Вихідні дані збірника:
ЗАСТОСУВАННЯ Цитофлавін ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ВАГІТНИХ З плацентарної недостатності
канд. мед. наук, асистент кафедри акушерства і гінекології,
Білоруська медична академія післядипломної освіти,
Республіка Білорусь, м.Мінськ
CYTOFLAVIN USE IN THE TREATMENT OF PREGANT WOMEN WITH PLACENAL INSUFFICIENCY
candidate of medical sciences, assistant of department of obstetrics and gynecology,
Belarussian medical academy of postgraduate education,
Republic of Belarus, Minsk
Запропоновано метод лікування вагітних з плацентарною недостатністю. Комплексне включення Цитофлавін в терапію плацентарної недостатності нормалізує порушення кровотоку в системі «мати-плацента-плід» протягом 7 днів. Метод лікування дозволяє досягти одужання в більш короткі терміни, що скорочує час лікування вагітної в стаціонарі.
Proposed a method for the treatment of pregnant women with placental insufficiency. Comprehensive inclusioncytoflavintrepary in placental insufficiency normalizes impaired blood flow in the "mother-placenta-fetus" for 7 days. Thetreatment.
Ключові слова: Цитофлавін; вагітні; плацентарна недостатність; доплер; резистентність судин.
Keywords. Cytoflavin; pregnant; placental insufficiency; Doppler; resistance vessels.
Однією з провідних проблем в акушерстві залишається своєчасна профілактика і лікування плацентарної недостатності (ПН) [1, с. 16-18], [3, с. 45-50].
Відомо, що гемодинамічні порушення у функціональній системі "мати-плацента-плід» є провідним патогенетичним механізмом порушення стану і розвитку плода при різних ускладненнях вагітності.
Патогенез ПН видається нам таким чином: з одного боку, це наростання комплексу патобіохімічних розладів внаслідок зниження рівня кисню в судинах (гіпоксемія), з іншого - вплив інтермедіаторов недоокисленного кисню (оксидантний стрес). Все це призводить до клінічних проявів хронічної ішемії у вигляді ПН. Терапевтичні стратегії, що дозволяють знизити енерговитрати і зменшити вираженість постгіпоксіческіх розладів, є одним з найбільш розроблюваних методів терапії ПН.
У клінічній практиці в даний час використовується ряд препаратів, створених на основі бурштинової кислоти. До них відноситься розроблений вітчизняними фармакологами комплексний антигипоксант - цитофлавин, що представляє собою збалансований комплекс з двох метаболітів (бурштинова кислота + рибоксин) і двох коферментів - вітамінів: рибофлавіну-мононуклеотида (вітамін В2) і нікотинаміду (вітамін РР), що дозволяє комплексно використовувати механізми його антигіпоксичної і антиоксидантної дії [4, с. 1-5].
Серед нечисленних методів діагностики стану фетоплацентарного комплексу велике практичне значення в даний час має ультразвукове дослідження (УЗД) з оцінкою судинної резістентностіс допомогою доплерівського картування маточного і плацентарного кровотоку.
Обстежено 65 пацієнток в терміні 35-37 тижнів вагітності з ПН.
Вагітні були розділені на 2 групи. В 1 основної групи увійшли 35 вагітних. Другу групу порівняння склали 30 пацієнток. Всім вагітним проводилася терапія ПН за схемою: внутрішньовенне крапельне введення 5 мл 4% -ного розчину Актовегіну в 250 мл фізіологічного розчину 1 раз на добу щодня протягом 7 днів, таблетки дипиридамола в дозі 50 мг 2 рази на добу. Хворим основної групи додатково вводили внутрішньовенно крапельно 10 мл Цитофлавін в 250 мл 5% -ного розчину глюкози 1 раз на добу щодня протягом 7 днів.
Вік пацієнток знаходився в межах від 22 до 37 років. У 17 (49%) пацієнток першої групи та у 15 (50%) другої групи мали відбутися перші пологи, у 51% і 50% відповідно - повторні. З особливостей акушерсько-гінекологічного анамнезу у вагітних обох груп слід відзначити порушення менструального циклу у 8 (35%) і 6 (20%) відповідно, мимовільні викидні - у 5 (14%) і 4 (13%) відповідно. Перинатальні втрати мали в анамнезі по одній жінці в кожній групі. У 80% всіх вагітних відзначалися різні екстрагенітальні захворювання: патології серцево-судинної системи у 5 (15%) вагітних 1-ї групи і у 5 (17%) - другий; патологія щитовидної залози в однієї вагітної групи порівняння. У пацієнток 1-ї групи дана вагітність ускладнилася загрозою викидня в 15 (43%) випадках, многоводием - в 6 (17%). Гестоз легкого ступеня ускладнив перебіг вагітності у 6 (17%) жінок, середнього ступеня тяжкості - у 3 (8%), важкий гестоз діагностовано не був. Анемія легкого ступеня виявлена у 13 (37%) випадків. У другій групі загроза викидня спостерігалася в 13 (42%) випадках, багатоводдя - у 4-х жінок. У групі порівняння гестоз легкого ступеня ускладнив перебіг вагітності у 5 (17%) жінок, середнього ступеня тяжкості - у 2 (7%), анемія - у 11 (36%).
Показники, отримані при обстеженні вагітних до початку терапії свідчили про прояв ПН у пацієнток обох груп. Достовірно підвищені значення індексу резистентності, пульсаційного індексу, среднедіастоліческого обсягу реєструвалися в зоні артерії пуповини (таблиця 1).
Показники доплерометріі судин плода і матері до лікування
р<0,05 – *достоверность отличий показателей при сравнении с нормативными значениями
Ознаки порушення геодинаміки у плодів пацієнток основної групи відзначалися у вигляді підвищення среднедіастоліческого обсягу в 32 (92%) випадках, підвищення індексу резистентності у 30 (86%) вагітних і підвищення пульсаційного індексу в артеріях пуповини в 33 (94)% спостереження. У групі порівняння підвищені значення среднедіастоліческого обсягу мали місце в 27 (90%) випадках, підвищення індексу резистентності - у 26 (87%) вагітних і підвищення пульсаційного індексу в артеріях пуповини в 28 (93%) спостереженнях. Відомо, що підвищення резистентності в артеріях пуповини призводить до погіршення кровопостачання плода і розвитку затримки розвитку плода.
Вагітні основної групи лікування переносили добре. Вагітні, які брали цитофлавин, відзначали підвищення внутрішньої енергії, ентузіазму. Результати терапії представлені в таблиці 2.
Показники доплерометріі судин плода і матері в основній групі після лікування
Нормативні значення для даного терміну гестації
Среднемозгового артерія плода
Маткова артерія права
Маткова артерія ліва
р<0,05 – *достоверность отличий между исходными данными и показателями через 7 дней лечения
В основній групі на тлі проведеної терапії в показниках матково-плацентарного кровотоку вже через 7 днів відзначалася позитивна динаміка від проведеної терапії: до кінця лікування показники среднедіастоліческого обсягу, індексу резистентності і пульсаційного індексу в артеріях пуповини знаходилися в межах нормативних значень (таблиця 2). У жінок групи порівняння значення показників залишалися колишніми, що зажадало продовжить курс лікування. Нормалізація показників в групі порівняння відзначена лише через 2 тижні після закінчення терапії.
Таким чином, комплексне включення цітофлавінав терапію ПН нормалізує порушення кровотоку в системі «мати-плацента-плід», що сприяє нормальному перебігу вагітності, сприятливому і своєчасному розродження. Метод лікування дозволяє досягти одужання в більш короткі терміни, що скорочує час лікування вагітної в стаціонарі.