Сьогодні на прохання читачів ми розглянемо питання обліку у витратах заробітної плати та страхових внесків, які нараховані відповідно до чинного законодав-будівництві. В першу чергу цей матеріал зацікавить «спрощенців», примі-няющих об'єкт оподаткування «доходи мінус витрати».
Як же врахувати у витратах при УСНО суми нарахованої та виплаченої заробітної плати та ПДФО? Чи можна врахувати у витратах при УСНО аванси, виплачені праців-кам? Який порядок обліку страхових внесків?
Основні положення ТК РФ про заробітну плату
Нагадаємо основні положення чинного трудового законодавства про заробітну плату.
Заробітна плата (оплата праці працівника) - це винагорода за працю в залежно-сті від кваліфікації працівника, складності, кількості, якості та умов виконуваної роботи, а також компенсаційні виплати (доплати і надбавки компенсаційного характеру, в тому чис-ле за роботу в умовах , що відхиляються від нормальних, роботу в особливих кліматичних умов-ях і на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, і інші виплати компенсації-ційного характеру) і стимулюючі виплати (доплати і надбавки стимулюючого характеру, премії та й Перші заохочувальні виплати) (ст. 129 ТК РФ).
За загальним правилом виплата заробітної плати проводиться у грошовій формі у валюті РФ - в рублях. Частка заробітної плати, що виплачується в негрошовій формі, не може перевищувати 20% нарахованої місячної заробітної плати.
Трудовим законодавством РФ встановлено, що місячна заробітна плата працівника, повністю відпрацьованого за цей період норму робочого часу і виконав норми праці (трудові обов'язки), не може бути нижче мінімального розміру оплати праці. Крім феде-рального МРОТ в суб'єкті РФ регіональною угодою про мінімальну заробітну плату мо-же встановлюватися розмір мінімальної заробітної плати в суб'єкті РФ.
Заробітна плата працівнику встановлюється трудовим договором відповідно до дію-інди у даного роботодавця системами оплати праці. Системи доплат і надбавок стимули-рующего характеру і системи преміювання встановлюються колективними договорами, з-ошення, локальними нормативними актами відповідно до трудового законодавства.
Заробітна плата виплачується не рідше ніж кожні півмісяця в день, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним або трудовим договором. Оплата відпустки провадиться не пізніше ніж за три дні до його початку.
Працівникам надаються щорічні відпустки зі збереженням місця роботи (посади) і середнього заробітку (ст. 114 ТК РФ). За загальним правилом щорічну основну оплачувану відпустку надається працівникам тривалістю 28 календарних днів. Щорічні до-полнітельние оплачувані відпустки надаються працівникам, зайнятим на роботах з шкоду-ними і (або) небезпечними умовами праці, працівникам, які мають особливий характер роботи, працівникам з ненормованим робочим днем, працівникам, які працюють в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, а також в інших випадках, передбачених ТК РФ й іншими фе-деральнимі законами.
Щорічна оплачувана відпустка не може бути замінений грошовою компенсацією, за ис-винятком виплати за частину щорічної оплачуваної відпустки, що перевищує 28 календарних днів, та виплати при звільненні. При звільненні працівнику виплачується грошова компенса-ція за всі невикористані відпустки.
Податковий облік витрат на оплату праці при УСНО
Врахувати витрати при визначенні податкової бази можуть тільки «спрощенці», які обрали об'єкт оподаткування «доходи мінус витрати». На підставі пп. 6 п. 1 ст. 346.16 НК РФ при визначенні об'єкта оподаткування платники податків зменшують отримані доходи на витрати на оплату праці. Дані витрати враховуються в порядку, передбаченому для ісчіс-лення податку на прибуток організацій ст. 255 НК РФ, за умови їх відповідності критеріям, зазначеним у п. 1 ст. 252 НК РФ.
Згідно з пп. 1 п. 2 ст. 346.17 НК РФ витрати на оплату праці визнаються в момент погашення заборгованості шляхом списання грошових коштів з розрахункового рахунка платника податку, виплати з каси, а при іншому способі погашення заборгованості - в момент такого погашення.
В силу п. 1 ст. 252 НК РФ витрати, що враховуються з метою оподаткування прибутку, повинні бути економічно обгрунтовані, підтверджені документами, оформленими в відпо-відно до чинного законодавства, і зроблені для здійснення діяльності, на-спрямованої на отримання доходу.
Аванс, підрахунок ... Згідно з положеннями ТК РФ заробітна плата виплачується два рази на місяць. Як правило, це аванс (наприклад, 25 го числа місяця) і підрахунок (наприклад, 10 - 15 го числа наступного місяця). Як врахувати дані виплати у витратах при УСНО?
У довідково-інформаційних системах зустрічається два варіанти обліку.
При одному варіанті пропонується виплачений аванс вважати заробітною платою за пер-шу половину місяця і визнавати в момент виплати у витратах при УСНО.
Другий варіант передбачає враховувати аванс у витратах не в момент виплати, а в по-следний день місяця при нарахуванні заробітної плати за місяць.
Треба відзначити, що виходячи з положень чинного податкового законодавства обидва варіанти мають право на існування за виконання певних умов. Якщо піти по першому шляху і вважати аванс заробітною платою за першу половину місяця, треба її треба рас-зчитувати виходячи з фактично відпрацьованого часу кожного працівника і утримувати ПДФО. А потім нараховувати зарплату за другу половину місяця. На нашу думку, цей варіант добав-ляет бухгалтеру роботи, його доцільність з точки зору податкового обліку сумнівна.
Другий варіант кращий: аванс виплачується, як правило, у вигляді фіксований-ної суми - у відсотках від окладу, це менш трудомісткий процес для бухгалтера. Він може бути врахований в останній день місяця для цілей податкового обліку, так як зарплата нараховується в останній день місяця. Відповідно, аванс також потрапляє до витрат за звітний і податкової де-вий періоди. У Книзі обліку доходів і витрат аванс відбивається в останній день місяця. Що стосується підрахунку, він буде відображений в Книзі обліку доходів і витрат в момент виплати робіт-нику.
ПДФО. Часто «спрощенці» задають питання про порядок обліку ПДФО. Пунктом 5 ст. 346.11 НК РФ встановлено, що організації, які застосовують УСНО, не звільняються від виконання обов'язків податкових агентів, передбачених НК РФ.
Відповідно, при виплаті зара-бітної плати «спрощенці» зобов'язані утримати ПДФО. Відбувається це при нарахуванні заробітку-ної плати в останній день місяця.
Згідно п. 2 ст. 223 НК РФ при отриманні доходу у вигляді оплати праці датою фактіче-ського отримання платником податків такого доходу визнається останній день місяця, за кото-рий йому було нараховано дохід за виконані трудові обов'язки відповідно до трудового договору (контракту).
Податкові агенти зобов'язані утримати нараховану суму ПДФО безпосередньо з дохо-дів платника податків при їх фактичної виплати. Потім податкові агенти зобов'язані перечис-лять суми обчисленого й утриманого податку не пізніше дня фактичного отримання у банку готівкових грошових коштів на виплату доходу, а також дня перерахування доходу з рахунків подат-гових агентів в банку на рахунку платника податків або за його дорученням на рахунки третіх осіб в банках.
Коли можна врахувати у витратах ПДФО?
В силу пп. 22 п. 1 ст. 346.16 НК РФ при визначенні об'єкта оподаткування податкової де-платник має право зменшити отримані доходи на суми податків і зборів, сплачені в со-ності до законодавства РФ про податки і збори.
Так як сплата сум ПДФО за рахунок податкових агентів не допускається, згідно з пп. 22 п. 1 ст. 346.16 НК РФ сума цього податку не може включатися до складу витрат, що зменшують по-лучанин доходи організації-платника податків.
Підпунктом 6 п. 1 і п. 2 ст. 346.16 НК РФ передбачено, що платники податків, при-міняють УСНО, при визначенні податкової бази можуть зменшувати отримані доходи на рас-ходи на оплату праці в порядку, передбаченому ст. 255 НК РФ.
Виходячи з норм ст. 255 НК РФ у витратах платника податків на оплату праці відображається нарахована зарплата, яка включає в себе ПДФО. Таким чином, суми ПДФО враховують-ся у витратах на оплату праці при УСНО після фактичної виплати доходу співробітнику і пере-числення податку в бюджет (пп. 1 і 3 п. 2 ст. 346.17 НК РФ).
Таким чином, порядок дій наступний: після нарахування зарплати в останній день місяця утримується ПДФО. Одночасно з виплатою заробітної плати за минулий ме-сяц ПДФО з цих доходів перераховується до бюджету. У Книзі доходів і витрат суми ПДФО враховуються після перерахування ПДФО до бюджету.
Компенсація за невикористану відпустку. У пункті 8 ст. 255 НК РФ зазначено, що до витрат на оплату праці відносяться грошові компенсації за невикористану відпустку в соот-повідно до трудового законодавства РФ.
В силу ст. 114 ТК РФ працівникам надаються щорічні відпустки зі збереженням місця роботи (посади) і середнього заробітку. Статтею 124 ТК РФ передбачені випадки, ко-ли щорічна оплачувана відпустка повинна бути продовжений або перенесений на інший термін, визна-ється роботодавцем з урахуванням побажань працівника.
Основний відпустку повинен бути використаний не пізніше 12 місяців після закінчення робо-чого року, за який він надається (п. 3 ст. 124 ТК РФ).
Статтею 127 ТК РФ встановлено наступне. Якщо працівник не використав своє право на відпустку, при звільненні йому проводиться заміна всіх невикористаних відпусток (днів від-пуску) грошовою компенсацією.
Згідно ст. 164 ТК РФ компенсаціями є грошові виплати, встановлені з метою відшкодування працівникам витрат, пов'язаних з виконанням ними трудових чи інших перед-бачених федеральним законом обов'язків.
Резерв майбутніх витрат на оплату відпусток працівників. Пунктом 24 ст. 255 НК РФ до складу витрат на оплату праці платників податків включені витрати у вигляді відрахувань у резерв на майбутню оплату відпусток працівникам і (або) в резерв на виплату щорічної винагороди за вислугу років, які здійснюються відповідно до ст. 324.1 НК РФ. Виникає питання: чи можна створювати резерви на оплату відпусток для цілей податкового обліку при УСНО? Ні.
Згідно п. 2 ст. 346.17 НК РФ платниками податків, що застосовують УСНО, витрати визнаються після їх фактичної оплати. Витрати на оплату праці визнаються в момент погашення заборгованості шляхом списання грошових коштів з розрахункового рахунка платника податку, виплати з каси, а при іншому способі погашення заборгованості - в момент такого погашення.
Відповідно, витрати платників податків на оплату праці, зберігається працівникам на час відпустки, передбаченого законодавством РФ, зізнаються в звітному (податковому) періоді, в якому фактично здійснюється їх оплата.
Податковий облік страхових внесків
Застосування УСНО передбачає заміну низки податків, зазначених в гл. 26.2 НК РФ, сплата платником-тій податку при УСНО. Інші податки, збори та внески сплачуються «спрощенцями» у відповід-ності до законодавства в загальному порядку.
В силу п. 2 ст. 346.17 НК РФ зазначені витрати враховуються в фактично сплачений платником податків розмірі після їх фактичної оплати.
Податковим законодавством встановлено умови, при виконанні яких суми вка-заних страхових внесків зменшують суму податку, що сплачується у зв'язку із застосуванням УС-НО.
Отже, суми страхових внесків, нараховані відповідно до Федерального закону № 212 ФЗ, враховуються «спрощенцями», які обрали об'єкт оподаткування «дохо-ди мінус витрати», у витратах при УСНО в тих звітних (податкових) періодах, в яких вони були сплачені.
Якщо страхових внесків сплачено більше, ніж перелічені (переплата страхових внесків), у витратах враховується обчислена сума. А якщо сплачено менше (недоплата страхових внесків), ніж їхніх перелічених у витратах враховується сплачена сума страхових внесків.