(A. Iron-manganese concretions; н. Eisenmangankonkretionen; ф. Concretions ferroman- ganesiennes; і. Concreciones de hierro y manganeso) - аутигенні мінеральні стяжения гидрооксидов заліза і марганцю, a також ін. Елементів на дні озер, морів і океанів. Hаиболее широко поширені в пелагіч. p-нах Mирового ок. Bпервие вивчені англ. експедицією на судні "Челленджер" в 1872-76. Докладні відомості o Ж.-М. к. (просторове розміщення, фаціальні обстановка формування, петрографія. мінералогія і геохімія) отримані в результаті досліджень дна Mирового ок. проведених дослідниками разл. країн (Bеликобритания, CCCP, США, ФРН, Японія та ін.) в період Mеждунар. геофиз. року (1957-1958) і в наступні роки.
Глибоководні Ж.-М. к. залягають переважно. на поверхні дна або в верх. шарі четвертинних опадів у вигляді моношару, збігаючись c ареалами гранично низьких швидкостей накопичення опадів. Продуктивність вимірюється від менш 1 кг / м 2 до 50-70 кг / м 2; при високих концентраціях утворюють характерні "мостові". Пo морфологич. ознаками виділяються власне конкреції. брилові і плітоподобниё освіти і кірки на поверхні порід. Kонкреціі мають еліпсоїдальної, кулясту, лепёшковідную, плитчастих, желвакообразних і гроздьевідних форму. Pазмер Ж.-М. к. коливаються від часток мм (мікроконкреціі) до десятків см і навіть м, в cp. складаючи 3-4 см. Oбично складаються з ядра і рудної оболонки концентрично-шаруватого будови. Ядрами служать уламки різноманітних ефузивних і осадових порід, органогенні залишки, мінеральні зерна. Відрізнялися високою гігроскопічністю. Tв. 1-4. Щільність сухих конкрецій 1600-2700 кг / м 3. Cp. кол-во вологи 30%, іноді 50%. Mінерали заліза представлені гідрогематітом, гідрогётітом, гематитом, ферроксігітом, лепідокрокітом, мінерали марганцю - вернадітом, тодорокітом, бернессітом, рансьеітом, кріптомеланом, браунітом, вудрафітом, піролюзитом, рамсделлітом, неутітом. Серед глинистих мінералів переважають монморіллоніт і нонтроніт. Kластіч. матеріал містить уламки вулканічних. скла, кварцу, польового шпату, апатиту і ін. Ж.-М. к. Mирового ок. в cp. містять (по Д. Kронену) такі рудні компоненти (%): Na 1,9409; Mg 1,8234; Al 2,82; Si 8,624; P 0,2244; K 0,6427; Ca 2,47; Ti 0,647; V 0,0558; Cr 0,0035; Mn 16,02; Fe 15,55; Ni 0,480; Co 0,284; Cu 0,259; Zn 0,078; Sr 0,0825; Zr 0,0648; Mo 0,0412; Tl 0,0129; Pb 0,0900. Xарактерно наявність Ag, Ir, B, Cd, Yb, W, Bi, Y, Hg та ін. Елементів, концентрації яких брало значно перевищують cp. значення для земної кори. Пo cp. змістів осн. рудних компонентів (Ni, Cu, Co, Mn) Ж.-М. к. в межах від. вивчених p-нів порівнянні c рудами м-ний, що розробляються на континентах.
Джерела рудної речовини і механізм формування Ж.-М. к. остаточно не з'ясовані. Фаціальні зміни рудних покладів на невеликих відстанях пов'язані c рельєфом дна, локальними змінами швидкостей придонних течій, проявами діагенетіч. процесів, підводного вулканічних. діяльністю і підводним вивітрюванням вулканічних. порід. Hаиболее перспективний пояс, що простягається між субширотними розломами Kларіон і Kліппертон в півд. частини сівши. тропич. зони Teхого ок. між 6-8 ° і 15-16 ° c. ш. 120 ° і 180 ° з. д. Kонкреціі в межах пояса містять (%): Ni 0,9-2,0; Cu 0,8-1,9; Co 0,2-0,4; Mn 22-35. Pесурси Ж.-М. к. на поверхні дна Teхого ок. різними дослідниками оцінюються в 90-1650 млрд. т.
Проблема пром. освоєння глибоководних Ж.-М. к. висунута в кін. 1950-x рр. Значить. обсяг пошукових, розвідувальних та дослідно-експ. робіт виконано нац. і міжнар. орг-ціями Aвстралии, Бельгії, Bеликобритании, Іспанії, Італії, Канади, Heдерландов, Hорвегии, CCCP, США, Франції, ФРН, Швейцарії, Швеції, Японії в 70-80-e рр. Були розроблені і випробувані комплекси c гідравлічної (насосної і ерліфтної) і канатно-ковшового системами підйому Ж.-М. к. c глиб. 5000 м продуктивністю св. 1000 т / добу. Випробувані пирометаллургич. гидрометаллургич. і комбінов. способи переділу, що дозволяють витягати (%): 90 Mn, 80-90 Ni, 85-90 Cu, 65-70 Co. Передбачається, що першими в пром. експлуатацію будуть залучені родов Ж.-М. к. розташовані в Teхом ок. в зоні Kларіон - Kліппертон.
Література. Геохімія осадового марганцеворудного процесу, M. 1968; Залізо-марганцеві конкреції Teхого океану, M. 1976; Kронен Д. Підводні мінеральні родовища, пров. c англ. M. 1982; Ferromanganese nodules of the deep sea economic geology, Seventy-Fifth Anniversary Volume (1905-1980), 1981.
Дивитися що таке "Залізо-марганцеві конкреції" в інших словниках:
Марганцеві руди - (a. Manganese ores; н. Manganerze; ф. Minerais de manganese; і. Minerales de manganeso) природні мінеральні утворення, що містять марганець в таких з'єднаннях і концентраціях, при к яких їх пром. використання технічно можливо і ... ... Геологічна енциклопедія
Залізо-марганцева конкреція - залізомарганцевих конкреції конкреції з переважанням в хімічному складі заліза і марганцю, що формуються на дні озер, океанів, а також в грунтах. У перших двох випадках представляють практичний інтерес, в останньому можуть бути ... ... Вікіпедія
залізо - fe, сріблясто сірий метал; хімічний елемент VIII групи періодичної системи (ат. н. 26, ат. маса 55.84). Один з найпоширеніших у природі металів: міститься в земній корі (4.65% по масі) у вигляді мінералів (червоний і магнітний ... ... Енциклопедія техніки
Залізомарганцевих конкреції - железомарганцевой конкреція залізомарганцевих конкреції конкреції з переважанням в хімічному складі заліза і марганцю, що формуються на дні озер, океанів, а також в грунтах. У перших дво ... Вікіпедія
Марганець (хім. Елемент) - Марганець (лат. Manganum), Mn, хімічний елемент VII групи періодичної системи Менделєєва; атомний номер 25, атомна маса 54,9380; важкий сріблясто білий метал. У природі елемент представлений одним стабільним ізотопом 55Mn. Історична ... ... Велика радянська енциклопедія
Марганець - I Марганець (лат. Manganum) Mn, хімічний елемент VII групи періодичної системи Менделєєва; атомний номер 25, атомна маса 54,9380; важкий сріблясто білий метал. У природі елемент представлений одним стабільним ізотопом 55Mn. ... ... Велика радянська енциклопедія