Будь-якому живому організму необхідні не взагалі тим-пература, вологість, хв ?? еральние і органічні речовини або якісь інші чинники, а їх определ ?? енний режим. Реакція організму залежить від кількості (дози) фактора. Разом з тим, живий організм в природних умовах піддав-ється впливу багатьох екологічних факторів (як абиот-чеських, так і біотичних) одночасно. Рослини потребують-ся в значних кількостях вологи і поживних речовин (азот, фосфор, калій) і одночасно в щодо''нічтож-них'' кількостях таких елементів, як бор і молібден.
Будь-який вид тварини або рослини володіє чіткою изби рательностью до складу їжі: кожній рослині необхідні определ ?? енние хв ?? еральние елементи. Будь-який вид тваринного по-своєму вимогливий ?? ен до якості їжі. Для того щоб нор-мально існувати, розвиватися, організм повинен мати весь набір необхідних факторів в оптимальних режимах і достатніх кількостях.
Той факт, що обмеження дози (або відсутність) будь-якого з необхідних рослині речовин, що відносяться як до макро-, так і до мікроелементів, веде до однакового результату - уповільнення роста͵ виявлений і вивчений одним з основополож-ників агрохімії німецьким хіміком Юстасом фон Лібіх. Сформульоване ним у 1840 ᴦ. правило називають законом мінімуму Лібіха. величина врожаю визначається кількістю в грунті того з елементів живлення, потреба рослини в ко-тором задоволена менше нд ?? його.
При цьому Ю. Лібіх малював бочку з отворами, показуючи, що нижній отвір в бочці визначає рівень рідини в ній. Закон мінімуму справедливий як для рослин, так і для тварин, включаючи людину, якій в определ ?? енних ситу-ациях доводиться вживати хв ?? еральную воду або вітаміни для компенсації нестачі будь-яких елементів в організмі.
Згодом до закону Лібіха були внесені уточнення. Важливою поправкою і доповненням служить закон неоднозначний-ного (сіл ?? єктивні) дії фактора на різні функ-ції організму. будь-який екологічний фактор неоднаково впливає на функ-ції організму, оптимум для одних процесів, напри-заходів дихання, не їсти оптимум для інших, наприклад пі-щеваренія, і навпаки.
Е. Рюбель ?? їм в 1930 ᴦ. був встановлений закон (ефект) ком-компенсаці¿ (взаємозамінності) чинників. відсутність або нестача деяких екологічних факторів повинна бути компенсовано іншим близьким (аналогічним) фактором.
Наприклад, недолік світла повинна бути компенсований для рослини кількістю діоксиду вуглецю, а при побудові раковин молюсків відсутній кальцій може замінювати-ся на стронцій.
При цьому подібні можливості надзвичайно обмежені. У 1949 ᴦ. В. Р. Вільямс сформулював закон незамінності фундаментальних факторів. повна відсутність в середовищі фундаментальних екологічн-ських чинників (света͵ води, біогенів та т. д.) не повинна бути замінено іншими факторами.
До цієї групи уточнень закону Лібіха відноситься дещо відмінне від інших правило фазових реакцій''польза - вред''. малі концентрації токсиканти діють на організм в напрямку посилення його функцій (їх стімулірова-ня), тоді як більш високі концентрації пригнічують або навіть призводять до його смерті.
Ця токсикологічна закономірність справедлива для багатьох (так, відомі лікувальні властивості малих концентра-цій зміїної отрути), але не вс ?? ех отруйних речовин.
Читайте також
Взаємини організму із середовищем є складним процесом, в якому можна виділити найбільш слабкі - «вразливі» ланки. Ті фактори, які є критичними або лімітують для життєдіяльності організму, викликають найбільший інтерес, перш за все. [Читати далі].