СРС повинна бути виконана будь-яким друкованим способом на друкарській машинці або з використанням комп'ютера і принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 через півтора інтервали. Колір шрифту повинен бути чорним, висота букв, цифр та інших знаків - не менше 1,8 мм (кегль не менше 12).
Текст слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: правий - 10 мм, верхній - 20 мм, лівий і нижній - 20 мм.
Дозволяється використовувати комп'ютерні можливості акцентування уваги на певних термінах, формулах, теоремах, застосовуючи шрифти різної гарнітури.
Незалежно від способу виконання роботи якість надрукованого тексту і оформлення ілюстрацій, таблиць, роздруківок з ПЕОМ має задовольняти вимогу їх чіткого відтворення, рівномірної щільності, контрастності по всьому роботу.
Структурними елементами СРС є:
- «Список використаних джерел»,
Вони служать заголовками структурних елементів роботи і друкуються з нової сторінки. Обов'язкові структурні елементи виділені напівжирним шрифтом, решта включається на розсуд керівника.
КОЖЕН СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ РОБОТИ СЛІД ПОЧИНАТИ З НОВОГО ЛИСТА (СТОРІНКИ).
НУМЕРАЦІЯ СТОРІНОК роботи
Сторінки СРС слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи, включаючи додатки. Номер сторінки проставляють у правому нижньому куті листа без точки.
Титульний лист включається в загальну нумерацію сторінок роботи. Номер сторінки на титульному листі не проставляють.
Ілюстрації і таблиці, розташовані на окремих аркушах, включають до загальної нумерації сторінок роботи.
Ілюстрації і таблиці на аркуші формату А3 враховують як одну сторінку.
Ілюстрації (креслення, графіки, схеми, комп'ютерні роздруківки, діаграми, фотознімки) слід розміщувати в роботі безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці.
Ілюстрації можуть бути в комп'ютерному виконанні, в тому числі і кольорові.
На всі ілюстрації мають бути посилання в роботі.
Креслення, графіки, діаграми, схеми, ілюстрації, що поміщаються в роботі, повинні відповідати вимогам державних стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД). Допускається виконання креслень, графіків, діаграм, схем за допомогою використання комп'ютерної друку. Фотознімки розміром менше формату А4 повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу.
Ілюстрації, за винятком ілюстрації додатків, слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією.
Якщо малюнок один, то він позначається «Рисунок 1». Слово «Малюнок» і його найменування розташовують посередині рядка.
Допускається нумерувати ілюстрації в межах розділу. У цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, малюнок 1.1.
Ілюстрації, при необхідності, можуть мати найменування і пояснювальні дані (підрисунковий текст). Слово «Малюнок» і найменування поміщають після пояснювальних даних і розташовують таким чином: Малюнок 1 - Деталі приладу.
Ілюстрації кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Наприклад, Малюнок А.3.
Таблицю слід розташовувати в роботі безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.
На всі таблиці повинні бути посилання в роботі. При посиланні слід писати слово «Таблиця» із зазначенням її номера.
Якщо повторюваний в різних рядках графи таблиці текст складається з одного слова, то його після першого написання допускається замінювати лапками; якщо з двох і більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі - лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів не допускається. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не приводять, то в ній ставлять прочерк.
Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Таблиці, за винятком таблиць додатків, слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією. Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. У цьому випадку номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.
Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.
Якщо в документі одна таблиця, то вона повинна бути позначена «Таблиця 1» або «Таблиця В.1», якщо вона приведена в додатку В.
Заголовки граф і рядків таблиці слід писати з великої літери в однині, а підзаголовки граф - з малої літери, якщо вони складають одне речення з заголовком, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.
Таблиці зліва, справа і знизу, як правило, обмежують лініями. Допускається застосовувати розмір шрифту в таблиці менший, ніж в тексті.
Горизонтальні і вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, допускається не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.
Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. При необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф.
Головка таблиці повинна бути відокремлена лінією від решти таблиці.
Оформлення таблиць в роботі повинно відповідати ГОСТ 1.5 та ГОСТ 2.105.
ФОРМУЛИ І РІВНЯННЯ
Рівняння і формули слід виділяти з тексту в окремий рядок. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій же послідовності, в якій вони наведені у формулі.
Формули в роботі слід нумерувати порядковою нумерацією в межах всієї роботи арабськими цифрами в круглих дужках в крайньому правому положенні на рядку.
Одну формулу позначають - (1).
Формули, що поміщаються в додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед кожною цифрою позначення додатка, наприклад:
Посилання в тексті на порядкові номери формул дають в дужках. приклад # 61485 ;. у формулі (1).
Допускається нумерація формул в межах розділу. У цьому випадку номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад (3.1).
Додаток оформляють як продовження даного документа на наступних його аркушах або випускають у вигляді самостійного документа.
У тексті документа на всі додатки повинні бути посилання. Додатки розташовують у порядку посилань на них у тексті документа, за винятком довідкового додатка «Бібліографія», яке у своєму розпорядженні останнім.
Кожна програма слід починати з нової сторінки із зазначенням нагорі посередині сторінки слова «Додаток», його позначення та ступеня.
Додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично щодо тексту з великої літери окремим рядком.
Додатки позначають великими літерами українського алфавіту, починаючи з А, за винятком літер Е, 3, Й, 0, Ч, Ь, И,'. Після слова «Додаток» слідує буква, що позначає його послідовність. Допускається позначення додатків літерами латинського алфавіту, за винятком букв I і O. В разі повного використання літер російського і латинського алфавітів допускається позначати додатки арабськими цифрами.
Якщо в документі один додаток, воно позначається «Додаток А».
Текст кожного додатка, при необхідності, може бути розділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують у межах кожного додатка. Перед номером ставиться позначення цього додатка.
Додатки повинні мати спільну з іншою частиною документа наскрізну нумерацію сторінок.
Додатків або частин, що були випущені у вигляді самостійного документа, позначення привласнюють як частини документа із зазначенням в коді документа її порядкового номера.