Для правильної постановки діагнозу при перерахованих ураженнях і захворюваннях вище зверталася особлива увага на необхідність з'ясування причин і факторів, що сприяють розвитку патологічного процесу в щелепно-лицевої ділянки та мають першорядне значення щодо вчасної постановки діагнозу і наданні екстреної допомоги. У той же час при обстеженні хворих і встановлення діагнозу слід знати і особливості застосування деяких методів діагностики в стоматології.
Так, не завжди надається належне значення ретельному і своєчасному дослідженню зубів при карієсі, в зв'язку з чим при повторному відвідуванні стоматологічного установи часто виявляють раніше невиявлені каріозні поразки зубів. Це відбувається не тому, що перебіг каріозного процесу відбувається дуже швидко, а тому, що ці зуби були вже вражені раніше, але при першому огляді це не було виявлено.
Обстеження зубів при карієсі і некаріозних уражень повинно йти з застосуванням термометричні, електрометричних і рентгенологічних методів дослідження-Кожен з цих методів в постановці діагнозу карієсу зубів сприяє уточненню стадії карієсу, а також виявлення його ускладнень.
Поразки пульпи і періодонта визначають за допомогою термо-електрометричного і рентгенологічного методів.
Для визначення патологічних змін в твердих тканинах зубів, особливо в початкових стадіях, застосовують люмінесцентний метод. За допомогою спеціального освітлювача визначають ступінь просвічування зуба. При дефекті твердих тканин зуба або при наявності пломби ступінь просвічування виявляється інший, ніж в здоровому зубі. Дослідження проводять в темному приміщенні. Придбав практичне значення метод вітальної забарвлення.
Для з'ясування домінуючої причини при множині карієсі слід ретельно дослідити функцію інсулярного апарату і печінки. Це дозволяє визначити характер системного ураження і дає можливість застосовувати більш ефективне патогенетичне лікування.
До сьогоднішнього дня залишаються недостатньо розробленими методи і засоби визначення стану пульпи, а тим часом її стан має визначати вибір лікувального методу. Багато методи, запропоновані для збереження пульпи, виявляються неефективними тільки тому; що вони застосовуються без точних показань.
Наявні апарати для електроодонтодіагностики недосконалі і неточні. Тому зараз перед стоматологією стоїть невідкладне завдання створення більш чутливого апарату, який би міг виявити найтонші зміни в тканинах пульпи.
Не менше значення має створення точних апаратів для виявлення змін тканин пародонта. Вивчення одонтогенних інфекційних вогнищ при захворюваннях організму стає все більш необхідним. Визначення змін тканин пародонта є важливим фактором як в профілактиці, так і в лікуванні багатьох захворювань, бо без видалення інфекційного вогнища в порожнині рота важко домогтися ефекту навіть від застосування найпотужніших антибіотиків і стероїдних гормонів.
Нерідко виникають діагностичні труднощі при ураженнях слизової оболонки порожнини рота. Вони можуть розвиватися в результаті безпосереднього впливу несприятливих факторів або виступають в якості прояви захворювань органів і систем організму. Якщо є безпосередні ураження слизової оболонки порожнини рота, то обстеження проводять в амбулаторних умовах і воно зводиться найчастіше до визначення середовища порожнини рота (pH), мікробної флори (чутливість до антибіотиків), цитологічному дослідженню або проведення біопсії.
При захворюваннях слизової оболонки порожнини рота, викликаних хворобами внутрішніх органів і систем організму, необхідне ретельне стаціонарне обстеження, при якому в першу чергу виявляють домінуючі причинні фактори, які потягли за собою розвиток патологічного процесу в слизовій оболонці порожнини рота.
В першу чергу ретельно обстежують шлунково-кишковий тракт (включаючи ректороманоскопию). Для з'ясування причин виникнення деяких видів стоматитів потрібно обстежити стан кровотворної системи, яке завершується дослідженням кісткового мозку (пункція грудини), бо диференційний діагноз при багатьох некротичних стоматитах не може бути поставлений без даних про стан кровотворення.
При захворюваннях червоним плоским лишаєм, багатоформна еритема, пухирчатка, при синдромах, пов'язаних із захворюваннями залоз внутрішньої секреції, гіповітамінозами одночасно уражаються шкіра і слизові оболонки. При дослідженні шкіри потрібно звертати увагу на її забарвлення, яка змінюється при ряді захворювань. Так, блідість шкіри типова при крововтратах, захворюваннях кровотворної системи (хлороз, анемія Бірмера, лейкоз, хвороба Верльгофа), при тривалих або тяжких інфекціях, сепсисі, гемолітичної анемії. Жовтяничне забарвлення шкіри свідчить про поразки печінки, жовчного міхура, при яких на слизовій оболонці рота можуть з'являтися ділянки десквамації, виразки і жовте забарвлення слизової оболонки в області неба.
Спеціальні шкірні проби (стан капілярів, епідермісу, поява реакції запалення) дозволяють виявити імунобіологічний стан організму, його реактивність. Вони допомагають своєчасно застосувати, крім патогенетичних засобів, стимулюючі препарати.
Функціональний стан слизової оболонки порожнини рота визначається за допомогою біологічних проб (Кавецького, Базарнова, Олдріча, Кулаженком), біопсії (мікроскопія і гістохімічні методи), цитологічного і люмінесцентного дослідження. Ці дослідження особливо важливі, коли підозрюють наявність хвороб внутрішніх органів і систем організму.
Важливе значення при обстеженні стоматологічних хворих надається стану лімфатичної системи. Зміна підщелепних і шийних лімфатичних вузлів дозволяє встановити діагноз як поразок щелепно-лицевої ділянки, так і системних захворювань організму (лімфогранулематоз та ін.). Запальні процеси, злоякісні новоутворення, інфекційні хвороби, специфічні захворювання, системні ураження органів і систем часто характеризуються типовими змінами лімфатичних вузлів. Зміни лімфатичних вузлів під впливом того чи іншого лікування дозволяють нерідко диференціювати захворювання між собою.
Невід'ємною частиною обстеження стоматологічних хворих для з'ясування особливості перебігу тієї чи іншої патології в порожнині рота повинні бути і морфологічні дослідження (проведення біопсії, пункції залоз, цитологічне дослідження пунктатів).
Наводимо приблизну схему обстеження хворих із захворюваннями слизової оболонки порожнини рота.