2) схемокурс - скорочене графічно-текстове представлення змісту підручника, що допомагає зрозуміти структуру навчального матеріалу, ідеї, закладені в ньому, і зіставляє окремі фрагменти змісту підручника з якимись графічними образами, які сприяють асоціативному запам'ятовуванню;
Таке потрійне уявлення одного і того ж матеріалу створює хорошу повторюваність матеріалу для його кращого повторення і запам'ятовування.
- повний виклад навчального матеріалу (включаючи схеми, таблиці, ілюстрації, графіки);
- короткий виклад навчального матеріалу (можливо у вигляді схемокурса);
- по можливості додаткову літературу, не тільки список, але і тексти;
- систему самоперевірки знань;
- систему рубіжного контролю;
- функцію пошуку текстових фрагментів;
- довідкову систему по роботі з керуючими елементами підручника;
- систему управління роботою з підручником.
Підручник може мати:
Варто згадати ще про один хорошому вимозі до оформлення електронного підручника: всі матеріали підручника та його програмне забезпечення повинно міститися на одному лазерному диску, забезпеченому автозапуском. На жорсткому диску користувача можуть знаходитися тільки дані та інформація, які створює сам користувач [22, с. 12].
Тепер перейдемо до опису складових частин електронного підручника.
Наявність анотації - це хороший тон при створенні будь-якого підручника. Анотація може бути поміщена безпосередньо на обкладинці підручника.
Наявність в тексті гіперпосилань на різні терміни та визначення, на ілюстрації, таблиці, графіки і т.п. робить такий підручник набагато зручнішим для процесу навчання, ніж паперовий матеріал, а його компактність і порівняльна дешевизна роблять його кращим для учнів за допомогою електронно-обчислювальної техніки.
Розміщення повного навчального матеріалу в електронному підручнику загрожує великою кількістю сторінок. Якщо створювати кожну сторінку з індивідуальним оформленням, то така процедура розробки електронного підручника потребують багато часу, тому для сторінок треба використовувати шаблон єдиного дизайну. Якщо ж обмежитися простим розміщенням тексту в текстових полях сторінок, то така процедура може бути досить просто автоматизована. Крім того, досить легко автоматизувати створення в тексті гіперпосилань. Маленькі графічні фрагменти можуть бути поміщені безпосередньо в текст.
Для рядовий сторінки підручника пропонується структура, в якій є: електронний гіпертекстовий підручник посібник
- область відображення місця розташування сторінки в змістовній частині підручника (номер сторінки в підручнику або поточному підрозділі, найменування навчальної дисципліни, найменування розділу, найменування підрозділу);
- одне або кілька текстових полів. Бажано, щоб ці поля не мали лінійок прокрутки. Це ускладнює процес читання. Текст може містити невеликі графічні вставки (формули, графіки, таблиці і т.п.). Текст в текстових полях може містити гіперпосилання, шрифтові та кольорові виділення і т.п .;
- область для короткого викладу навчального матеріалу сторінки (краще в графічному вигляді - малюнка схемокурса);
- область для розміщення органів управління на сторінці (кнопки переходу на попередню сторінку, подальшу сторінку, в зміст, виклику підказки);
- великі ілюстрації та великі таблиці, що відносяться до тексту сторінки зберігаються або в ресурсах підручника (якщо вони викликаються на екран з різних сторінок підручника) або безпосередньо на сторінці, але в прихованому вигляді і відображаються на екрані через гіперпосилання в тексті, або за допомогою спеціальних кнопок на текстовій сторінці.
Таке уявлення дає як би інший ракурс для розгляду, що вивчається. Доцільно на екрані поєднувати подачу повного навчального матеріалу з відповідним його коротким представленням. Природно, що при цьому накладаються досить значні обмеження на розмір блок-схем. І, крім того, текстове поле з повним навчальним матеріалом виходить, як правило, з прокруткою, що може також є негативною рисою підручника. Зате наявність одночасно на екрані і повного, і короткого змісту навчального матеріалу дозволяє вивчати його як поглиблено, так і швидко переглядати вже вивчений матеріал для його повторення. Більш того, таке розміщення матеріалу на сторінці дозволяє автоматизувати процедури внесення його в підручник.
В системі самоперевірки знань має бути приділена особлива увага. Можна стверджувати, що система самоперевірки підручника повинна бути всеохоплюючої (звичайно в межах змісту підручника), добре контролює рівень знань змісту підручника і одночасно навчальної. Зараз же слід зазначити, що система самоперевірки знань повинна надавати учневі всі питання, наявні в базі даних питань підручника, в формі, зручною як для їх розуміння, так і для відповіді. Крім того, система самоперевірки повинна оцінювати якість кожної відповіді, вести облік накопиченого загального результату в ході відповідей на запитання.
Наявність функції пошуку текстових фрагментів в підручнику зовсім обов'язково. Принципи дії та інтерфейс такої функції досить добре відомі з безлічі системних і несистемних програм. Єдиним додатковим побажанням є те, що така функція повинна допускати введення досить довгого рядка символів або цілого абзацу тексту. В електронному підручнику «Інформатика» функція запускається сполучення клавіш Ctrl + F.
Наявність словника термінів дуже бажано. Звичайно, краще дати все визначення термінів за допомогою гіперпосилань в тексті, проте оформлення будь гіперпосилання пов'язано з тим або іншим її виділенням в тексті. Текст може виявитися надзвичайно перевантажений виділеннями, оскільки в тексті можуть бути присутніми також і смислові виділення і гіперпосилання на ілюстрації, таблиці, графіки і т.п. Читання і осмислення такого тексту буде вельми складно. Тому бажано оформити словник термінів і визначень на окремій сторінці (або серії сторінок). При цьому, однак, необхідно забезпечити користувачеві повернення зі словника термінів саме на ту саму ділянку тексту, з якого він звернувся до словника термінів. Звернення до словника термінів необхідно оформити по кнопці, яка повинна бути розміщена на кожній сторінці навчального матеріалу.
Довідкова система по роботі з керуючими елементами підручника може являти собою текстове поле з описом всіх екранних кнопок і найбільш загальних способів маніпулювання інформацією за допомогою покажчика миші і клавіатури комп'ютера при вивченні змісту підручника. Довідкова система повинна викликатися практично з будь-якої сторінки підручника і тому повинна бути представлена на всіх сторінках підручника керуючої кнопкою на екрані. Клацання по кнопці повинен викликати на екран текстове поле з довідкою. Загальноприйнято, що з екрану це текстове поле забирається або вторинним клацанням по викликає кнопці, або клацанням безпосередньо по самому текстовому полю.
Система управління роботою з підручником являє собою сукупність екранних кнопок і текстових полів з пояснювальними текстами, які забезпечують навчається доступ до всіх частин інформації підручника, а також виконання необхідних дій при роботі з системою самоконтролю. Основні вимоги до елементів управління - це звична зрозумілість, наявність на екрані потрібних підказок в потрібний момент і головне - мінімальне (тільки необхідне) кількість елементів управління на кожній сторінці. Слід пам'ятати, що підручником часто можуть користуватися учні, поки слабо володіють обчислювальною технікою. Тому система управління роботою з підручником для кого не повинна представляти труднощів. Перерахуємо лише основні елементи управління:
- кнопки переходу зі змісту на початок теми;
- кнопки переходу зі сторінки на сторінку вперед і назад;
- кнопка повернення в зміст;
- кнопка виклику підказки;
- підсвічені іншим кольором фрагменти тексту (так звані гіперпосилання) для виведення на екран ілюстрацій, таблиць, графіків і ін.
Елементи управління підручником, які мають не очевидну і не дуже зрозумілу символіку повинні забезпечуватися спливаючими підказками.
При використанні електронного підручника для самостійної роботи необхідно особливу увагу приділити системі контролю знань, в даному випадку самоконтролю знань. Для посилення контролюючих функцій підручника дещо змінимо схему процесу навчання.
При навчанні об'єктом управління є той, якого навчають. Керуючими об'єктами виступають викладач і підручник (тому що він не замінює, а доповнює викладача).
Метою навчання, тобто метою роботи учня з підручником є отримання:
- знань по конкретній предметній області;
- умінь застосовувати різні методи і алгоритми;
- навичок вирішення завдань;
- оцінки набутих знань, умінь і навичок.
Мета і результат діяльності учня утворюють навчальну діяльність. Навчальна діяльність організовується не суб'єкт діяльності (учнів), а об'єктом (викладачем). Для того щоб мета і результат збігалися, необхідно управління навчальною діяльністю. Результат навчальної діяльності є властивістю самого суб'єкта.
Виходячи з цього, навчальна програма повинна включати в себе 3 основні частини
а процес навчання можна представити схемою, в яку на наш погляд, розробку електронного підручника, необхідно включити елемент контролю вироблення практичних умінь.
Розглядаючи систему контролю можна виділити безліч методів контролю і самоконтролю учнів під час навчального процесу. Види контролю залежать від виду навчання. Наш підручник розрахований на самонавчання, що відбилося на структурі системи контролю знань. Однак в даному електронному підручнику ми використовували систему самоконтролю за допомогою електронних тестів. Зручність електронних тестів полягає в їх розміщенні після кожного розділу теоретичного матеріалу, що сприяє моментальному визначення рівня і якості отриманих знань. Після проведення тестів і визначення результатів виявляються помилки учнів, які він може усунути шляхом повторення, вивчення і закріплення в ході роботи з теоретичним матеріалом електронного підручника.