Загальна характеристика насінних рослин - студопедія

Насінні - це рослини, які утворюють насіння.

До насіннєвим рослинам відноситься два відділи: голонасінні та покритонасінні, які виникли в процесі еволюції від спорових рослин (різноспорових папоротей).

У порівнянні зі споровими вони являють собою більш високий рівень організації рослин, так як:

1. Всі насінні рослини різноспорові.

Вони мають два типи суперечка: мікроспори (дають початок чоловічому гаметофіту) і мегаспори (дають початок жіночому гаметофіту). Гаметофіт дуже редукує-ван і не виходить з суперечки, яка захищає його від висихання, що є важливим пристосуванням до життя на суші. Гаметафіти не здатні до фотосинтезу і повністю залежать від спорофитов.

Жіночий гаметофіт (мегагаметофіт) міститься всередині мегаспори (рис. 8.4.), Яка утворюється в м'ясистому мегаспорангиі - нуцеллусом, располо-дружин-ном на мегаспорофілли (видозміненому спороносном аркуші). На відміну від безнасінних різноспорових рослин мегаспорангій по-критий одним або дво-ма додатковими-ми шарами тканини - интегументами. Вони повно-стю укладають в себе мегаспорангій (нуцеллус), залишаючи лише отвір на його верхівці - микропиле (пилковхід).

Мал. 8.4.Строеніе семязачатка (схема).

Загальна характеристика насінних рослин - студопедія

Проростання мегаспори і утворення жіночого гаметофіту (мегагаметофіта), запліднення і розвиток нового спорофіта (зародка) завжди відбувається всередині мегаспорангия.

2. Освіта насіння.

У насіннєвих рослин (на відміну від спорових) мегаспори не відокремлюються від спорофіта, а знаходяться всередині мегаспорангия, який разом з интегументами представляє семязачаток. Усередині мегаспори розвивається жіночий гаметофіт (зародковий мішок) і утворюється одна або кілька жіночих гамет - яйце-клітин. Після запліднення яйцеклітини семязачаток перетворюється в сім'я. Та-ким чином, насіння - це запліднений семязачаток.

Насіння складається з: зародка майбутнього рослини (корінець і почечка (стеблинка і листочки)), який виникає з заплідненої яйцеклітини; певної кількості поживних речовин; шкірки, яка виникає з інтегументов.

У боротьбі за існування на суші поява насіння мало велике ево-люціонной значення, оскільки всередині нього (на відміну від суперечки) вже знаходиться зародок нового спорофіта, який надійно захищений від впливу несприятливих-приємних умов. Також насіння має істотну перевагу при розмноженні перед спорою, так як містить значний запас поживних речовин. У насіння можуть розвиватися різні пристосування, що полегшують їх поширенням страненіе.

Батьківський спорофит дає насіння все, що потрібно для життя, і тільки по-сле того, як насіння повністю дозріє, воно відділяється від батьківського спорофіт-ту.

3. Незалежне від води запліднення.

Чоловічі гамети (у більшості насінних - спермії, у деяких голосі-сних (саговникові, гінкгові) - сперматозоїди) утворюються чоловічими гаметофітамі (мікрогаметофітамі), що знаходяться всередині пилку. Пилок з мікроспорангіев (пилкових мішків) переноситься до семязачатки. Такий про-процес називається запиленням.

Пилок проростає пилкової трубкою. яка росте в сторону яйцеклітини (+ хемотаксис). З цієї трубці нерухомі чоловічі гамети (спермії) досягають яйцеклет-ки і відбувається запліднення.

Вода не потрібна сперми ні на одній з перерахованих стадій!

Гаметофітное покоління у насіннєвих рослин вкрай редуцировано (осо-бенно у покритонасінних), втрачає свою самостійність (порівняйте зі споровими рослинами) і розвивається на спорофите, який сильно ускладнюється (як і у всіх судинних рослин домінує в життя-ном циклі).

Внутрішнє запліднення, незалежне від води, розвиток зародка усередині насіння, являють собою головне біологічне переважно-ство насіннєвих рослин, яке дозволило їм освоїти різноманітні місцеперебування і стати панівною групою рослин на Землі.

Схожі статті