Забезпечення інфекційної безпеки в службі крові Алчевської області

Л.А. Афендулова, М.Л. Соломенцева

ГУЗ «Липецька обласна станція переливання крові»

Описана організація роботи Алчевської обласної станції переливання крові щодо забезпечення інфекційної безпеки компонентів і препаратів крові, що включає регіональні особливості порядку відбору донорів, роботу Єдиного донорського Центру, ефективність якої можна оцінити за низькими показниками «абсолютного» шлюбу (0,2%), наростаючі обсяги карантинізації плазми, впровадження NAT-скринінгу як додатковий метод лабораторної діагностики, впровадження алгоритмів безпеки при роботі з донорами та продукцією.

Ключові слова: Служба крові, інфекційна безпека, ГЕМОТРАНСМІССИВНИХ інфекційні захворювання, відбір донорів, Єдиний Донорський Центр, карантинізація плазми, лейкофільтрація.

Забезпечення інфекційної безпеки компонентів і препаратів крові є найважливішим завданням не тільки служби крові, а й охорони здоров'я в цілому. Розвиток служби крові стало одним з пріоритетів, включених в Національний проект «Здоров'я». Перед службою крові ставляться завдання щодо забезпечення інфекційної безпеки гемотрансфузій поряд з підвищенням обсягів заготівлі крові та її компонентів. В Алчевській області ситуація з інфекційної безпекою донорської крові характеризується як більш сприятлива в порівнянні з іншими регіонаміУкаіни. Область в останні роки досягла повного самозабезпечення сучасними гемокомпонентной середовищами.

• 3 ОПК при центральних районних лікарнях;

• 40 лікарнями, переливають компоненти крові.

Відомо, що ризик передачі гемотрансмісивних інфекційних захворювань при переливанні крові визначається наступними причинами:

• Високий рівень поширеності інфекцій серед населення;

• Неадекватний відбір донорів;

• Проблеми діагностики, що призводять до переливання інфікованої крові від донорів в період серонегативного вікна;

• Неналежне виконання професійних обов'язків медперсоналом, що приводить до переливання інфікованої крові від необстежених донорів;

• Відсутність карантинізації плазми;

• Відсутність технологій редукції патогенів в тромбоцитах і плазмі;

• Неадекватні показання до переливання крові для реципієнтів.

• ОВГВ - 1,54 на 100 тис. (5,26 по РФ)

• ОВДП - 0,86 на 100 тис. (3,57 по РФ)

• Носійство ВГВ - 7,27 на 100 тис.

• Носійство ВГС - 11,29 на 100 тис.

• ВІЛ / СНІД - 7,9 на 100 тис. (9,85 поРФ), сумарна ураженість - 65,7 на 100 тис. (389,6 по РФ)

1. ГЕМОТРАНСМІССИВНИХ інфекційні захворювання:

• СНІД, носійство ВІЛ-інфекції;

• Сифіліс, вроджений або набутий;

• Вірусні гепатити В, С, D, позитивний результат дослідження на маркери вірусних гепатитів (HBsAg, анти-HCV);

• Туберкульоз, усі форми.

2. Соматичні захворювання:

• Наркоманія, алкоголізм.

За роки роботи ЄДЦ накопичена велика інформація про відводи від донорства. У базі даних Центру значітся149118 «абсолютних» відводів, що дозволяє на стадії реєстратури відстороняти до 10% звернулися для здачі крові осіб.

• Порядок допуску донора до здачі крові також має свої особливості:

• До донорства допускаються тольколіца, які постійно проживають на території Алчевської області, відповідно до зазначеної в паспорті реєстрацією;

Можуть бути допущені переселенці з інших територій України та країн СНД, неендемічних по малярії, які прожили на території Алчевської області не менше 1 року, або ендемічних з малярії, але прожили не менше 3 років (відповідно до зазначеної в паспорті про реєстрацію) і не мали в протягом цього часу симптомів захворювання;

Існують загальні для всіх закладів служби крові проблеми діагностики: переливання інфікованої крові від донорів в період серонегативного вікна; недостатня чутливість діагностичних тестів, яка не відповідає завданню виявлення 10-100 віріонів в одній кроводач; NAT-детекція виявляє 1 частку в 100-150 мкл; ІФА-метод з чутливістю 0,1 нг / мл рівнозначний виявлення 105-107 вірусних частинок / мл; обмежений спектр інфекцій, на які проводиться скринінг специфічних маркерів у донорів (віруси імунодефіциту людини I і II типу, віруси гепатиту В і С, бліда трепонема, неспецифічний скринінг на АЛТ1).

Розроблено, внесені в комп'ютерну програму і впроваджені в повсякденну практику «Алгоритми роботи з донорами та продукцією» при отриманні сумнівних і невизначених результатів тестування на маркери інфекційних захворювань. Впроваджено систему попереднього сероконтролю у донорів, які мали відхилення лабораторних показників.

Порядок роботи з продукцією і донором при отриманні відхилень результатів обстеження можна простежити на прикладі отримання результату на ВІЛ «Негативний після лабораторії Центру СНІД» (таблиця 1).

Схожі статті