1 Деякі дієслова (так звані багаті) утворюють двоякі форми теперішнього часу, наприклад: ПОЛОСКАТИ при наявності нормативних форм полощіть, полоще, полощіть, ПОЛОЩУЩІЙ, полощіть має допустимі форми: полоскати, полоскати, полоскати, полоскати, смужки.
Таке ж співвідношення форм у дієслів плескатися, капають, кудкудакати, колихалися, муркоче, МАХАТИ, нишпорити і ін.
2 Поряд зі стилістичним відзначається смислове розмежування паралельних форм.
Дієслово бризкати в значенні «окропляти, обприскувати» має різні форми бризкати, бризкати (бризкав водою, бризкає білизна); в значенні «розкидати краплі», «сипати бризки» має особисті формиБРИЗЖУ, бризкає (фонтанбризжет, бризкає слиною).
Дієслово рухатися в значеннях «переміщати штовхаючи або тягнучи», «ворушити, здійснювати рух», «змушувати йти вперед, направляти» має різні форми рухатися, рухатися (рухають меблі, рухаю пальцями, рухає війська); в значеннях «сприяти розвитку чого-л.», «бути причиною чиїхось л. вчинків »має різні форми рухається, рухаються (рушійні сили, що їм рухає); в значенні «приводити в рух, в дію» має паралельні особисті форми рухатися - рухається (пружина рухає / рухає годинниковий механізм).
Дієслово капає в значенні «падати краплями» має паралельні особисті форми капає, капає іКАПЛЮ, капає (капають сльози, дощ капає); в значенні «наливати, лити краплями» має різні форми капає, капає (капає мікстуру).
Дієслово метати в значенні «шити, прошивати стежками, обшивати петлю» має різні форми метану, метан (метає кофту, метає шов). Його омонім, дієслово метати в значенні «розкидати, розкидати», має різні форми меча, мечеть (метає громи та блискавки, метає гнівні погляди; також: метає ікру); в тому ж значенні «кидати» в спортивному побуті вживається форма метану: метає гранату, диск, спис і т. д.
У просторіччі і в діалектах зустрічаються форми клікати (замість кличе - від клікати), нявкає (від нявкає); літературна форма нявкати (від нявкати).
Дієслова сипатися, тріпати, щипати за наявності нейтральних форм сипле, щипає, терплять мають разноспрягаемие розмовні форми з випаданням л-: по I дієвідміні відмінюються форми СИПЕШЬ, сиплеться, сипем, сиплеться, по II дієвідміні-сиплять, таке ж співвідношення форм і у дієслів щипати, тріпати.
Дієслова доїти, кроїти, поїти, приховати в літературній мові утворюють форму наказового способу на -І, форма на -Й ненормативна. Пор. Тривогою лайливої напоїти (Блок) .- напій її чаєм, пустунка, - закричав їй услід Овсяников (Тургенєв).
3 Деякі дієслова з приставкою ви- утворюють паралельні форми наказового способу однини: ВИБРОСІ- викинь, випрасувати - випрасувати, висунемо-висунемо, пофарбували - викрили, виліз-виліз, виплюнь-виплюнь. Форми Погляньте, вийди при наявності нормативних Погляньте, ВИЙДИ є просторічними, але вживаються тільки у фразеологічному звороті: вийми та ПОЛОЖ'. Просторічний характер мають також форми піди (замість піди), обойми (замість обійми); Їдьте (замість їдь); форми їдь, Ехай є неприпустимими.
4 Серед дієслів є група так званих недостатніх дієслів, обмежених в освіті або вживанні особистих форм. Сюди відносяться дієслова, які не вживають в формах 1-2-ї особи однини і множини в силу семантичних причин. Вони позначають процеси, що відбуваються в тваринному і рослинному світі, в неживій природі і т. Д. (Телитися, відмежовуватися, текти, протягати, іржавіти і ін.); вживання їх в зазначених формах можливо тільки в особливих умовах (при втіленні, риторичному зверненні).
Недостатніми є і дієслова, що не утворюють форми 1-ї особи однини теперішнього (майбутнього простого) часу частково в силу фонетико-орфоепічес- ких причин, частково в зв'язку з традицією їх вживання. Такі дієслова, як перемогти, переконати, опинитися, відчути, чудити і ін. (З основами на чергуються приголосні), утворили б форми 1-го особи з незвичайними для нашого слуху і незвичними поєднаннями звуків. Форми переможу, втече, нужу і т. П. Не вживаються.
Якщо необхідно вжити названі дієслова в 1-м особі, використовують описову форму: зумію (повинен) перемогти, хочу (прагну) переконати, можу (сподіваюся) опинитися, хочу (спробую) відчути, не буду чудити.
З конкурували раніше форм типу заб'ю - умерчвлю, нарікаю - Ропча в сучасній мові закріпилася перша.
Завдання №1 (на екрані, виконання усно)
Сосна-велетень, ніби віддаючись солодкої своєї загибелі, ще не ворухнула жодної голкою. Вона височіла над іншими, як і раніше, хоча була вже перерубана. Сосна стояла в небі, підперта з двох сторін. Вона ще завмерла на мить і раптом з пронизливим скрипом почала повертатися по-коло своєї осі. Її повело в сторону, немов вигвинчуючи з роди-мій землі, вона спочатку повільно, але потім блискавично, нара-щівая рух, почала падати і раптом тяжко і страшно обру-шилася. (.)
Тепер вона лежала серед снігових полотен, велика, Мерт-вая. Карько, рвонувшись було в сторону, зупинився і, тремтячи м'язами, тривожно заіржав. Як би дивуючись і лякаючись того, що зробили, вони дивилися на лісове загибле диво. На галявині відразу стало темніше і тісніше, а в синьому небі утворилася зіяю-щая порожнеча. Сучки, як живі, ще довго тріщали, ламалися вагою вже мертвого дерева. (В. Бєлов.)