1 Systeme de Logique, I, VI, Ch. VI-XII.
Питання це тим більш важливий, що даний термін зазвичай використовують не зовсім точно.
Але в дійсності в усякому суспільстві суті-ет певна група явищ, що відрізняються різко окресленими властивостями від явищ, що вивчаються дру-шими природничими науками.
Коли я дію як брат, чоловік або громадянин, коли я виконую ув'язнені мною зобов'язання, я виконую обов'язки, встановлені поза мною і моїх дій правом і звичаями. Навіть коли вони згодні з моїми власними почуттями і коли я визнаю в душі їх реальність, остання залишається все-таки об'єк-єктивні, так як я не сам створив їх, а засвоїв їх завдяки вихованню.
Як часто при цьому трапляється, що нам невідомі Деталі накладаються на нас обов'язків, і, для того щоб дізнатися їх, ми змушені справлятися з кодек-сом і радитися з його уповноваженими перекладача! Точно так же віруючий при народженні своєму знаходить вже готовими вірування і обряди своєї рели-гии; якщо вони існували до нього, то, значить, вони існують поза ним. Система знаків, якими я поль-зуюсь для вираження моїх думок, грошова система, що вживається мною для сплати боргів, знаряддя креди-ту, службовці мені в моїх комерційних стосунках, звичаї, дотримувані в моїй професії, і т. Д все це функціонує незалежно від того вживання, яке я з них роблю. Нехай візьмуть одного за дру-гим всіх членів, що складають суспільство, і все сказано-ве може бути повторено з приводу кожного з них. Отже, ці способи мислення, діяльності і відчування володіють тим примітним свойст-вом, що існують поза індивідуальних свідомостей.
Ці типи поведінки або мислення не тільки зна-дяться поза індивіда, але і наділені примусовою сі-лій, внаслідок якої вони нав'язуються йому незави-Сімо від його бажання. Звичайно, коли я добровільно со-образ з ними, це примус, будучи марний-ним, мало або зовсім не відчувається. Проте воно є характерним властивістю цих фактів, доказа-будівництві чого може служити та обставина, що воно проявляється відразу ж, як тільки я намагаюся опору-тівляться. Якщо я намагаюся порушити норми права, вони реагують проти мене, перешкоджаючи моєму дії, якщо ще є час; або знищуючи і відновлюючи його в його нормальній формі, якщо воно вчинене і може бути виправлено; або ж, нарешті, змушуючи мене ис-купити його, якщо інакше його виправити не можна. Чи відноситься сказане до чисто моральним правилам?
Громадська совість утримує від всякого дію-вия, що ображає їх, за допомогою нагляду за поведе-ням громадян і особливих покарань, якими вона рас-вважає. В інших випадках примус менш сильно, але все-таки існує. Якщо я не підкоряюся умов-ям світла, якщо я, одягаючись, не беру до уваги оби-чаїв моєї країни і мого класу, то сміх, мною викли-ваемий, і то віддалення, в якому мене тримають, вироб-водять, хоча і в більш слабкому ступені, то ж дію, що і покарання у власному розумінні цього слова. В інших випадках має місце примус хоча і кос-дарське, але не менш дієвий. Я не зобов'язаний говорити по-французьки з моїми співвітчизниками або ис-користувати встановлену валюту, але я не можу вчинити інакше. Якби я спробував вислизнути від цієї необхідності, моя спроба виявилася б невдалою.
Якщо я промисловець, то ніхто не забороняє мені працювати, вживаючи прийоми і методи минулого сто-річчя, але якщо я зроблю це, я напевно розорюся. Навіть якщо фактично я зможу звільнитися від цих правил і успішно порушити їх, то я можу зробити це лише після боротьби з ними. Якщо навіть в кінці кінців вони і будуть переможені, то все ж вони досить дають відчути свою примусову силу виявляється-мим ними опором. Немає такого новатора, навіть щасливого, підприємства якого не стикалися б з опозицією цього роду.
Воно навіть не корисно, так як ці форми буття суть лише усталені способи дій. Політична структура суспільства є лише той спосіб, яким звикли жити один з одним різні сегменти, складові це суспільство. Якщо їх відносини тради-ційно тісні, то сегменти прагнуть злитися, в протилежному випадку вони прагнуть до роз'єднання. Тип нашого житла є лише той спо-соб, яким звикли будувати будинки все навколо нас і частково попередні покоління. Шляхи сполучення є лише тим руслом, яке прорив собі регу-лярні що відбувається в одному і тому ж напрямку протягом обміну і міграцій і т. Д.
Звичайно, якби тільки явища морфологічного порядку представляли таку стійкість, то можна було б подумати, що вони представляють собою особливий вид. Але юридична правило - пристрій не менше устої-чівое і постійне, ніж архітектурний тип, а тим часом це факт фізіологічний.