Вплив управління запасами на витрати підприємства і економічний результат його роботи

Результат фінансово-господарської діяльності обумовлюється багатьма факторами - як зовнішніми, що не залежать від діяльності підприємства, так і внутрішніми, на які підприємство може і повинне активно впливати.

Серед зовнішніх факторів варто виділити загальну еко-кую ситуацію в країні і регіоні, особливості та нестабільність податкового законодавства, умови отримання кредитів і процентні ставки по них, можливість цільового фінансування. Внутрішні чинники - раціональне і економне використання матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів.

Зниження матеріало- та енергоємності продукції дозволить підприємству:

  • поліпшити своє фінансове становище за рахунок зниження собівартості продукції і збільшення прибутку;
  • збільшити обсяг випуску продукції з одного і того ж кількості сировини і матеріалів;
  • успішно конкурувати з іншими підприємствами на ринках збуту, особливо за рахунок зниження ціни на продукцію;
  • зменшити нормативний обсяг обігових коштів, необхідних підприємству для нормального функционирова-ня.

Економія на закупівлі, скорочення витрат на транспортування, забезпечення надійності постачання і виробництва, захист проти можливого підвищення цін на матеріальні ресурси шляхом створення буферних запасів, облік сезонних коливань виробничої програми або попиту, виконання графіка виробництва відіграють позитивну роль в економіці підприємства.

Регулювання обсягів закупівель. Створення великих запасів призводить в ряді випадків до значної економії, так як при закупівлях великими партіями постачальники, як правило, роблять знижки в ціні. Хоча створювані в цьому випадку запаси матеріальних ресурсів нерідко зберігаються досить довго, витрати на зберігання можуть бути менше, ніж виграш на знижки з ціни. Економія зберігається до тих пір, поки сума знижки перевищує витрати на зберігання матеріальних ресурсів.

Зберігання зайвих товарно-матеріальних запасів нерідко є справою абсолютно непотрібним. Адже складування тільки тягне за собою витрати, нітрохи не збільшуючи цінність продукції, що зберігається.

Для того щоб знайти шляхи скорочення запасів, необхідно спочатку розпізнати причини виникнення надлишків, а потім можна приступити до вишукування коштів для усунення кожної з них.

Однією з основних причин утворення зайвих запасів є не виправдане потребою завищення розмірів закуповуваних партій. Інша причина - неуве-ність, незнання того, скільки буде потрібно того чи іншого ресурсу і коли саме. Ці причини усуваються більш ефективним плануванням запасів і їх контролем, більш широким використанням сучасних систем планування потреби в матеріалах, наприклад логістичних концепцій MRP (Material Requirement Planning) і їх модифікацій.

Зниження витрат на транспортування. Ця проблема багато в чому схожа проблеми економії на закупівлях. Перевезення великих партій товару, наприклад залізничним транспортом, як правило, обходиться дешевше за рахунок зниження транспортний тарифів і більш повного заповнення всього обсягу транспортного засобу. Однак це тягне за собою створення значних складських запасів, а значить, збільшує поточні витрати на зберігання матеріальних ресурсів, сприяє зростанню складських витрат, витрат на страхування, втрат через фізичного псування і розкрадань. Крім того, наявність значних запасів перешкоджає реалізації логістичної концепції управління запасами, яка передбачає мінімізацію загальних витрат.

Закупівля невеликими партіями і доставка матеріальних ресурсів безпосередньо в виробничі підрозділи підприємства, наприклад, реалізація концепції JIT (від англ. Just in time - точно в термін), знижує потребу в оборотних коштах і складських витрат. Вона передбачає досить надійних постачальників, а також викликає зростання витрат на оформлення замовлення і транспортних витрат.

Один із шляхів досягти невеликих розмірів запасів і заділів - це переміщати матеріальний потік через цех (навчаючи тільки тоді, коли в цьому є виробнича необхідність. Таку «витягають» систему руху матеріального потоку японці називають «канбан» ( «картка»).

Завдання менеджера - вибрати раціональний (оптимальний по загальних витрат) в конкретній господарській ситуації варіант. Це завдання є однією з основних в теорії управління запасами.

Скорочення витрат на зберігання. Вельми істотну роль в підвищенні ефективності використання оборотні коштів відіграє організація складського господарства.

Витрати на зберігання можна розділити на дві основні групи: витрати, зумовлені вкладенням капіталу в запаси, і витрати на ведення складського господарства.

Витрати, обумовлені вкладенням капіталу. знаходяться в прямій залежності від загальної вартості сукупних запасів товарно-матеріальних цінностей, що є на підприємстві. Частина запасів поміщена на склади, інша частина проходить виробничий процес або знаходиться в торговому помеще-ванні або на складі готової продукції.

Якщо запаси зберігаються в окремому приміщенні, розрахунок витрат на приміщення (в тому числі освітлення, опалення, прибирання, охорону і т. П.) Не доставляє особливих труднощів. Частка їх коливається в залежності від профілю підприємства, але в середньому становить 25-50% витрат на ведення складського господарства.

Структура витрат зберігання запасів представлена ​​в табл. 7.1.

Особливу статтю складають витрати на інвентар, до якого відносяться, зокрема, складські стелажі з полицями, вантажні піддони і механізми для грузообработки, в тому числі навантажувачі, підйомники і візки.

Якщо скорочення запасів дає можливість сконцентрувати запаси в одному або декількох прилеглих місцях, досягається значна економія у витратах на транспортування.

Зменшення втрат товару залежить від багатьох факторів. Ефективне використання місця та інвентарю, наприклад, дозволяє виключити самі нераціональні операції вантажопереробки і зменшити спад товару. Скорочення запасів, що веде до зменшення часу складування, знижує збиток від псування і стареніятоваров.

Суми страхових внесків призначаються виходячи з вартості застрахованого майна. У міру зниження загальної вартості запасів знижуються і витрати на страхування.

Витрати на зберігання необхідно зіставити з витратами, пов'язаними з дефіцитом запасів, тобто виникають підприємстві при відсутності необхідних ресурсів:

· Витрати на прискорення доставки необхідних матеріалів (на зв'язок і роз'їзди, премії за прискорену доставку матеріалів, подорожчання за рахунок поставки малими партіями);

· Витрати, пов'язані з коригуванням виробничої програми, прискорення відвантаження готової продукції, виготовленої з порушенням графіка;

· Комерційні збитки і витрати, в тому числі штрафи несвоєчасне або неповне виконання договірних зобов'язань, втрати прибутку та зростання частки накладних витрат, пов'язаних зі скороченням обсягу виробництв (продажів) через відсутність у запасах необхідних матеріальних ресурсів.

За оцінкою ряду фахівців, застосування методів логістики дає можливість знизити рівень запасів на 20-30% і, відповідно, зменшити витрати підприємства, причому практична реалізація концепції логістики зв'язується з оптимізацією сукупних запасів при мінімальних загальних витратах підприємства. Отже, критерієм управління запасами є витрати, які включають:

· Фактичну собівартість МПЗ;

· Витрати на оформлення замовлення;

· Витрати на зберігання запасів;

· Витрати, викликані відсутністю запасу.

На величину витрат на запаси впливають створення і підтримання раціонального обсягу сукупних запасів. Особливе значення при цьому набуває впровадження системи стратегічного управління закупівельною діяльністю.

Правильний вибір методу оцінки запасів при їх списанні на витрати виробництва і витрати обігу також сприяє досягненню бажаних фінансово-господарських результатів діяльності підприємства і зниження втрат від інфляції.

Питання і завдання для самоперевірки

1. Запаси яких видів створюють на підприємствах?

2. Які причини утворення запасів?

3. Які чинники спонукають підприємства до зменшення розміру запасів?

4. Яка методика обліку матеріально-виробничих запасів?

5. Охарактеризуйте встановлений порядок оцінки матеріальних запасів при їх списанні на витрати виробництва.

6. На яких принципах заснована оцінка матеріальних запасів за собівартістю кожної одиниці? Чим вона відрізняється від оцінки середньої собівартості?

7. Дайте порівняльну характеристику методів ЛІФО і ФІФО.

8. Як відображаються на витратах підприємства регулювання обсягів закупівель і організація складського господарства?

9. Охарактеризуйте системи управління запасами, що впливають на витрати підприємства ( «точно в строк», «канбан», АВС-аналіз, оптимальний або економічний розмір замовлення та ін.).