ВОЛГА, ре-ка в Єв-роп. годину-ти Рос-ці, круп-ней-Шая в Єв-ро-пе. Дли-на 3530 км (до по-строй-ки по-до-збе-ні-ліщ 3690 км), пл. бас-сей-на 1360 тис. км 2 (за-ні-ма-ет 65% тер-ри-то-рії Єв-роп. годину-ти і 8% всієї тер-ри-то-рії Рос-ці).
Бас-сейн В. при-над-ле-жит біс-сті-но-му бас-сей-ну Кас-пий-ско-го м. І це-чи-ком рас-по-ло-дружин в пре-де -лах Сх.-Єв-роп. рав-ні-ни. Він про-сти-ра-ет-ся від Вал-дай-ської і Серед-ні-рус-ської воз-ви-шен-но-стей на за-па-де до Ура-ла на вос-то-ке поч -ти на 2,3 тис. км.
Исток Волги. Фото А. І. Нагаєва
В. бе-рёт на-ча-ло на Вал-дай-ської воз-ви-шен-но-сті. В про-ну ло му її ис-то-ком вва-та-лись раз-ре-ки: Ру-на, Кудь, Жу-ко-па, ВПА-даю-щие в В. в вер-ховь-ях. В кін. 19 в. екс-пе-ді-ція Д. Н. Ану-чи-на ус-та-нови-ла, що В. ви-ті-но-ет з клю-ча у дер. Вол-го-вер-хо-вье (Твер-ська обл.) На вис. 228 м (над ко-ло-цем з клю-чом по-будів-ен де-рев. Зруб, про-ні-сён-ний те-ра-сой). В. при-ня-то де-лити на 3 годину-ти: Верх-ню В. - від ис-то-ка до гирла р. Ока, Серед-ню В. - від гирла Оки до гирла р. Ка-ма і Ніж-ню В. - від гирла ка-ми до Кас-пий-ско-го мо-ря. На про-тя-же-ванні пер-вих ки-ло-мет-рів сво-його ті-че-ня В. яв-ля-ет-ся ру-чий-ком, пет-ляю-щим по ле-сі -коштують-бо-ло-ти-стій ме-ст-но-сті. В верх-ньому ті-че-ванні, в пре-де-лах Вал-дай-ської воз-ви-шен-но-сті, В. про-ті-но-ет че-рез Ні-біль-шие озё- ра Вер-хіт, Стерж, Все-луг, Пе-но і Вол-го. У ис-то-ке з оз. Вол-го в 1843 б-ла со-кричу-же-на пло-ти-ну (Верх-ні-Волж-ський бий-шлот) для ре-гу-ли-ро-ва-ня сто-ка по-ди і під-дер-жа-ня су-до-хід-них глу-бин в ме-жень. У м Твер за-кан-чи-ва-ет-ся один-ст-вен-ний ус-лов-но-ес-ті-ст-вен-ний навчаючи-стік В. дли-ної ок. 400 км. Ні-же, до са-мо-го гирла, ре-ка пів-но-стю пре-про-ра-зо-ва-на гід-ро-тех-нич. со-кричу-же-ня-ми (най-бо-леї круп-ні по-ладі-ни в 1950-60) і пред-став-ля-ет з-бій кас-кад ГЕС з по-до-хра- ні-ли-ща-ми. Ме-ж-ду ТВЕ-Рью і м Ри-бінской ство-да-ни Ивань-ков-ське (т. Н. Мо-з-ков-ське м.), Уг-лич-ське і Ри-бін- ське по-до-збе-ні-ли-ща. На навчаючи-ст-ке Ри-бінской - Яро-славлю і ні-же р Ко-ст-ро-ма ре-ка про-ті-но-ет в уз-кою до-ли-ні сере-ді ви- со-ких бе-ре-гов, пе-ре-се-кая Так-ні-лов-ську і Га-лич-ську воз-ви-шен-но-сті. Так-леї ті-чет уздовж Ун-дружин-ської і Ба-лах-нин-ської низ-мен-но-стей. У м Го-ро-дець (ви-ше м Ніж-ний Нов-го-род) об-ра-зо-ва-но Горь-ков-ське по-до-збе-ні-ли-ще. Осн. при-то-ки Верх-ній В. Твер-ца, Мед-ве-ді-ца, Мо-ло-га, Су-да, Ко-ст-ро-ма і Ун-жа (ле-ші).
Волга (в середній течії). Фото А. І. Нагаєва
У середовищ-ньому ті-че-ванні В. ста-но-вит-ся бо-леї пів-но-вод-ний. Вона те-чет уздовж сівши. ок-раї-ни При-Волж-ської воз-ви-шен-но-сті. Ви-ше р Че-пліч-са-ри рас-по-ло-же-но Че-пліч-сар-ське по-до-збе-ні-ли-ще. Най-бо-леї круп-ні при-то-ки Серед-ній В. - Ока, Су-ра, Свія-га (пра-ші) і Вет-лу-га (ле-вий).
У ниж-ньому ті-че-ванні, по-сле ВПА-де-ня Ка-ми (ле-вий при-ток), В. ста-но-вит-ся мо-гу-чий ре-кою. Ви-ше р Толь-ят-ти об-ра-зо-ва-но Куй-б-шев-ське по-до-збе-ні-ли-ще. Так-леї В. Огі-ба-ет го-ри Жи-гу-ли, про-ра-чаплі ду-гооб-раз-ву з-лу-чи-ну Са-мар-ська Лу-ка. Ви-ше р Ба-ла-ко-во рас-по-ло-же-но Са-ра-тов-ське по-до-збе-ні-ли-ще. Ниж-ня В. при-ні-ма-ет срав-ні-тель-але не-біль-шие при-то-ки - Са-ма-ра, Біль-шою Ір-гіз, Ерус-лан (ле-ші ) і Ті-реш-ка (пра-вий). У 21 км ви-ше р Вол-го-град від В. від-де-ля-ет-ся ле-вий ру-кав - р. Ах-ту-ба, ко-то-раю ті-чет па-ра-лель-но осн. рус-лу. Об-шир-ве про-країн ст у ме-ж-ду Вол-гой і Ах-ту-бій ши-ри-ної до 40 км, пе-ре-се-чён-ве мно-го-числ. про щось-ка-ми і ста-ро-мова-я-ми, про-ра-зу-ет Вол-го-Ах-ту-бін-ську співай-му. Сток Ніж-ній В. за-ре-гу-ли-ро-ван Вол-го-град-ським гід-ро-уз-лом.
ВПА-дая в Кас-пий-ське м. В. об-ра-зу-ет про-шир-ву дель-ту. Устя ре-ки ле-жит на 26 м ні-же рів-ня Мі-ро-во-го ок. Дель-та на-чи-на-ет-ся в міс-ті від-де-ле-ня від її рус-ла ру-ка-ва Бу-зан (в 46 км се-вер-неї р Ас-т ра-хань) і яв-ля-ет-ся од-ної з са-мих круп-них в Рос-ці (19 тис. км 2). У дель-ті на-вва-ти-ва-ет-ся до 500 ру-ка-вов, про-ток і крейда-ких ре-чек. Гл. ру-ка-ва - Бах-ті-світ (су-до-хо-ден), Ка-ми-зяк, Ста-раю Вол-га, Бол-да, Бу-зан, Ах-ту-ба. Ні-же ис-то-ка Бу-за-на со-кричу-дружин по-до-де-лі-тель для пе-ре-рас-пре-де-ле-ня сто-ка по-ло-во- дья ме-ж-ду сх. і зап. годину-тя-ми дель-ти, це забезпе-пе-чи-ва-ет еже-рік-ве за щось-п-ле-ня (так-же в ма-ло-вод-ні го-ди) в її сх. годину-ти НЕ-рес-ти-ліщ по-лу-про-хід-них риб.
гідрологічний режим
Реч-ва сис-те-ма бас-сей-на В. вклю-ча-ет бо-леї 150 тис. По-до-то-ков дли-ної св. 10 км об-щей про-тя-дружин-но-стю 574 тис. Км. Ні-за-середовищ-ст-вен-но в В. та її по-до-збе-ні-ли-ща ВПА-да-ет 2600 рік. Ле-ші при-то-ки мно-го-чис льон неї і мно-го-вод-неї пра-вих. Біль-шин-ство при-то-ков рас-по-ло-же-ни в верх-ній і середовищ-ній годину-тях ре-ки, ні-же гирла Ка-ми вони не-ве-ли-ки, ма-ло-вод-ни, мно-Гії з них ле-том пе-ре-си-ха-ють. Біль-шин-ст-во при-то-ков - ти-піч-но рав-нин-ре-ки з ши-ро-ки-ми, хо-ро-шо раз-пра-цю-тан-ни ми до-ли-на-ми і ха-рак-тер-ної для Сівши. по-лу-ша-рія асим-мет-ри-їй скло-нов. Бас-сейн В. рас-по-ло-дружин в півд. годину-ти ліс-ної зо-ни, в ле-со-степ-ної, степ-ної і по-лу-пус-тин-ної зо-нах. Б. ч. Бас-сей-ну (72% вме-сте з перед- гір-ної ча-стю Ура-ла) рас-по-ло-же-на в ліс-ної зо-ні, де фор-ми- ру-ет-ся 87% сто-ка. Пі-та-ня сні-го-ше (60% го-до-по-го сто-ка), грун-то-ше (30%) і до-ж-де-ше (10%).
За ха-рак-те-ру вод-но-го ре-жи-ма В. від-но-сит-ся до вос-точ-ноїв-ро-пей-ско-му ти-пу с від-чет-ли -у ви-ра-дружин-ним ве-сен-ним по-ло-водь третьому, років-ні-осен-ній ме-жі-нью, на-ру-Шаї-мій до-ж-де-ви- ми па-вод-ка-ми, і ус-тій-чи-вої зим-ній ме-жі-нью. У ес-теств. ус-ло-ві-ях вага-ної про-хо-ді-ло 55-66% го-до-по-го сто-ка, в років-ні-осен-ний пе-ри-од - 24-32% , зи-мій - 10-13%. Кас-кад гід-ро-уз-лов на В. і її при-то-ках ока-зи-ва-ет біль-ШОЕ ре-гу-ли-гу-ний віз-дей-ст-віє на вод-ний і уро-вен-ний ре-жим ре-ки, зна-чи-тель-но (в 1,5-2 рази) сни-зил-ся стік в пе-ри-од по-ло-по-дья і по -Ви-сил-ся стік в ме-жень, осо-бен-но в зим-ню.
65% го-до-по-го сто-ка В. фор-ми-ру-ет-ся в бас-сей-ні Ка-ми, на бас-сейн Серед-ній В. при-хо-дить-ся 22 %, Верх-ній - 13% сто-ка. Середовищ-ні-го-до-вої рас-хід по-ди (м 3 / с): у Верх-ні-Волж-ско-го бейш-ло-та 30, у ТВЕ-ри 180, у Яро-слав- ля 1010, у Ніж-ні-го Нов-го-ро-да 2970, у Са-ма-ри 7300 у Вол-го-гра-да 7500. Ні-же Вол-го-гра-да ре-ка те -ряет ок. 5% сво-його сто-ка на ис-па-ре-ня. У пе-ріо-ди, ко-ли го-до-вий стік був бли-зок до ес-ті-ст-вен-но-му, В. еже-рік-но при-но-си-ла в кас- пий-ське м. ок. 250 км 3 по-ди. Раз-мах ко-ле-ба-ний сто-ка за пе-ри-од ин-ст-ру-мен-таль-них на-блю-де-ний (з 1881) со-ста-вив 240 км 3. так, в 1926 по В. про-йшло бо-леї 390 км 3 по-ди, а в 1937 - 150 км 3. Наи-бо-леї про-дол-жи-тель-ний пе-ри-од ма-ло -По-дья від-ме-чен в 1933-40. Середовищ-ні-го-до-вої об'єк-ем сто-ка за цей пе-ри-од со-ста-вив 185 км 3. що на 25% ні-же нор-ми. Дли-тель-ний пе-ри-од ма-ло-по-дья на-блю-дав-ся в кін. 1970-х рр. З 1978 і до кін. 20 в. на В. - пе-ри-од по-ви-шен-ної вод-но-сті. У 1978-95 стік збіль-ли-чіл-ся в середовищ-ньому на 30% по срав-ні-нию з пре-ди-ду-щим ма-ло-вод-ним пе-ріо-будинок і при-заходів- але на 5% по срав-ні-нию з нор-мій. Рас-пре-де-ле-ня середовищ-ні-мно-го-років-ні-го шару сто-ка по тер-ри-то-рії бас-сей-на В. но-сит в це-лом зо- наль-ний ха-рак-тер. Він через ме-ня-ет-ся від 250 мм в сівбу. годину-ти до зна-че-ний поблизу-ких до ну-лю на півдні. Та-кою ха-рак-тер рас-пре-де-ле-ня шару сто-ка на-ру-ша ет ся в рай-онах Пор. і Пд. Ура-ла, де його ве-ли-чи-на, як пра-ви-ло, ви-ше зо-наль-них зна-че-ний.
За-мер-за-ет В. в верх-ньому і середовищ-ньому ті-че-ванні в кон-це но-яб-ря, в ниж-ньому - в на-ча-ле де-каб-ря. Вскри-ва-ет-ся в верх-ньому ті-че-ванні в на-ча-ле ап-ре-ля, в ні-зовь-ях - в се-ре-ді-ні мар-та, на всьому ос -таль-му про-тя-же-ванні - в се-ре-ді-ні ап-ре-ля. Сво-бод-ної від льоду ре-ка ос-та-ет-ся ок. 200 днів, поблизу Ас-т-ра-ха-ні - ок. 250 днів. З ство-да-ні-му по-до-збе-ні-ліщ ле-до-вий ре-жим В. через ме-Ніл-ся: в верх-них Бье-фах про-дол-жи-Тель ність ле-до-вих яв-ле-ний збіль-ли-чи-лась, в ниж-них - поч-ти еже-рік-но су ще ст-ву-ють Не-за-мер-заю-щие по-ли-ньі, маю-щие раз-лич-ву про-тя-дружин-ність в за-ві-сі-мо-сти від тем-пе-ра-тур-но-го і по-пус-ко по-го ре-жи-мов.
Середовищ-ні-го-до-вий стік зва-шен-них на-но-сов у Вол-го-гра-да 23 млн. Т. У дель-ту по-сту-па-ет в середовищ-ньому 12, 5 млн. т на-но-сов, 87% ко-то-яких про-хо-дить вага-ний, 11% - в ме-жень і 2% - зи-мій. Середовищ-ні-го-до-вая мут-ність по-ди в ру-ка-вах дель-ти 50-60 г / м 3. макс. - 100-160 г / м 3 (на-блю-да-ет-ся в ап-ре-ле - травні). У ре-зуль-та-ті ре-гу-ли-ро-ва-ня твёр-дий стік на В. сни-зил-ся бо-леї ніж в три рази. По-ди біль-шин-ст-ва річок бас-сей-на В. від-но-сят-ся до гід-ро-кар-бо-нат-но-му клас-су. Ми-ні-ра-чи-за-ція і ж-ст-кістка по-ди збіль-ли-чи-ва-ють-ся від ліс-ної зо-ни до по-лу-пус-ти-ні.
Ресурси і їх господарське використання
У В. обі-та-ет ок. 70 ві-дов риб, з них 40 име-ют про-ми-сло-ше зна-че-ня, в т. Ч. Цен-ней-шие осет-ро-ші, а так-же по-бла, лящ , су-дак, са-зан, оселедець. Сни-же-ня чис-льон-но-сті НЕ-ко-то-яких ві-дов риб в по-слід-ня го-ди свя-за-но з ухуд-ше-ні-му еко-ло-гич . об-ста-нов-ки, а так-же з через ме-ні-ні-му гід-ро-ло-гич. і гід-ро-біо-ло-гич. ре-жи-мов, ухуд-ше-ні-му ус-ло-вий НЕ-рес-та риб і на-гу-ла мо-ло-ді. Ра-неї в Волж-ському бас-сей-ні ви-лав-ли-ва-лось бо-леї по-ло-ві-ни уло-вов ри-б у внутр. по-до-yoмах Рос-ці та св. 90% осет-ро-вих. За по-слід-ня де-ся-ти-ле-ку про-дук-тив-ність риб-но-го хо-зяй-ст-ва з-кра-ті-лась в дек. раз. Ство-да-лось ка-та-ст-ро-фіч. по-ло-же-ня з за-па-са-ми осет-ро-вих, що обу-слів-ле-но бра-кінь-ер-ським про-мис-лом по всій ак-ва-то-рії Кас-пий-ско-го м. а так-само не-дос-та-точ-ним про-ве-де-ні-ням-бот по шу-кусства. вос-про-з-вод-ст-ву, ох-ра-ні та со-збе-ні-нию чис-льон-но-сті осет-ро-вих в міс-тах на-гу-ла і не-рес -та.
Пол-ний об'єк-ем Волж-ско-Кам-ско-го кас-ка-да по-до-збе-ні-ліщ 168 км 3. по-лез-ний - 80 км 3. Поч-ти все по-до -хра-ні-ли-ща рав-нин-но-го ти-па з біль-ші-ми пло-ща-дя-ми за щось-п-ле-ня. При їх будів-тель-ст-ве б-ло ви-ве-де-но з ис-поль-зо-ва-ня св. 20 тис. Км 2 ви-со-ко-про-дук-тив-них співай-мен-них зе-мель. Все ГЕС Волж-ско-го кас-ка-да про-з-під-дять при-мер-но 40 млрд. КВт · год елек-тро-енер-гии в рік. У пре-де-лах бас-сей-на В. пів-но-стю або годину-тич-но рас-по-ло-же-но 37 суб'єктів незалежно-ек-тов РФ. Це най-бо-леї пліт-но за-се-льон-ний рай-он Рос-ці, тут про-жи-ва-ет ок. 60 млн. Чол. У бас-сей-ні В. про-з-під-дит-ся 1/3 всієї пром. і с.-г. про-дук-ції Рос-ці, що оп-ре-де-ля-ет ви-со-кую сте-пень ан-тро-по-ген-ної на-вантаж-ки.
Скидання сточ-них і воз-врат-них вод з-ста-вив ок. 17,5 км 3 / го д, з них поч-ти по-ло-ві-на - за-бруд-нён-ні сточ-ні по-ди. У ре-зуль-та-ті ан-тро-по-ген-но-го мож-дей-ст-вия по-ди круп-них і зна-чит. годину-ти ма-лих річок бас-сей-на В. за-бруд-ні-ни. Гл. ис точ-ні-ка-ми за-бруд-ні-ня яв-ля-ють-ся сточ-ні по-ди пром. пред-при-ємств, кому-му-наль-но-б-то-ші і с.-г. стічні води. Ос-нов-ні за-бруд-няю-щие ве ще ст-ва - неф-ті-про-дук-ти, со-оди-ні-ня ме-ді, лег-ко-окис-ляе-мі ор-га-нич. ве ще ст-ва. Ком-плекс-ва оціню-ка сте-пе-ні за-бруд-нён-но-сті В. в кін. 20 в. сві-де-тель-ст-ву-ет про те, що ка-че-ст-во во-ди ре-ки через ме-ня-лось від «за-бруд-нён-ної» до «бруд-ної », а при-то-ков - від« за-бруд-нён-ної »до« над-ви-чай-но гряз-ної ».
В. со-оди-ні-на з Бал-тий-ським м. Вол-го-Бал-тий-ським вод-ним пу-тём. з Бе-лим м. - Се-ве-ро-Двин-ської вод-ний сис-те-мій і Бе-ло-мор-ско-Бал-тий-ським ка-на-лом. з Азов-ським і Чёр-ним мо-ря-ми - Вол-го-Дон-ським ка-на-лом. з р. Мо-ск-ва - ка-на-лом име-ні Мо-ск-ви. Ре-гу-ляр-ве су-до-хід ст у осу ще ст-в-ля-ет-ся від м Ржев (св. 3200 км). За В. про-хо-дять по-пу-ляр-ні ту-ри-стіч. мар-ШРУ-ти. У бас-сей-ні ре-ки на-хо-дять-ся Ас-т-ра-хан-ський, Волж-ско-Кам-ський, Жи-гу-Лев-ський, При-ок-ско-Тер рас-ний за-по-вед-ні-ки, національні пар-ки Ме-щёр-ський, Са-мар-ська Лу-ка та ін. ох-ра-няе-мі при-род-ні тер-ри то-рії. Най-бо-леї круп-ні промислові цін-вки і пор-ти на В. - Твер, Ри-бінской, Яро-хвалю й Ко-ст-ро-ма, Ніж-ний Нов-го-род, Че-пліч -са-ри, Ка-зань, Уль-я-ського, Толь-ят-ти, Са-ма-ра, Са-ра-тов, Вол-го-град, Ас-т-ра-хань.
історичний нарис
Пер-ші упо-ми-на-ня про В. зустрів ча-ють-ся в тру-дах древ-ні-греко-чого ско го ис-то-ри-ка Ге-ро-до-та ( 5 ст. до н. е.). У пра-цю-тах ан-тич-них ав-то-рів пер-вих ве-ков н. е. (Пто-ле-мей і Мар-цел-лін) В. име-ну-ет-ся Ра ( 'ρᾷ, «щед-раю»). У письмових ві-Занте. і араб. ис точ-ні-ках на-ря-ду з цим на-зва-ні-му упот-дит-ля-лось Ітіль, або Етель ( «ре-ка річок», «ве-ли-кая ре-ка» ). В «Як і вага-ти ча-мен-них років» упо-ми-на-ет-ся як В. (від др.-рус. «По-балки» - жид-кістка, по-да або від фін но-угор-ско-го «вал-га» - «світло-гавкоту ре-ка»). Гео-гра-фіч. по-ло-же-ня В. та її круп-них при-то-ков обу-сло-ві-ло її пре-вра-ще-ня в круп-ней-ший вод-ний шлях, оп-ре-де -Чи-ло важ-ней-шиї по-лі-тич. і тор-го-ше зна-че-ня. У бас-сей-ні В. су ще ст-во-ва-ли круп-ні держ. об-ра-зо-ва-ня - Ха-зар-ський ка-га-нат. Бул-га-рія Волж-ско-Кам-ська. В 9-10 вв. зна-чит. роль в Волж-ської тор-гов-ле иг-ра-чи го-ро-да Ітіль. Бол-гар і ін. В 10 - 1-й тре-ти 13 ст. - рус. го-ро-да (Нов-го-род, Рос-тов, Суз-даль, Му-ром). Мон-го-ло-та-тар-ське на-ше-ст-віє на ча-ма пре-рову-ло кон-так-ти по В. кро-ме бас-сей-на Верх-ній В. де су -ще-ст-во-ва-ли Нов-го-род-ська рес-публіки-ли-ка. Яро-слав-ське кня-же-ст-во. а так-же Воло-ді-світ-ське ве-ли-кое кня-же-ст-во. з ко-то-ро-го в сер. 13 в. ви-де-лі-лось Твер-ське кн-во. В кін. 13 в. на Серед-ній В. сфор-ми-ро-ва-лось Го-ро-дець-кое кн-во. Зна-чит. частина тер-ри-то-рій в середовищ-ньому ті-че-ванні, а так-же тер-ри-то-рії в ниж-ньому ті-че-ванні В. ока через-лись під вла-стю Зо -ло-тій Ор-ди, тут віз-ник-ли її круп-ней-шие цін-вки (Са-рай. Са-рай Но-вий). У 14 ст. на Серед-ній В. сфор-ми-ро-ва-лось Ні-же-го-род-ське кня-же-ст-во. У 15 ст. на-слід-ні-ка-ми рас-пав-шей-ся Зо-ло-тій Ор-ди ста-ли Ка-зан-ське хан-ст-во і Ас-т-ра-хан-ське хан-ст -у. при-сої-ді-нён-ні в 1552 і 1 556 до Рус. д-ві. У ре-зуль-та-ті весь бас-сейн В. ока-зал-ся в його спів-ста-ве. Це очіку-ві-ло рус. тор-гов-лю з стра-на-ми Вос-то-ка. У 16-17 вв. віз-ник-ли но-ші го-ро-да - Са-ма-ра, Са-ра-тов, Ца-ри-Цин (ни-ні Вол-го-град) і ін. У 17-18 ст. бас-сейн В. став осн. ме-стом дей-ст вія пов-стан-ців в хо-де Ра-зи-на вос-ста-ня 1670-71 і Пу-га-че-ва вос-ста-ня 1773-75. У поч. 19 в. бас-сейн В. со-оди-нён Ма-ри-ін-ської вод-ний сис-те-мій з бас-сей-ном р. Ні-ва, що при-ве-ло до оживлений-ле-нию тор-го-во-го су-до-хід-ст-ва. За В. з-вер-ша-лись круп-ні пе-ре-воз-ки хлі-ба, з-ли, ри-б, неф-ти і хлоп-ка, ле-са, ме-тал-лов і пр. Пас-са-жир-ське со-про-ще-ня по В. б-ло од-ним з най-бо-леї раз-ві-тих в Рос-ці, осо-бен-но до по-строй -ки ж-лез-них до-ріг. У 1-й пол. - сер. 19 в. ак-тив-но ис-поль-зо-вал-ся праця бур-ла-ков. У 1820 на В. співаючи-вил-ся пер-вий па-ро-хід, з сер. 19 в. па-ро-хід-ний-про-ще-ня по-лу-чи-ло ши-ро-кое раз-ві-тя. Круп-ней-ши-ми па-ро-хід-ни-ми про ще ст-ва-ми на В. яв-ля-лись «За Вол-ге» (ос-но-ва-но в 1843) , «Са-мо-Років» (1853) і «Кав-каз і Мер-ку-рій» (1858; ос-но-ва-но в 1849 як «Мер-ку-рій»). Круп-ни-ми пром. цін-тра-ми ста-ли рас-по-ло-дружин-ні на В. го-ро-да Яро-славлю, Ніж-ний Нов-го-род, Са-ма-ра та ін. Під ча-ма Гражда. вої-ни 1917-22 В. име-ла важ-ве по-ен.-стра-ті-гич. зна-че-ня, тут ба-зи-ро-ва-лися і дей-ст-во-ва-ли Волж-ська по-ен-ва фло-ти-лія (1918-19), Аст-ра-ха -но-Кас-пий-ська по-ен. фло-ти-лія (1918-19), Волж-ско-Кас-пий-ська по-ен. фло-ти-лія (1919-20) РККФ. З 1930-х рр. на В. на-ча-то будів-тель ст у гід-ро-електро-тро-стан-цій (пер-вая - Ивань-ков-ська - по-ладі-на до 1937). На бе-ре-Гах В. со-стоячи-лось од-но з клю-че-вих сра-же-ний Вел. Отеч. вої-ни - Ста-лін-град-ська біт-ва 1942-43.