У 1966 році, після смерті батька, бажаючи допомогти родині, 12-річний Томмі почав викладати гітару, і був поважаємо нарівні з іншими дорослими викладачами, бо вже тоді в ньому було видно його екстраординарні музичні здібності. Він абсолютно фантастично однієї гітарою імітує звук біг-бенду, граючи в абсолютно різних музичних стилях і напрямках.
Але ось з'являється Томмі. Все що кожен з присутніх знав про гру на гітарі перекреслено, зім'яте, потім розправляючи і виставлено абсолютно в іншому ракурсі. Шок. У Томмі абсолютно оригінальна манера гри, коли басова партія існує окремо від акомпанує. Він навіть показав, як можна грати на басових струнах одну мелодію, а на інших - зовсім іншу і в іншому темпі. Найбільш ефектним номером виявилася психоделічна композиція, коли Еммануель показав, як він вміє працювати з фідбек, гітарним процесором і семплером одночасно. Вийшла лякає примарною красою мрачноватая космічна феєрія.
На питання в чому особливість вашої знаменитої гітарної техніки? Томмі дає прості відповіді
Гітари у мене ламаються по 5-6 разів на рік, оскільки я використовую їх дуже інтенсивно. Я використовую зазвичай на концерті три гітари з різним строєм. Одна - зі звичайним ладом, інша - з опущеною бас струною до ноти ре, і третя налаштована вся цілком на півтону нижче
- Ні, я ніколи не вивчав нотної грамоти. Якщо мені дадуть ноти, я не зможу нічого зіграти. Однак якщо мені зіграють потрібну партію, то я зіграю її слідом без проблем.
- Чому до своєї гітарної тріаді «бас, мелодія, перкашн» ви не хочете додати акомпануючого повноцінного барабанщика?
- У мене немає мети створити рок-групу. Я хочу лише показати всі можливості, які дає гітара. А вона дає фантастичні можливості! Гітара може все. Саме цю думку я хочу наочно проілюструвати своїми концертами. Тому мені не потрібні акомпаніатори.
Нагороди та звання: