Виробнича пил як фактор шкідливості

Виробнича пил є одним з най-більш поширених несприятливих факторів. професійної шкідливості. Вона зустрічається в по-переважна числі виробництв, де самі разнооб-різні технологічні процеси і операції опору-тися освітою і виділенням пилу в зону впливу на великі контингенту працюючих.

У гірничорудній промисловості значна кількість пилу виникає під час буріння і при вибухових роботах. У вугільній - при роботі Комбаї-нів і породовантажних машин, при сортуванні вугілля і т.д. На збагачувальних фабриках пил надходить в повітря при дробленні і розуміли породи. Вся про-мислення будівельних матеріалів пов'язана з процесами дроблення, помелу, змішання і транс-портування пилоподібного сировини і продукту (цемент, цегла, шамот, динас і ін.). У машинобудівній промисловості процеси пилоутворення мають місце в ливарних цехах при приготуванні формо-вочной землі, при вибиванні, обдирання, обдувке форм і очищенні лиття, а також в механічних цехах - глав-ним чином при шліфування та полірування виробів. Багато процесів в металургії, електрозварювальні роботи, плазмова і електроїськровая обробка ме-Таллах супроводжується виділенням в повітря пилу і парів, що конденсуються в аерозолі. При неповному згорянні палива в повітря робочих місць поряд з про-дуктами сублімації і смолистими речовинами можуть надходити кіптява і сажа, також представляють со-бій аерозолі у вигляді диму і пилу. У хімічній про- мисловості багато процесів також пов'язані з пи-леобразованіем. У сільському господарстві пил обра-зуется при розпушуванні і добриві грунту, вико-вання порошкоподібних пестицидів, очищення зерна і насіння, бавовни, льону та ін.

Виробничої пилом називають зважений-ні в повітрі, повільно осідають тверді частини-ці розмірами від декількох десятків до часток мкм. Пил являє собою аерозоль, тобто дисперсних систем, в якій дисперсною фазою є твер-Диє частки, а дисперсійним середовищем - повітря.

Виробничу пил класифікують за про-похождення, способу утворення і розмірами частинок (дисперсності). --.---

За походженням пил поділяють на: орга-нічних, неорганічну і змішану. Органи-чна пил може бути природною - тваринного або рослинного походження (деревна, хлоп-ковая, лляна, джутова, кістяна, вовняна і ін.) І штучної (пил пластмас, гуми, смол, кра-СІТЕЛ та інших синтетичних продуктів). Неорганічних ^ чна пил може бути мінеральної (кварцова, сі-лікатная, азбестова, цементна, наждачний, фарф-ровая і ін.) І металевої (цинкова, залізна, мідна, свинцева, марганцева). До змішаних видів пилу відноситься пил, що утворюється в металлургічес-кой промисловості, у багатьох хімічних і інших виробництвах.

Залежно від способу утворення відмінності-ють аерозолі дезінтеграції і конденсації. Аеро-золі дезінтеграції утворюються при механічному подрібненні, дробленні і руйнуванні твердих ве-вин (буріння, розмелювання, вибух порід і ін.), При ме-механічній обробці виробів (очищення лиття, полі-ровка і ін.). Аерозолі конденсації утворюються при термічних процесах сублімації твердих речовин (плавлення, електрозварювання та ін.) Внаслідок охлаж-дення і конденсації парів металів і неметалів, зокрема полімерних матеріалів - пластмас, в результаті термічної обробки яких утворюються парогазоаерозольние суміші, що містять твер-Диє , рідкі частинки, гази і пари складного хімічес-кого складу.

Залежно від дисперсності розрізняють: види-мую пил (більше 10 мкм), мікроскопічну (від "0,25 до 10 мкм), ультрамікроскопічних (менше 0,25 мкм).

Дисперсність аерозолів визначає швидкість осідання частинок у зовнішньому середовищі. Найдрібніші годину-тіци (0,01-0,1 мкм) можуть перебувати в повітрі дли-тельное час в стані броунівського руху. Більші осідають з повітря зі швидкістю, обумовленою розміром і питомою вагою. Ско-кість осідання великих частинок визначається законом Ньютона (з прискоренням сили тяжіння), дрібних (від 0,1 до 100 мкм) законом Стокса (з прискоренням свобод-ного падіння).

Залежно від походження, хімічного складу, розчинності, дисперсності, форми пилу-нок пил може бути причиною виникнення раз-нообразних пилових захворювань людини. Зазвичай розрізняють специфічні і неспецифічні пило-ші поразки: