Для пошуку на сторінці натисніть CTRL + F
Грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку, не приносять клієнту - юридичній особі доходу. Тому якщо підприємство має в своєму розпорядженні тимчасово вільними коштами, то воно може розмістити їх на певний термін на депозиті. Таким чином, депозит - це вигідна форма зберігання тимчасово вільних грошових коштів підприємств, так як на суму залученого вкладу банк нараховує відсотки (винагорода).
Основні поняття про вклад (депозит)
Відповідно до статті 756 Цивільного кодексу Республіки Казахстан (далі - Цивільний кодекс) за договором банківського вкладу одна сторона (банк) зобов'язується прийняти від другої сторони (вкладника) гроші (внесок), виплачувати по ним винагороду в розмірі та порядку, передбачених договором банківського вкладу , і повернути вклад на умовах і в порядку, передбачених законодавчими актами та договором.
Згідно зі статтею 757 Цивільного кодексу, в залежності від умов повернення вкладів вони поділяються на такі види:
- вклад до запитання;
- строковий вклад;
- умовний внесок.
Вклад на вимогу підлягає поверненню повністю або частково на першу вимогу вкладника.
Строковий вклад вноситься на певний термін.
Умовний внесок вноситься до настання обставин, визначених договором банківського вкладу.
У випадках, коли строковий вклад затребуваний вкладником до закінчення встановленого терміну, а умовний внесок - до настання визначених договором банківського вкладу обставин, винагороду за вкладом виплачується в розмірі, встановленому за вкладом на вимогу, якщо інше не передбачено договором банківського вкладу.
Відповідно до статті 39 Закону про банки і банківську діяльність ставки винагороди і комісії, а також тарифи за надання різних послуг банки встановлюють самостійно. Розмір відсотків обумовлюється в договорі банківського вкладу (депозиту).
Винагорода, як правило, нараховується банком за формулою простих відсотків (річна процентна ставка множиться на суму вкладу, на кількість днів вкладу і ділиться на 365). Спосіб (формула) нарахування винагороди обмовляється в договорі.
Відсотки на депозит, якщо інше не передбачено договором, нараховуються від дня, наступного за днем надходження в банк грошових коштів, до дня, який передує поверненню основної суми вкладу або списання грошових коштів з депозитного рахунку вкладника з інших підстав.
Винагорода виплачується в терміни, встановлені договором. Нараховані відсотки, відповідно до умов договору депозиту, банки можуть перераховувати на поточний рахунок підприємства або зараховувати на поповнення депозиту.
Суму депозиту і нараховане за нього винагороду банк виплачує вкладнику:
- в національній валюті, якщо грошові кошти надійшли на депозитний рахунок в національній валюті,
- у валюті депозиту, якщо грошові кошти надійшли на депозитний рахунок в іноземній валюті,
- на умовах і в порядку, передбаченому договором.
Бухгалтерський облік депозитних операцій
За депозитними операціями обліку підлягають:
- безпосередньо сума депозиту (далі - основна сума депозиту);
- винагорода, яка нараховується банком за залучення депозиту;
- ВПП, утримуваний банком у джерела виплати винагороди за депозитом;
- курсові різниці, що виникають по депозитах в іноземній валюті.
Основна сума депозиту
Операція по внесенню коштів на депозит і повернення основної суми депозиту на поточний рахунок підприємства в складі його витрат і доходів не відбивається. Для обліку депозиту застосовується рахунок 1050 «Грошові кошти на ощадних рахунках».
Винагорода, яка нараховується банком за залучення депозиту
Винагорода (як плата за користування активами підприємства іншою стороною) є доходом підприємства і визнається таким в тому звітному періоді, до якого воно відноситься, виходячи з нарахування винагороди.
Винагороди за депозитом відображаються в бухгалтерському обліку в складі доходів проводкою:
К-т 6110 «Доходи з винагород»
Д-т 1270 «Короткострокові винагороди до отримання»
ВПП, утримуваний банком у джерела виплати з винагороди за депозитом
Примітка. ВПП у джерела докладно буде розглянуто в розділі «Податковий облік депозитних операцій».
У типовому плані рахунків не передбачений окремий рахунок для даного податку, тому для його відображення можна використовувати рахунок 1410 «Корпоративний прибутковий податок». Але на цьому рахунку зазвичай відображаються авансові платежі ВПП у бюджет, тому якщо такі платежі є, то для повноти картини обліку логічно використовувати інший рахунок, наприклад рахунок 1430 «Інші податки та інші обов'язкові платежі в бюджет».
Курсові різниці по депозиту в іноземній валюті
Під курсовою різницею розуміється різниця між оцінкою однакової кількості іноземної валюти при різних валютних курсах.
Відповідно СМСФО (IAS) 21 «Вплив змін валютних курсів" перерахунку на звітну дату, а також на дату здійснення операції підлягають монетарні статті, що входять до складу фінансової звітності компанії. Монетарні статті відповідно до стандарту - це статті, врегулювання яких призведе до відтоку або надходження грошових коштів.
Під датою господарської операції щодо руху валютних коштів на банківських рахунках слід розуміти дату зарахування (надходження) або списання (видачі) грошових коштів в іноземній валюті, а з монетарної заборгованості - дату її погашення.
Курсові різниці на зазначені дати розраховуються як по основній сумі депозиту, так і за сумою нарахованого, але ще не виплаченого винагороди.
Таким чином, по депозитах в іноземній валюті курсові різниці розраховуються:
- на кожну дату балансу в проміжку між розміщенням і поверненням депозиту (якщо депозит не повернуто до дати звітного балансу);
- на дату повернення депозиту.
За винагороді (нарахованого, але ще не виплаченого) курсові різниці розраховуються:
- на кожну дату балансу в проміжку між нарахуванням і виплатою винагороди (якщо винагорода не виплачено до дати звітного балансу);
- на дату виплати винагороди.
Курсові різниці, що виникають по депозитах в іноземній валюті, відображаються ">