Вимоги безпеки при експлуатації вантажопідіймальних машин

Вимоги безпеки при експлуатації вантажопідіймальних машин
Охорона праці на транспорті → Охорона праці на автотранспорті

Вимоги техніки безпеки при експлуатації вантажопідіймальних машин

До керування вантажопідіймальними машинами допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальне навчання і мають відповідне посвідчення. До керування вантажопідіймальними машинами з підлоги і до підвішування вантажів на гак цих машин можуть допускатися робітники інших професій, які пройшли інструктаж.

Управління автомобільним краном може бути доручене водію автомобіля після навчання його за відповідною програмою та атестації кваліфікаційною комісією. Вантажопідйомні крани майже всіх типів реєструють в органах Держнаглядохоронпраці. Виняток становлять: крани з ручним приводом; крани мостового типу і пересувні або поворотні консольні крани вантажопідйомністю до 10 т включно, керовані з підлоги за допомогою кнопкового апарату, підвішеного на крані, або зі стаціонарно встановленого пульта; стріляв і баштові крани, розраховані на вантажопідйомність до 1 т включно; стрілові крани, розраховані на роботу з постійним вильотом або не споряджені механізмом повороту або пересування; переставні крани, що встановлюються на монтується спорудженні.

На всіх рубильниках вантажопідйомних машин повинні бути чіткі написи із зазначенням, до яких машинам вони відносяться. Рухомі легкодоступні частини вантажопідіймальних машин повинні бути закриті знімними огорожами. Робота без огороджень забороняється. Металоконструкції і металеві частини електрообладнання кранів з електроприводом, які можуть опинитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції, повинні бути заземлені. Крани і вантажопідйомники з електричним, гідравлічним або пневматичним приводами повинні мати автоматичні пристрої (кінцеві вимикачі, обмежувачі вантажопідйомності), що забезпечують безпеку роботи. Слід пам'ятати, що використовувати вантажопідйомники і крани для переміщення людей забороняється.

Технічний огляд вантажопідіймальних машин

Вантажопідйомні машини і знімні вантажозахоплювальні пристрої до пуску в роботу повинні бути піддані повному технічному огляду.

Вантажопідйомні машини, що підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці, повинні піддаватися технічному огляду до їх реєстрації.

Технічний огляд має проводитися відповідно до інструкції по експлуатації вантажопідйомної машини, складеної з урахуванням стандарту ІСО 4310. При відсутності в інструкції відповідних вказівок огляд кранів проводиться згідно з Правилами.

Вантажопідйомні машини, що знаходяться в роботі, повинні підлягати періодичному технічному огляду:

а) частковому - не рідше 1 разу на 12 місяців;

б) повному - не рідше 1 разу на 3 роки, за винятком рідко використовуваних машин (крани для обслуговування машинних залів електричних і насосних станцій, компресорних установок, а також інші вантажопідйомні машини, використовувані тільки при ремонті обладнання).

Позачергове повний технічний огляд вантажопідйомної машини повинно проводитися після:

а) монтажу, викликаного установкою вантажопідйомної машини на новому місці;

б) реконструкції вантажопідйомної машини;

в) ремонту металевих конструкцій вантажопідйомної машини із заміною розрахункових елементів або вузлів;

г) установлення змінного стрілового обладнання або заміни стріли;

д) капітального ремонту або заміни вантажний (стріловий) лебідки;

е) заміни гака або підвіски крюка (проводяться тільки статичні випробування);

ж) заміни несучих або вантових канатів кабельного типу кранів;

з) встановлення портального крана на новому місці роботи.

Позачергове повний технічний огляд проводиться після: монтажу, викликаного установкою вантажопідйомної машини на нове місце; реконструкції; ремонту металевих конструкцій із заміною розрахункових елементів або вузлів; установки змінного стрілового обладнання; капітального ремонту або зміни механізму підйому; зміни гака.

Повний технічний огляд вантажопідйомної машини включає:

  1. огляд всіх механізмів і несучих конструкцій;
  2. статичне випробування вантажем, що перевищує вантажопідйомність машини на 25%, для перевірки її міцності, а також вантажний стійкості проти перекидання. Вантаж піднімають на висоту 100- 200 мм для кранів стрілового типу і 200-300 мм для пересувних консольних і мостових кранів і витримують протягом 10 хв. Після закінчення 10 хв вантаж опускають, потім перевіряють відсутність залишкової деформації, тріщин і інших ушкоджень;
  3. динамічне випробування вантажем, на 10% перевищує вантажопідйомність машини, для перевірки дії механізмів і гальм. Допускається проводити динамічне випробування вантажем, що дорівнює вантажопідйомності машини по паспорту. Під час динамічного випробування проводять повторні підіймання та опускання вантажу і перевірку дії всіх інших механізмів.

При часткового технічного огляду статичне та динамічне випробування вантажопідйомної машини не виробляють.

Результати технічного опосвідчення вантажопідіймальних машин записують в паспорт із зазначенням терміну наступного огляду, а на кран встановлюють таблички (бирки) із зазначенням реєстраційного номера, вантажопідйомності і дати наступного випробування. Вантажопідйомні машини, які не пройшли технічного огляду в термін, до роботи не допускаються.

Домкрати відчувають під час технічного опосвідчення тільки на статичне навантаження, що перевищує паспортну вантажопідйомність не менше ніж на 10%. Періодичність випробувань становить 1 раз на 12 міс. Домкрат витримують під навантаженням протягом 10 хв, причому гвинт (рейка, шток) його повинен бути висунутий в крайнє верхнє положення. У гідравлічних домкратів не допускається до кінця випробування падіння тиску більш ніж на 5%. Результати випробування заносять в паспорт.

Забезпечення безпеки підйомно-транспортного обладнання

Безпека при експлуатації підйомно-транспортного обладнання та машин (ПТМ) забезпечується наступними методами:

  1. визначенням розміру небезпечної зони ПТМ;
  2. застосуванням засобів захисту від механічного травмування механізмами ПТМ;
  3. розрахунком на міцність канатів і вантажозахватних пристроїв (ГЗУ);
  4. визначенням стійкості кранів;
  5. застосуванням спеціальних пристроїв забезпечення безпеки;
  6. реєстрацією, технічним оглядом і випробуванням ПТМ і ГЗУ.

Розмір небезпечної зони ПТМ залежить від висоти підйому вантажу і довжини шляху переміщення ПТМ з вантажем. Радіус кола, в межах якої може впасти вантаж, визначається за схемою, наведеною на рис. 3.6, а, і формулою (3.7):

де rс - виліт стріли крана від осі його повороту (для мостових і козлових кранів гс = 0), м; lr - найбільший лінійний розмір вантажу (при підйомі довгомірних вантажів по вертикалі їх відліт пов'язаний з падінням на всю довжину), м; Н - висота підйому вантажу, м.

Вимоги безпеки при експлуатації вантажопідіймальних машин

Мал. 3.6. Схема до визначення небезпечної зони у вантажопідйомного механізму: a - визначення радіусу кола, в межах якої може впасти вантаж; б визначення небезпечної зони при переміщенні ПТМ

Визначивши радіус R і знаючи довжину L шляху переміщення ПТМ (крана), можна визначити небезпечну зону можливого падіння вантажу, яке може статися при обриві каната, зриві ГЗУ, поганому закріпленні вантажу. Небезпечна зона визначається нанесенням кіл радіусом R з центрами на лінії переміщення осі ПТМ (рис. 3.6, б).

Охорона праці

Законодавство і РД

Схожі статті