У Франції досить сильно поширене таке мовне явище як «білінгвізм» або «двомовність» по-нашому. Білінгви з раннього дитинства в рівній мірі добре володіють двома мовами, або, можна сказати, що для таких людей дві мови є рідними.
І якщо раніше дітей віддавали в школи з поглибленим вивченням іноземної мови, намагалися навчати дітей дошкільного віку, то тепер намітилася нова тенденція - виховати дитину-білінгви. І мені, як громадянці Франції, природно теж хотілося б, щоб моя дочка стала франко-українським білінгвом.
Звідки беруться білінгви? В чому полягають їх переваги та недостатакі? Як виховати билингва з свою дитину? Давайте про це поговоримо.
І почнемо ми з самого приємного.
У чому переваги дітей-білінгвів?
Дві мови - це відмінна гімнастика для мозку. Всі проведені наукові дослідження показують, що мозок дітей-білінгвів розвинений краще, ніж у однолітків. Це викликано тим, що білінгвізм сприяє посиленню когнітивної гнучкості мозку і фактично тренує його (підвищує швидкість переходу з однієї системи символів на іншу).
Двомовність прекрасно розвиває абстрактне мислення у дітей, завдяки йому діти-білінгви краще вирішують абстрактні завдання.
Білінгвізм дозволяє дітям усвідомити різні можливості для самовираження з раннього віку. Діти краще розуміють той факт, що мова - це всього лише інструмент для вираження себе і вміють на ньому зосереджуватися, будують причинно-наслідкові зв'язки і залежності, які виникають при зіставленні двох мов.
Двомовність розвиває творчі та креативні здібності дітей, дозволяє їм знаходити нестандартні рішення для проблем, що виникають в їх житті.
Дві мови сприяють тому, що дитина стає відкритим для впливу двох культур, має можливість черпати з них повні пригорщі всіляких корисностей, які обов'язково знадобляться в житті.
Діти-білінгви мають кращу комунікативну чутливість, швидше реагують як і кому слід відповідати, їх важче поставити в тупикову ситуацію при спілкуванні.
Для дитини, з дитинства говорить двома мовами, вивчення наступних іноземних мов, третього, четвертого і так далі, стає більш посильним завданням, ніж для інших моноязикіх однолітків.
Ну, і за традицією, вишенька на торті - останні дослідження канадських учених (а Канада - країна традиційного білінгвізму) показали, що люди, з дитинства розмовляють двома мовами в старості менш схильні до хвороби Альцгеймера і іншим віковим розладів мозку. Що для нас, молодих матерів, безумовно грає вирішальну роль при вирішенні виростити з наших чад білінгвів)).
А як формується білінгвізм?
✔ Папа і мама розмовляють різними мовами.
В даному випадку дитина змушена навчати обидві мови, щоб успішно будувати свою комунікацію з обома батьками. І добре, якщо це два великих європейських мови, які можуть стати в нагоді в житті, а то ж бувають і вельми екзотичні випадки. Я, наприклад, зустрічала кавказько-молдавських, сербо-українських, фінно-турецьких білінгвів, які до того ж ще й дуже добре розмовляли по-французьки)).
✔ Папа і мама переїхали в іншу країну. тепер я вдома кажу з ними на одній мові, а не вдома змушений спілкуватися на іншому.
Ситуація, характерна для більшості сімей емігрантів з маленькими дітьми. В результаті для спілкування всередині сім'ї діти використовують одну мову, а для комунікацій з однолітками і друзями - інший. Як правило, такі діти по досягненні підліткового віку висловлюються на другому мовою не гірше, ніж на рідному і дають тут величезну фору своїм батькам.
✔ Батьки вирішили зробити мене білінгвомі стали вчити іноземної мови з пелюшок, блін!
Так, буває і таке. Причому це не є тенденція сучасності, але лише репліка з життя минулих поколінь аристократів. В дореволюційну епоху знати як мінімум одну іноземну мову так само, як рідний, було правилом хорошого тону. Весь освічений клас вивчав мови, а аристократи і зовсім були поліглотами. Зараз для вивчення другої або третьої мови з пелюшок використовуються ті ж методи, що і 200 -300 років тому. Правда доступні вони, в основному, людям із засобами - адже не кожна сім'я може дозволити собі виписати бонну або дівчину au-pair з-за кордону.
Тепер про неприємне.
Складнощі і недоліки білінгвізму
✔ перевантаження нервової системи частіше за однолітків схильні саме діти-білінгви. Такі діти більш схильні до нервових зривів, заїкання і навіть таку екзотику як втрата мови. Пояснюється це тим, що в ранньому віці вивчити навіть одну мову складно, а два - в два рази складніше, звідси і перевантаження нервової системи дитини.
✔ Порушення мови, що виражаються в неправильному вживанні граматичних і синтаксичних конструкцій. Також діти-білінгви часто мають специфічний акцент, який проявляється при вживанні обох мов, роблять багато помилок в словах.
✔ Мовна плутанина. Має місце бути у всіх дітей-білінгвів у віці до 5 років.
Для прикладу, мій молодший брат, франко-український билингв, часто плутає дві мови і по-російськи будує речення приблизно так: «мама, а коли ми будемо брати літак щоб їхати на гори» або «я пішов брати душ» - це в сенсі митися, при цьому вся мова супроводжується перебільшено грассірованним «р», над яким би попрацював будь-який український лікар-логопед. З одного боку це смішно, але з іншого дуже зворушливо і такі помилки в мові навколишні українські дорослі легко прощають, а звикнувши, і зовсім перестають помічати.
✔ Невизначеність з ідентичністю. Як правило проявляється в підлітковому віці, коли билингв намагається усвідомити себе як людину, що належить тій чи іншій культурі. Може проходити досить болісно.
Як же можна подолати проблеми, що виникають у дитини-білінгва, які для цього існують методи і прийоми, а також трохи досвіду з навчання власної дитини французької мови поза Франції та прищеплення йому білінгвізму можна буде побачити в моїй наступній статті.
Поділіться інформацією з друзями в соц. мережах:
А у мене невістка француженка і це вона захотіла, щоб з народження дитина розуміла і знав два своїх рідних язика.Ето вона попросила нас з самого народження з ним спілкуватися російською мовою. Я і мій син з ним розмовляємо з народження тільки російською, а вона і всі інші на французькому. Мій онук у нас чудово розуміє і говорить на двох мовах. І швидко завжди реагує, як йому відповідати і на якій мові.
Галина Шевалер
Ваш досвід підтверджує той факт, що, маючи можливість, краще виховувати з дитини билингва)) А живуть ваші невістка і син?
Ми живемо у Франції в місті Марсель.Моя невістка француженка правильно вирішила, що з дитинства їх дитина повинна знати два своїх рідних мови - це український і французький. Йому зараз майже 3 роки і він чудово розуміє і говорить на двох язиках.Когда вони приїжджають у відпустку в Україну, то їх дитина спокійно розуміє, що йому говорять або просять російською мовою. Дітям з дитинства легше даються мови і вони, легше все запам'ятовують, ніж взрослие.Он у нас з народження слухає пісні на дитячих музичних дисках, слухає казки / музичні книжки і ті, які ми йому розповідаємо /, дивиться мультфільми російською та французькою мовами. На будующий рік хочемо його записати в Марселі в неділю український дитячий сад «Теремок». Там по середах і суботах проходять заняття, також вивчення традицій російської культури, пісні, танці. Знайшла цей садок моя невістка, коли була ще вагітною. Приймають в нього з 3 років. Ще зараз у Франції також живе у мене мій старший онук 12 років / син моєї дочки /, він приїхав ізУкаіни і по французьки знав лише кілька слов.Сейчас він вже другий рік успішно навчатися у Франції. Прекрасно, швидко освоїв в минулому році французький і зараз в коледжі з успіхом вивчає англійську мову / тут за програмою коледжу обов'язково потрібно володіти ще одним на свій вибір іноземною мовою досконало /. А на наступний рік додатково за програмою йде на вибір другої інший будь-який іноземний мову /, він вибрав для вивчення на наступний рік німецький /. Спостерігаючи також за своїм старшим 12 річним онуком, а також за моїми спостереженнями за іншим дітьми приїхали до Франції, то хочу сказати, що діти спокійно можуть вивчити кілька язиков.Поверьте, що мої внук у мене не вундеркінд якийсь то.Он звичайний дитина і якого, як і інших дітей потрібно перевіряти кожен день.Он виконує всі завдання і я щовечора контролюю, що задано і як зробив. Можливо, що це залежить від методу викладання професора і тому цікаво і легко тут вчитися. Діти також швидко освоюються серед однолітків і не комплексує від незнання мови, як часто буває серед дорослих.