Виховання як процес інтеріоризації загальнолюдських цінностей

Надіслати свою хорошу роботу в базу знань просто. Використовуйте форму, розташовану нижче

Студенти, аспіранти, молоді вчені, які використовують базу знань в своє навчання і роботи, будуть вам дуже вдячні.

Громадські норми, вимоги, ідеали, цінності культури сприймаються і привласнюються (інтеріорізіруются) особистістю індивідуально і вибірково. Ціннісні орієнтації особистості тому не завжди збігаються з цінностями, виробленими суспільною свідомістю. Суспільні цінності стають стимулами, побудниками до дії в тому випадку, якщо і усвідомлюються і приймаються людиною, стаючи його особистісними цінностями, переконаннями, ідеалами, цілями.

Щоб цінність спонукала до активної діяльності, до само-виховання і саморозвитку особистості, мало добитися того, щоб людина її ясно усвідомлював. Цінність набуває спонукальну силу мотиву діяльності тоді, коли вона інтеріоризувати особистістю, представляє необхідний момент внутрішнього су-ществованія, коли людина може чітко формулювати мету своєї діяльності, бачити її гуманістичний зміст, знаходити ефективні засоби їх реалізації, правильного своевремен-ного контролю, оцінки та коригування своїх дій.

Психологічний механізм інтеріоризації дозволяє зрозуміти динаміку духовних потреб особистості. Діяльність, осу-ється особистістю при певних умовах, створює нові об'єкти, які викликають нову потребу.

Интериоризация особистістю загальнолюдських цінностей процесі здійснення учням оціночної діяльності допомагає йому спроектувати нову діяльність відповідно до суспільних стандартів і тими завданнями, які постають перед ним в процесі самоосвіти та самовиховання, і реалізувати її на практиці. Нові об'єкти діяльності стають новою потребою - відбувається екстеріорізація. Характерною особливістю цього процесу є те, що тут проявляється у своєрідній формі дію закону заперечення заперечення; одна потреба заперечує іншу, хоча і включає її в себе на більш високому рівні.

Можна виділити два способи організації виховання як цілеспрямованого процесу інтеріоризації загальнолюдських цінностей. Перший полягає в тому, що стихійно сформовані і спеціально організовані умови вибірково актуалізують окремі ситуативні спонукання, які при систематичній активізації поступово зміцнюються і переходять в більш стійкі мотиваційні утворення. Такий спосіб організації процесу інтеріоризації загальнолюдських цінностей сковується на природному посиленні тих мотивів, яке за своїм змістом виступають як би в якості вихідного моменту (наприклад, інтерес до читання). Це передбачає стимулювання діяльності в основному зміною зовнішніх умов виховання. виховання інтеріоризація цінність загальнолюдський

Другий спосіб організації виховання з метою інтеріоризації загальнолюдських цінностей полягає в засвоєнні вихованцем пред'явлених йому в "готовому вигляді" спонукань, цілей, ідеалів, які за задумом педагога повинні у нього сформуватися і які сам учень повинен поступово перетворити з зовні сприймаються у внутрішньо прийняті і реально діючі . В цьому випадку потрібно пояснення сенсу формованих спонукань, їх співвідношення з іншими. Це полегшує вихованцю внутрішню змістову роботу і позбавляє його від стихійного пошуку, пов'язаного нерідко з безліччю помилок. Даний спосіб спирається на змістовно-смислове перераработку діючої системи мотивів. Він передбачає її стимулювання зміною внутриличностной "середовища" через свідомо-вольову роботу з переосмислення свого ставлення до дійсності.

Повноцінна організація виховання як процесу інтеріоризації загальнолюдських цінностей вимагає використання і першого і другого способів. Це пов'язано з тим, що обидва вони зі-тримають в собі переваги і недоліки.

Розміщено на Allbest.ru