Документ. Відправляємо робітницю в декретну відпустку: як це правильно оформити
Про тправляем робітницю в декретну відпустку:
як це правильно оформити
Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, що більше за все не сподобається вашому начальнику? Ні, не сумну звістку про нові податки. І навіть не новина про підступи всюдисущих конкурентів (і звідки вони тільки беруться ?!).
Як не прикро, але керівництво дуже не любить проводжати робітниць у відпустку по догляду за дитиною, по-народному - "в декрет". Слово-то яке ємне, звучне! Ось тільки на деяких директорів чомусь діє дратівливо. Але особливий сенс воно набуває, зірвавшись з вуст (кого б ви думали?) Ні, не секретарки (хоча це залежить від обставин). Найбільший ефект досягається, якщо його вимовляє головний бухгалтер. Причому щодо самої себе. Спробуйте сказати про це за пару днів до відповідальної операції, про яку шеф мріяв все своє свідоме життя. А краще - за тиждень до здачі звітності. Результат може бути найнесподіванішим: від повної втрати слуху ( "Що Ви там сказали?") До: втім, ви краще знаєте свого керівника.
Ні, звичайно ж, директор здогадується: так швидко погладшати навіть на одних пампушках нереально. Та й ваш строгий діловий костюм вже давно чомусь змінили довга широка спідниця з запахом і светр до колін а-ля "хіпі 70-х" - неспроста ж ви так навідріз розпрощалися з колишнім іміджем. Але: такий вже ваш начальник: чекатиме до останнього. Хоча чого чекати, власне? Чи не думає ж він, що ви - та, яка ночами просиджує над купою платіжок, відомостей, ордерів; постійно розривається між банком і податкової; вічно все за всіх повинна пам'ятати, та сама, яка. Загалом, годі сподіватися - в декрет ви підете, і крапка. Так вже склалися обставини. Проблема в тому, як ЦЕ пояснити ЙОМУ.
"Так завжди, - зітхне він, - ми її знайшли, обігріли, обласкані, нагодували, взули, одягли, навчили, в люди вивели, познайомили з ким треба, нарешті, сподівалися, довірили, а вона заміж вийшла - раз, тепер ось ще народжувати надумала - два. А з дитиною щось метушні мінімум на рік, максимум - років на шість. Три. І хто мені її замінить? " У відповідь же ви почуєте в кращому випадку сухе: "Ну і що мені накажете робити?"
Зрозуміло, далеко не всі директори такі. Дехто може відразу запропонувати "за власним" написати. Але останніх, на щастя, небагато: нормальні керівники закони знають і поважають. Вірніше, статтю 184 Кодексу законів про працю, в якій зрозумілою мовою написано: "звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. З ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням ". Якщо ж хто надумає трудові права майбутніх матерів порушувати - тому доведеться в суді до статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення познайомитися. А кому і цього недостатньо - то і до статті 131 Кримінального кодексу. Не дарма ж в народі кажуть, що вагітним відмовляти не можна.
Тільки адже шеф теж нервує неспроста: у нього плани, договори, поставки, партнери. А хто буде звітність складати? Безумовно, ви потрібні фірмі. Ось і виходить, що змусити вас не можуть, але ніхто не забороняє ввічливо попросити: "Вам не складно вийти на роботу в неділю? Будь ласка, дуже потрібно". Це ж і звучить зовсім по-іншому! Ну, якщо треба, то можна і в вихідні попрацювати. Тут вже жінці самій вирішувати, що слід робити, а що - ні.
Але всьому ж є межа. І гарантовані Кодексом законів про працю та Законом України "Про відпустки" 126 календарних днів декретної відпустки рано чи пізно взяти доведеться (народиться двійня - то і 140, а для чорнобильців так взагалі 180 належить).
Ну-ка, що для оформлення декрету потрібно? Ах, лікарняний - які проблеми! Ось він, рідненький листочок непрацездатності, доктором підписаний, печаткою лікарні завірений: любо-дорого подивитися, прямо бери і йди до директора: "Здрастуйте, Міхал Іванович, мені у відпустку пора йти. Чому з завтрашнього дня, питаєте? А тому, що довше працювати не можу - не в офісі ж мені народжувати. і заява на відпустку є - як же без нього. Ось, будь ласка: "Прошу надати мені відпустку по вагітності та пологах с. по. ". Так, квартальний звіт на носі, я знаю. Як хто його здасть? Заступник мій: молода, пробивна. Незаміжня. І в декрет не збирається. Що від Вас потрібно? Просто напишіть:" Не заперечую. Надати з такого-то по таке-то ". Велике спасибі". Адже в концет решт має право вагітна жінка піти в декрет чи ні ?!
І тепер, порядком втомлена, ви, не поспішаючи, йдете у відділ кадрів: підписана шефом заяву - це, звичайно, добре, але на декретну відпустку, як і на будь-який інший, обов'язково наказ потрібен. Та такий, щоб було написано: "Надати Іванової І. В. відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами з такого-то по таке-то".
Що у нас там за планом наступне? Розрахувати лікарняні. Для цього лист непрацездатності треба як слід оформити. Така на вигляд непоказна папірець - а скільки людей її побачити повинні. Спочатку неси її до табельнику чекай, поки він проставить неробочі та святкові дні, що припадають на відпустку. Після біжи до профспілки - тому як кількість днів, протягом яких буде надаватися допомога, можуть визначити тільки там. Ах, так, у нас же профспілки немає! Не біда - йдемо до Івана Івановича, якого сам керівник своїм наказом ще рік тому уповноважив лікарняні замість секретаря профкому заповнювати.
Якщо бути точним, то до профкому лист покладено в відділі кадрів показати, щоб страховий стаж записали. Але в нашому випадку візит до кадровикам можна пропустити. Адже, на відміну від оплати часу хвороби, допомога по вагітності та пологах від стажу не залежить, а тому надається в розмірі 100% середньої заробітної плати.
Незайвим буде і ще деякі норми "сотого" постанови згадати: якщо протягом двох останніх місяців працівник не працював, в розрахунок середньої заробітної плати приймаються виплати за два попередніх їм місяця. Тому ж, хто відпрацював менше двох календарних місяців, середній заробіток обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Наступний крок: берете суму двомісячних виплат і ділите її на кількість відпрацьованих за цей період робочих днів. В результаті такої нескладної арифметичної операції виходить середньоденна заробітна плата, яку потрібно помножити на кількість робочих днів відпустки (їх в лікарняному листі Іван Іванович записав). Запам'ятайте: враховуються тільки РОБОЧІ дні, які пройдуть за період декрету!
Р.S. А повернувшись з декрету, щаслива мати має право відразу ж піти у відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до трьох років. Але це вже тема для окремої розмови з шефом: йому адже без її знань, досвіду і оптимізму доведеться ой як важко!