Надіслати свою хорошу роботу в базу знань просто. Використовуйте форму, розташовану нижче
Студенти, аспіранти, молоді вчені, які використовують базу знань в своє навчання і роботи, будуть вам дуже вдячні.
Що таке народне підприємство?
Вивчаючи зарубіжний Цивілістичний досвід і запозичуючи інститути інших правових систем, слід, перш за все, вирішити питання про їх відповідність вітчизняному цивільному праву, його принципам і структурі. Відсутність критичного підходу зазвичай призводить до появи таких конструкцій, як "акціонерна власність", "колективна власність" і, нарешті, "акціонерні товариства працівників". Так що ж являють собою ці нові юридичні особи?
Відмінності в статусі працівників-акціонерів і акціонерів, які не працюють на даному підприємстві, цим не вичерпуються. Вони зачіпають також вимоги до розміру пакета акцій народного підприємства, який може знаходитися у володінні того чи іншого акціонера. Так, працівникам-акціонерам, за виключенням деяких випадків, перелічених у п.2 ст.4, має належати більше 75% статутного капіталу народного підприємства, при цьому частка одного працівника-акціонера не може перевищувати 5% статутного капіталу народного підприємства.
Статус органів управління народного підприємства та акціонерного товариства також неоднаковий. У порівнянні з Законом про АТ Закон "Про особливості правового становища акціонерних товариств працівників (народних підприємств)" значно розширив компетенцію загальних зборів акціонерів. Так, питання обрання виконавчого органу народного підприємства, який може бути тільки одноосібним (подп. 1 п.1 ст.10), і затвердження положення про контрольну комісію (подп. 6 п.1 ст.10) віднесені їм до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, у зв'язку з чим вони не можуть бути передані для вирішення іншим органам управління народного підприємства. А Закон про АТ передбачає можливість вирішення зазначених питань радою директорів акціонерного товариства (подп. 8 п.1 ст.48; п.2 ст.85). Крім цього, більш важлива роль загальних зборів акціонерів проявляється в тому, що тільки загальні збори своїм рішенням може на час передати генеральному директору або контрольної комісії питання, які стосуються невиключної компетенції наглядової ради. Сам наглядова рада зробити це не вправі.
Наведені приклади переконливо свідчать не тільки про збільшення значення загальних зборів, але і про обмеження компетенції наглядової ради в порівнянні з повноваженнями ради директорів, визначеними в Законі про АТ.
Це далеко не повний перелік відмінностей народного підприємства від акціонерного товариства. В сукупності вони ставлять під дуже великий сумнів правомірність тверджень про те, що акціонерне товариство працівників є різновидом класичного акціонерного товариства. Створення комерційної організації, не передбаченої ГК РФ, що само по собі є явним порушенням законодавства, нічого, крім плутанини, не принесе.
Але, як нам здається, негативні наслідки вступу в силу Закону "Про особливості правового становища акціонерних товариств працівників (народних підприємств)" будуть досить незначні, оскільки єдиним способом створення народного підприємства є перетворення в нього комерційних організацій (за невеликим винятком, обумовленим в п. 1 ст.2 даного закону), учасники яких, перебуваючи при здоровому розумі й твердій пам'яті, навряд чи дадуть згоду на проведення сумнівного експерименту.
1. Тотоміанц В.Ф. Участь в прибутку і робоче акціонерство. М. 1919. С.27-31.