При низькою орендною ставкою заробити можна до 8000 грн. в місяць.
Спочатку потрібно зареєструватися як ФОП - фізична особа-підприємець (34 грн.). Потім вибрати для себе ту систему оподаткування, яка буде найбільш прийнятною. Для фізособи-підприємця їх три на вибір: загальна, сплата єдиного податку та фіксований податок. Опитані нами бізнесмени, які мають свої точки на ринках, працюють на фіксованому податку. Тому що, наприклад, на загальній системі оподаткування працюють ті, у кого оборот перевищує 500 000 грн. А за словами підприємців, вони на речах таких грошей не заробляють. Втім, простежити, скільки вони реально заробляють, зараз неможливо, тому на фіксованому податку сидять і ті, у кого валовий дохід набагато більше дозволеного законом.
ФІКСОВАНИЙ ПОДАТОК. По суті, це синонім поняття "фіксований патент". Бути на фіксованому податку закон дозволяє тим підприємцям, у яких дохід за 12 місяців не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів (мінімум становить 17 грн.). Тобто 17 грн. х 7000 = 119 000 грн. При цьому у підприємця не повинно бути більше 5-ти найманих працівників, включаючи членів сім'ї.
Для отримання дозволу працювати на фіксованому податку ви подаєте в податкову інспекцію району, в якому отримали свідоцтво про реєстрацію вас як фізособи-СПД, заяву. У ньому повинна бути інформація про місце торгівлі, перерахування найманих працівників, їх ідентифікаційні коди. Також подаєте довідку про доходи від підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про їх відсутність. Розміри патенту встановлюються місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі. Вони не можуть бути менше 20 грн. і більше 100 грн. за місяць.
У Києві розмір фіксованого патенту - 100 грн. Патент на цю ж суму дає право торгувати на всіх ринках України. Платники фіксованого податку, на відміну від єдиного, звільняються від ведення книги обліку доходів і витрат (ф. № 10). Однак потрібно платити внесок до пенсійного фонду за кожного працівника, щоквартально подавати звіти в податкову. Там вказується розмір валового доходу, визначеного на підставі особистого обліку доходів, та сума сплаченого за звітний період фіксованого податку. Якщо платник фіксованого податку використовує найману працю, то розмір ставки податку збільшується на 50% за кожного працівника.
За словами торговців, якщо будуть прийняті ці умови, то їм доведеться задуматися, чи залишатися в бізнесі. "Доведеться вести книгу обліку витрат і доходів. Сам я в цьому не розберуся, треба наймати бухгалтера, - говорить Олексій з Петрівки. - Але з чого мені йому платити, якщо сам ледве 3000 грн. Заробляю?". Зрозуміти підприємців можна, адже їм ще доводиться щомісяця відстібати чималі гроші за оренду торгової точки. Тому потрібно відрегулювати проблему орендної плати за торгові місця.
Орендарі точок на ринку, які працюють на фіксованому податку, зобов'язані платити ринковий збір. Це регламентується Декретом Кабміну "Про місцеві податки і збори", а також Указом Президента України "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору". По суті, це плата за право займати місце для торгівлі на ринках. Ринковий збір беруть за кожен день торгівлі (до її початку) відповідно до встановлених ставок. Їх затверджують органи місцевого самоврядування.
Зараз ставки ринкового збору в Києві такі: за місце до 4 кв. м - 2,50 грн. від 4-х до 20 кв. м - 5,10 грн. від 20-ти до 30 кв. м - 7,65 грн. Розрахувати розмір збору за місяць можна так: помножте суму, відповідну вашій торгової площі, на кількість днів у місяці, виключивши понеділки (офіційний вихідний на всіх ринках). Припустимо, розмір вашої точки - 3 кв. м. Тоді вам доведеться платити щодня 2,50 грн. множимо на 25 днів, отримуємо 62,50 грн.
"Час від часу власники ринків піднімають орендну плату, - каже президент Спілки орендарів і підприємців України Віктор Хмільовський, - а підприємець виявляється в такому положенні, що йому нікуди подітися. Так як місце вже" розкручене ", з'являються постійні клієнти. Тому багато хто погоджується платити більше, щоб залишитися на насидженому місці ". Плюс до того, за словами Віктора Хмільовського, на будь-якому ринку існує диференційований підхід до підприємців. "У власника ринку є свої торгові місця, де працюють реалізатори, або" свої "підприємці, у яких є наймані працівники", - розповідає Валентина, яка має свою точку на одному з київських речових ринків. Чи варто говорити, що такі "блатні" підприємці мають можливість і заробити більше, і уникнути перевірок зовнішніх контролюючих структур (управління у справах захисту прав споживачів, УБОЗівці, пожежні).
ХТО І ЩО ПЕРЕВІРЯЄ
Якщо ви вирішили відкрити свою торгову точку на речовому ринку, то повинні бути у всеозброєнні. Тобто на кожен запит певного контролюючого органу у вас повинен бути документ.
СЕС. За заявою підприємця, уповноважені працівники санітарно-епідеміологічної служби приїжджають на його торгову точку, перевіряють товар (чи є на нього гігієнічний висновок). Також потрібно надати медичні довідки (флюорографія, щеплення від дифтериту) на себе і на найманих працівників. Вартість дозволу на рік - 240 грн. "Сама СЕС не набридає дрібним підприємцям своїми перевірками, - розповідає Юрій Маличенко, завідувач відділом комунальної гігієни СЕС Солом'янського району столиці. - Якщо і ходять, то в парі з представниками управління у справах захисту прав споживачів".
УБЕЗ. Цікавляться документами про походження товару. "Дуже важко доводиться підприємцям, у яких, крім товарного чека про придбання речей на" 7 км "під Одесою, немає більше нічого", - розповідає підприємець Галина. У виграшній ситуації ті, хто працює безпосередньо з фабриками. "У них навіть є пропуск на вивіз товару з прохідної", - пояснює Галина. Також перевіряють наявність на весь товар логотипів на державну мову. Але буває, що УБЕЗ перевищує свої повноваження. За словами Віктора Хмільовського, підприємці з Петрівки скаржилися на співробітників цього відомства, які вимагали пред'явити сертифікати відповідності. "Хоча перевіряти такі документи уповноважені лише органи Держспоживстандарту".
ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ. Податківці обов'язково перевіряють чеки по сплаті ринкового збору, дивляться договір оренди, цікавляться походженням товару і, найголовніше, його закупівельної і відпускною ціною. Якщо немає документів, що підтверджують придбання товару, виписують штраф. "Іноді оприлюднена сума штрафу перевищує 10 000 грн. - нарікає підприємець Микола, - тоді даю хабар".
Євгенія, приватний підприємець, торгує жіночими сумочками:
Олександр, приватний підприємець:
- Я домовляюся безпосередньо з виробником. У накладній він вказує на 40% більше вартості товару, ніж відпускає мене. За це я даю йому половину відкату. Наприклад, за накладною жіночі блузи проходять за 10 000 грн. За фактом я плачу 6000. Дві тисячі віддаю йому. Разом при вкладеної сумі 8000 і задекларованої 1000 - дві тисячі - різниця. Вона у мене йде на оплату оренди місця. А виручаю я за блузи 15 000. Правда, продаю їх місяці два.
- Тримайте всі документи на точці. Свідоцтво платника фіксованого податку з зазначеними там найманими працівниками. Квитанції зі сплати всіх податків. Сертифікати відповідності, медичні довідки. І перевіряти не буде до чого причепитися. Прийти вони можуть в будь-який день. Повісьте стенд, в якому є кишеньки, куди можна вставляти документи (коштують від 240 грн). Крім книги скарг і пропозицій, повинні там бути (копія свідоцтва ФОП, контакти районного та міського управлінь у справах захисту прав споживачів). Таким чином оформіть куточок покупця.
Опитані нами підприємці зійшлися на тому, що зараз на ринках поборів як таких немає. "Були часи рекету, але вони пройшли, - стверджує старожил Троєщинського ринку Олександр. - Побори - це коли ти працюєш легально, а приходять і ще зверху ні за що деруть. Тут краще підходить визначення" хабара "." Їх платять підприємці, у яких документи не в порядку ", - пояснює підприємниця Людмила. За її словами, кожен ФОП-шник має визначитися, що йому обійдеться дорожче. або привести в порядок документи, або кожен раз матеріально заохочувати контролюючі органи, щоб вони закривали очі на порушення чинного зак ства. "Я працюю вже рік і жодного разу нікому не платила" на лапу ", - розповідає Світлана, яка торгує на Троїцькому ринку білизною. - У мене все офіційно. Документи на товар є. Я не беру дешеву підробку, яка після першого прання розтягується або линяє прямо на жінці ".
Наводимо приклад витрат-доходів на одній точці. Товар - чоловічі светри, сорочки, реглани, спортивні костюми.
Реєстрація - 34 грн.
Фіксований податок - 100 грн.
Висновок СЕС - 240 грн.
Оренда (ринок "Троїцький") - від 1200 грн. х 2 (за перший і останній місяці) = 2400 грн.
Устаткування торгового місця (дзеркало, стілець, стіл, вішалки) - 1000 грн.
Поїздка до Одеси (не на своєму авто) 2 рази на місяць - 500 грн.
Вантажник в Одесі - 100 грн.
Місячна закупівля товару (наприклад, чоловічі светри, реглани, спортивні костюми, сорочки) - 40 000 грн.
Разом: близько 42 000 грн.
Для того, щоб не бути в мінусі і бізнес розвивався, на товарі роблять 300-процентну націнку. Якби вдалося продати весь товар, закуплений на 40 000 грн. то можна було б заробити 120 000 грн. Але зрозуміло, що продати все за місяць нереально. В середньому, продається в місяць 30% товару. Значить, щомісячний дохід складе 36 000 грн.