Виділяють два основних ланки кредитної системи: банківська і парабанковская.
Перша ланка представлено банками.
Друге - спеціалізованими кредитно-фінансовими інститутами.
Банківська система - це ключова ланка кредитної системи, що концентрує основну масу кредитних операцій.
Аналіз багатовікової історії банківської справи та механізму функціонування грошового ринку дає підставу відносити до банківської діяльності комплекс із трьох основних посередницьких операцій:
1) прийом грошових вкладів від населення;
2) видача позичок і створення нових платіжних засобів;
3) здійснення розрахунків між клієнтами.
Виконання цього комплексу операцій є сферою банківської діяльності, а фінансовий посередник, що виконує цей комплекс, є банком.
Сукупність банків являє собою банківську систему.
Практика знає кілька типів банківської системи:
1) розподільна або централізована банківська система;
2) ринкова банківська система;
3) система перехідного періоду.
Банківська система ринкового типу, на відміну від розподільчої, характеризується:
- відсутністю монополії держави на банки;
- різноманіттям форм власності;
- наявністю двох рівнів, політикою безлічі банків;
- держава не відповідає за зобов'язаннями банків також, як банки не відповідають за зобов'язаннями держави;
- Центральних банк підзвітний парламенту, а комерційні банки підзвітні своїм акціонерам;
- емісійні операції зосереджені тільки в Центральному Банку, операції з кредитування підприємств і фізичних осіб виконують тільки комерційні банки.
Банківська система України формувалася в такий спосіб:
В даний час в Україні зареєстровано 157 банку.
Основними формами власності комерційних банків є акціонерне товариство відкритого і закритого типу (більшість - відкритого).
Крім того, функціонують банки у вигляді товариств з обмеженою відповідальністю.
В Україні два державні банки: ОщадБанк і Ексімбанк.
Сучасна банківська система України являє собою систему перехідного періоду. Вона виступає як ринкова модель, розділена на два рівня:
1-й рівень - установи НБУ
2-й рівень представлений комерційними банками.
2. Центральний банк і грошово-кредитна політика.
Головними завданнями Центрального Банку держави є забезпечення стабільності національної грошової одиниці.
Центральні Банки виконують такі функції:
1) Розробка та реалізація грошово-кредитної (монетарної) політики.
2) Монопольна емісія банкнот.
3) Розрахунково-касове і кредитне обслуговування банків другого рівня (функція банку банків).
4) Розрахунково-касове і кредитне обслуговування держави (фірмовий банк держави).
5) Зберігання централізованого золотовалютного резерву.
6) Нагляд і контроль за банківською діяльністю.
Розробка і реалізація грошово-кредитної політики - це ключова функція Центрального Банку. На ній базується рішення основного завдання - забезпечення стійкості валюти.
Інструментами грошово-кредитного регулювання є:
1) зміна процентних ставок по операціях Центрального Банку (процентна політика);
2) зміну норм обов'язкових резервів;
3) операції на відкритому ринку;
4) регламентування економічних нормативів для банків.
Всі функції Центрального Банку тісно взаємопов'язані.
Кредитуючи держава і банки, Центральний Банк одночасно створює кредитні знаряддя обігу, здійснюючи випуск і погашення урядових зобов'язань - впливає на рівень позичкового відсотка.
Свої функції Центральний Банк здійснює через банківські операції: пасивні та активні.
Пасивними називаються операції, за допомогою яких утворюються банківські ресурси.
Активні - операції з розміщення банківських коштів.
До основних пасивних операціях Центральних Банків відносяться:
- прийом вкладів комерційних банків і казначейства;
- операції за освітою власного капіталу.
До основних активними операціями центральних Банків відносять:
- вкладення в державні цінні папери;
- операції із золотом і іноземною валютою.
Центральний Банк України - НБУ, належить державі, є юридичною особою і підзвітний Верховній Раді України.
3. Комерційні банки, їх види і форми.
Другий рівень банківської системи представлений комерційними банками, які можна класифікувати за різними ознаками:
1) За характером виконуваних операцій. універсальні і спеціалізовані банки.
Універсальні банки виконують широке коло операція, охоплюють багато секторів грошового ринку та галузей економіки.
Спеціалізовані банки виконують окремі операції на ринку чи функціонують вузькому секторі ринку, обслуговуючи окремі галузі економіки.
В Україні, по набору виконуваних операцій, більшість банків - універсальні.
2) За типом власності. державні, акціонерні товариства закритого і відкритого типу, товариства з обмеженою відповідальністю.
Найбільш поширена форм власності в сучасному банківській справі - акціонерна.
3) За масштабами діяльності. консорціуми, великі, середні та малі банки.
4) За сферою обслуговування. регіональні (місцеві), міжрегіональні, національні, міжнародні.
5) За кількістю філій. безфіліальние ібагатофіліальних.
6) Залежно від обслуговуваних банком галузей їх можна поділити на багатогалузеві і обслуговують переважно одну з галузей.
Сутність комерційного банку проявляється в його функціях:
1) акумулювання і мобілізація грошового капіталу;
2) посередництво в кредиті;
3) створення кредитних грошей;
4) проведення розрахунків і платежів в господарства;
5) організація випуску і розміщення цінних паперів;
6) надання консультаційних послуг.
Свої функції комерційні банки реалізують через виконання певного набору операцій.
Залежно від економічного сенсу вся діяльність комерційного банку поділяється на три групи:
1) Пасивні операції - забезпечують формування ресурсів банку: