Лекція 14. Основи проектування навчально-виховних ситуацій
Сутність комунікативних технологій навчання.
Сутність комунікативних технологій полягає в орієнтації на міжособистісна взаємодія в навчально-виховному процесі, гуманізації педагогічного впливу. Гуманізацію навчально-виховного процесу слід розуміти як перехід до особистісно-орієнтованої педагогіки, що додає абсолютне значення особистій свободі і діяльності тих, хто навчається.
Комунікативні педагогічні технології розвиваються в рамках педагогіки співпраці, яка проголошує такі принципи: людина знаходиться в активно-діяльної ставлення до світу і самому собі; активність суб'єкта виступає у вищому своєму творчому прояві, коли суб'єкт піднімається до становлення самого себе; ідея діяльного становлення покликання людини.
Під навчально-виховної ситуацією розуміється сукупність обставин навчального взаємодії і взаємин навчальних і учнів, які вимагають прийняття рішення і відповідних дій або вчинків з боку учасників.
Основними елементами навчально-виховної ситуації є: цілі виховання; об'єкти виховного впливу; суб'єкти виховного впливу, які надають руху педагогічну ситуацію, переводячи її в педагогічну задачу і вирішуючи її.
Підставами для типології навчально-виховних ситуацій за видами відповідно до ступеня складності служать: Ступінь прояви: пасивна (уповільнена) і активна (афективна) ситуація. Тривалість прояви: швидкоплинна (хвилини, години. Дні) або тривала (до декількох місяців). Учасники ситуації: навчальний - той, якого навчають; навчальний - ті, яких навчають; навчальні - ті, яких навчають; навчальний (-і) - той, якого навчають (-і) - треті особи
Форма взаємодії в ситуації: співробітництво - це така взаємодія в навчально-виховної ситуації, при якому одна людина здатна вловити стан іншого і, перебудувавши негативний до нього відношення, прийняти його дії, розвинути їх далі в цілях успішного вирішення ситуації; протилежна форма - конфронтація, відкрите (приховане) неприйняття позицій протилежних сторін з причин об'єктивно-суб'єктивного характеру, що посилює позитивне вирішення ситуації.
Форми організації і прояви навчально-виховних ситуацій. В цілому, до навчально-виховним ситуацій можна віднести: ситуації стимулювання; ситуації вибору; ситуації успіху; конфліктні ситуації; проблемні навчальні ситуації, ситуації вирішення проблемних навчальних завдань; ситуації ризику; ситуації критики і самокритики; ситуації допомоги і взаємодопомоги; ситуації загрози покарання; ситуації самооцінки; ситуації спілкування; ситуації підпорядкування; ситуації переконання; ситуації звинувачень і витримки; ситуації швидкого перемикання в роботі і спілкуванні; ситуації змагання і суперництва; ситуації співпереживання; ситуації прояви неуваги; ситуації обмеження; ігрові ситуації; ситуації відповідальних рішень; ситуації освоєння нових способів діяльності; ситуації вираження віри і довіри; ситуації пред'явлення вимог; тренінгові ситуації; ситуація розхолоджування дисципліни і дезорганізації.
Моделюючи навчальну ситуацію, необхідно пам'ятати, що рішення будь-якої навчальної задачі передбачає підготовку, виконання і оцінювання. Тому виділимо в розвитку ситуації успіху кілька етапів.
1. Мотиваційний етап, або установка на передбачувану діяльність. Педагог ставить перед собою завдання сформувати в учня прагнення якомога успішніше виконати навчальне завдання, відчути себе «творцем обставин», подолати труднощі, які можуть зустрітися в ході роботи, іншими словами, сформує мотив досягнення успіху.
2. Організаційний етап, або забезпечення діяльності. Завдання вчителя - забезпечення учня завданням, яке враховувало б його індивідуальні здібності і доставило б йому задоволення в ході виконання роботи. На даному етапі ситуацію успіху можна розглядати як окремий випадок проблемного навчання, як один із засобів формування розумових дій в процесі оптимізації навчання.
3. Результативний етап, або порівняння передбачуваної оцінки з реальною. Перед учителем стоїть завдання організувати роботу таким чином, щоб звернути результат попередньої діяльності в емоційний стимул, в усвідомлений мотив для виконання наступного навчального завдання. Для цього учень повинен усвідомити і проаналізувати результат, отриманий ним на попередніх етапах діяльності.
Психолого-педагогічні основи саморозвитку і самовиховання. А.Г. Ковальов зазначає, що: «Самовиховання - це свідома і планомірна робота над собою, спрямована на формування таких властивостей і якостей, які відповідають вимогам суспільства та особистої програмі розвитку».