Поділ і кооперація праці зумовлюють розстановку працівників на підприємстві і є першим необ-дімим елементом організації праці.
Під поділом праці розуміється обособ-ня різних видів трудової діяльності, розподіл сукупного трудового процесу на частини, кожна з яких виконується визна-ленними групами працівників, об'єднаних за загальними функцио-нальним, професійним або кваліфікаційними ознаками.
Види поділу праці.
Загальний поділ праці - це поділ трудової діяльності в масштабах усього суспільства на такі великі сфери, як виробниц-ного, невиробнича, промислова, сільськогосподарська, будівельна, транспортна, торговельна, наукова, сфера державно-го управління і т.д.
Приватне поділ праці є поглиблення процесу відокремлення праці всередині кожної сфери і галузі на окремі спеціалізований-ні підгалузі і підприємства або організації. Окреме, обособ-ленне підприємство є кордоном приватного поділу праці.
Одиничний поділ праці являє собою поділ праці всередині підприємства, по-перше, між його структурними підрозділами-нями (цехами, ділянками, бригадами, відділами), по-друге, між професійними групами працівників, а всередині груп - між працівниками різного рівня кваліфікації та, по-третє, - Поопо-раціоном поділ трудового процесу, що може заглиблюватися до окремих трудових прийомів. Одиничний поділ праці і свя-занние з ним проблеми - одне з основних напрямків наукової організації праці.
Форми поділу праці на підприємстві.
Одиничний поділ праці існує в технологічній, функціональної, кваліфікаційної формах.
Технологічне поділ праці - це розчленовування праці за ступенем однорідності різних видів робіт, що визначаються-ється головним чином структурою технологічного процесу і складом устаткування.
При технологічному поділі праці загальний технологічний процес поділяється на приватні процеси, фази, переділи, ста-дии і, нарешті, виробничі операції різного ступеня дробнос-ти.
Функціональний розподіл праці відображає відокремлення окремих груп працівників залежно від виконуваних ними виробничих функцій.
Професійне поділ праці - це відокремлення працівників за професіями та спеціальностями.
Кваліфікаційне поділ праці - це поділ робіт по їх складності і точності, т. Е. Відповідно до рівня квалі-фікації виконавців.
Професія - рід трудової діяльності людини, що володіє комплексом спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, набутих в результаті спеціальної підготовки, досвіду робота.
Усередині професії спеціальність висловлює більш вузьку сферу діяльності. Спеціальність - це сукупність знань, умінь і навичок, набутих фахівцем в процесі освіти і забезпечує певний рівень кваліфікації.
Межі поділу праці.
1. Технологічна межа. Ця межа визначається мінімальною тривалістю виробничих операцій або трудових дій, подальший розподіл яких технічно неможливо або не має ні логічного, ні технологічного сенсу. Прикладами можуть служити такі трудові дії, як один удар, один переруб, одноразове включення станка, просте з'єднання двох деталей при складанні (так звана «складальна пара») і т.п.
2. Фізіологічна і психофізіологічна кордону. Такі межі-ці поділу праці визначаються здібностями людини длитель-ве час виконувати короткочасні, одноманітні і постійно повторювані операції, які нерідко зводяться лише до двох-трьох робочим дій.
4. Економічна межа поділу праці визначається тривалістю виробничого циклу па основі повної та всебічної перевірки альтернативних варіантів, а також виділенням в його складі самостійних робіт і опера-цій, які доцільно доручати окремим робочим.
Тобто ця межа визначає, чи має економічний сенс та чи інша професійна спеціалізація і чи не спричинить вона за собою підвищення собівартості продукції. Відповідним коли-кількісний критерієм визначення подібної економічної гра-ниці є порівняння варіантів зниження трудомісткості тру-дових процесів, які охоплюються темнили іншими організаційними заходами.
Безпосереднім наслідком поділу праці і обязатель-ним умовою організації праці є його кооперація.
Кооперація праці - це об'єднання праці в один неодмінно-ривний, планомірно функціонуючий колективний трудовий про-процес, що забезпечує досягнення кінцевої мети трудової діяльності, у встановленні чітких взаємозв'язків як між окремими виконавцями, так і між первинними трудовими колективами (від ланок і бригад до колективів технологічно пов'язаних один з одним цехів і інших виробничих підрозділів.
Між поділом і коопе-рацією праці існує найтісніший зв'язок: чим детальніше і глибше раз-розподіл праці, тим складніше його кооперація.
Усередині підприємства розрізняються такі рівні кооперації праці: межцеховая, внутрицеховая (межучастковая або межбрігадная), між окремими виконавцями всередині бригад, ділянок або при індивідуальній розстановці працівників. Кожному рівню коопера-ції відповідає своя форма. Кооперація праці між цехами підпри-ємства здійснюється за технологічним або по предметній ознаці.
Форма кооперації за технологічною ознакою між цехами при-змінюється у випадках, коли процес виготовлення продукції розділений на стадії і кожна стадія виробництва здійснюється в окремих цехах. Наприклад, на машинобудівному заводі можуть бути стадії: ливарного виробництва, верстатної обробки деталей, складання та ис-вання. Готова продукція виходить тільки в кінці виробничого процесу.
Форма кооперації по предметній ознаці застосовується у випадках, коли кілька цехів (заготівельних, обробних) по-переважна свою продукцію у вигляді готових виробів, деталей, вузлів, аг-регати в складальний цех, де завершується процес виробництва дан-ного виду продукції.