1. Види простих товариств
Залежно від суб'єктного складу учасників, поставлених ними загальних цілей, характеру діяльності і інших умов товариського угоди можна виділити наступні види договорів простого товариства (і відповідно види простих товариств):
1) договір простого товариства, пов'язаний з підприємницькою діяльністю (просте торгове або комерційне товариство);
2) договір простого товариства, який не має підприємницького характеру (просте цивільне або некомерційне товариство);
3) договір про спільну діяльність (просте товариство) зі створення або реорганізації (злиття, приєднання) юридичної особи;
4) негласне товариство.
2. Просте торгове (комерційне) товариство
Договір простого торгового товариства полягає для здійснення його учасниками спільної підприємницької діяльності без створення юридичної особи, в силу чого істотною умовою даного договору є узгоджена учасниками мета - отримання прибутку. Тому учасниками такої угоди можуть бути тільки індивідуальні підприємці і комерційні організації (п. 2 ст. 1041 ГК). Партнери за договором простого торгового товариства відповідають за спільними зобов'язаннями перед третіми особами солідарно всім своїм майном незалежно від часу виникнення цих зобов'язань (п. 2 ст. 1047 ЦК).
3. Просте цивільне (некомерційне) товариство
Склад учасників договору простого цивільного товариства може бути змішаним: в ньому можуть брати участь як комерційні, так і некомерційні організації, а також громадяни, в тому числі підприємці. Для кваліфікації договору в якості простого цивільного товариства важливо те, що його учасники переслідують спільну мету, відмінну від отримання прибутку, як то: будівництво будинку для подальшого проживання, спільне освоєння земельної ділянки для садівництва і городництва, наукове або творче співробітництво в процесі створення твору науки і техніки і т.д.
На відміну від учасників простого торгового товариства партнери за даним договором несуть відповідальність за загальними боргами і зобов'язаннями перед третіми особами в пайовому порядку. Однак за спільними зобов'язаннями, які виникли не з договору (наприклад, із заподіяння шкоди третім особам), учасники відповідають солідарно (п. 1 ст. 1047 ЦК).
4. Договір про спільну діяльність по створенню або реорганізації юридичної особи
Особливим видом договору простого товариства є договір про спільну діяльність, укладений засновниками майбутнього акціонерного товариства, виробничого або споживчого кооперативу, громадської організації та ряду інших юридичних осіб, які можуть створюватися в такому порядку. Договір про спільну діяльність по створенню юридичної особи виділяється особливо, оскільки, строго кажучи, його не можна назвати ні договором простого торгового товариства, ні договором простого цивільного товариства.
По-перше, такий договір в рівній мірі може служити комерційним і благодійним цілям, бути пов'язаним або не пов'язаним з підприємницькою діяльністю його учасників. По-друге, в залежності від форми створюваної юридичної особи його учасниками в різному співвідношенні можуть виступати комерційні та некомерційні організації, індивідуальні підприємці і звичайні громадяни.
Такий договір покликаний регламентувати порядок діяльності засновників зі створення нової юридичної особи. У цьому договорі засновники визначають правову форму майбутньої організації, предмет і цілі її діяльності, свої права і обов'язки по формуванню її майна, розподіляють витрати, пов'язані з розробкою установчих документів, проведенням установчих зборів, реєстрацією юридичної особи, та ін.
Даний договір може використовуватися для реорганізації юридичної особи у вигляді злиття або приєднання (договір простого товариства про злиття або приєднання). Загальною метою учасників договору про злиття юридичних осіб є утворення нової юридичної особи - правонаступника зливаються організацій та передача їх активів і пасивів новоствореному юридичній особі. Загальною метою учасників договору про приєднання є припинення яка приєднується особи та передача всіх майнових і немайнових прав та обов'язків приймає їх юридичній особі.
Форма договору про спільну діяльність по створенню (реорганізації) юридичної особи підпорядковується загальним правилам про форму угод. Вимога обов'язкової письмової форми встановлено законом для договору про створення акціонерного товариства (абз. 2 п. 1 ст. 98 ЦК, п. 5 ст. 9 Закону про АТ) і для договору про злиття товариств з обмеженою відповідальністю (п. 3 ст. 52 Закону про ТОВ).
5. Негласне товариство
Термін «негласне товариство» запозичений із зарубіжного права. Так, в німецькому праві негласним товариством називається угода, згідно з яким одна чи кілька осіб (негласні товариші) беруть участь своїм майновим внеском в діяльності комерційного юридичної особи або індивідуального підприємця. За угодами, укладеними при веденні торгівлі або промислу, єдиним уповноваженою і зобов'язаною особою є власник підприємства (голосний товариш), який несе весь ризик збитків. За умовами договору негласний товариш вносить майновий внесок в загальну справу і ризикує тільки в межах свого внесеного (або залишився невнесення) вкладу. При цьому всі учасники продовжують залишатися власниками своїх вкладів. У внутрішніх відносинах між ними негласний товариш має право не тільки отримувати частку прибутку від спільного підприємства, але і брати участь в обговоренні загальних справ та прийнятті рішень, отримувати інформацію про діяльність товариства, в тому числі знайомитися з річним балансом, бухгалтерськими книгами та документами. Після припинення товариства власник торгового справи здійснює розділ доходу з негласним учасником і виплачує його частку в грошовій формі.
У Франції негласним товариством іменується угоду, учасники якого об'єднують майнові внески і особисті зусилля з метою, передбачених договором. Партнери також залишаються власниками майна, яке вони передали в розпорядження товаришів. Кожен учасник негласного товариства вступає в угоди від власного імені, і один відповідає за ним перед третіми особами. Якщо у відносинах з третіми особами учасники діють відкрито в якості членів товариства, то за цими угодами вони несуть солідарну відповідальність, якщо товариство є торговим, і часткову у всіх інших випадках. У внутрішніх відносинах товариші контролюють один одного, можуть спільно приймати рішення, що стосуються загальних справ, розподіляють між собою прибуток і збитки від діяльності товариства.
Неважко помітити, що основою юридичної конструкції негласного товариства як простого товариства, існування якого не розкривається для третіх осіб, послужило законодавство Франції. Такий підхід відрізняється від традиційних уявлень про просте товариство, що склалися в російській цивілістичній доктрині. Відповідно до неї термін «негласне товариство» видається не зовсім вдалим, оскільки передбачає щось таємне, яке приховує справжні відносини. Тим часом ці товариства цілком зримі і відкриті. Очевидно, що використовується законодавцем критерій приховування договору товариства від третіх осіб як ознака негласного товариства є досить умовним. Якщо учасниками товариства є юридичні особи, то вони повинні дотримуватися правил ведення бухгалтерського обліку. Крім того, всі товариші повинні платити податки на доходи від спільної діяльності.
На відміну від звичайного договору простого товариства (цивільного або торгового), учасники якого зобов'язуються спільно діяти для досягнення поставленої мети, головною ознакою негласного товариства слід вважати можливість обмеження участі окремих осіб у товаристві лише внеском вкладу. Тому негласне товариство правильніше було б називати «просте товариство на вірі» чи «просте командитне товариство».
Прикладом негласного торгового товариства може бути договір, укладений між фермером і хутряним ательє, відповідно до якого фермер поставляє в майстерню вироблені кролячі шкурки. При цьому ательє несе велику частину витрат і збитків, а також отримує значну частину прибутку, вирученої від реалізації готових хутряних виробів. Участь фермера обмежується наданням шкурок, отриманням визначеної договором частки прибутку, а також обов'язком нести витрати і збитки від спільної справи в розмірі, передбаченому договором негласного товариства.
У формі негласного товариства можуть існувати як торгові, так і цивільні товариства.