недоліки
подробиці
Відразу обмовлюся: за 2 тижні ми двічі з'їздили в Гібралтар. Так вийшло, що в свій перший приїзд все було як то зім'ято, і ми навіть не піднялися на скелю. У день нашого від'їзду з Малаги у нас залишалося багато часу, тому ми вирішили прокотитися до Гібралтару ще раз. У своєму розповіді я постараюся об'єднати обидві наші поїздки.
Від нашого готелю до Гібралтару трохи більше 100 км. Дорога хороша А7, але, УВАГА, після Естепона я раджу звернути на платну дорогу Е15. Інакше вам доведеться блукати по кривій дорозі уздовж берега на маленькій швидкості (можете спробувати на зворотному шляху). Заїжджати на термінал розрахунку краще там, де оплачують картой- всього 2 євро. Далі рухайтеся строго по навігатору (верхньою дорогою).
В цьому випадку ви зможете потрапити на гарний мирадор (оглядовий майданчик) і побачити Гібралтар зверху. Покажчик цього Мірадора ви побачите на табличці з коричневим фоном.
Парковки в Гібралтарі знайти можна. Одна з безкоштовних близько фунікулера на Скалу. Там ми і залишали машину.
Сам місто- суцільний дьюті фрі. Головна уліца- вулиця магазинів.
Ціни на все нижче, ніж в Іспанії (крім їжі в ресторанах). Приймають місцеві фунти, англійські фунти та євро (як правило по грабіжницьким курсом). Можна (і потрібно) розраховуватися кредитною карткою. Однак хитрі індуси, які тримають сувенірні та алкогольні магазини, відразу ж намагаються додати певну суму до ціннику за безготівковий розрахунок. Дуже вигідно купувати в Гібралтарі спиртне, брендові речі, нумізматику. Обов'язково заправте автомобіль. Ціни на бензин дешевше відсотків на 15-20, ніж в Іспанії.
Подивилися на пам'ятник Нельсону у старого англійського кладовища і Південного Бастіону.
Пройшли уздовж королівського старого бастіону.
Сам місто дуже невеликий. Площа всього 6,5 кв. км, половину з яких займає сама Скала. Все тут мініатюрне, навіть міський парк, який більше схожий на маленький скверик.
Ми походили трохи по вузеньких вуличка Гібралтару.
Знаєте, ні чого вартого уваги тут не знайшли.
Городок досить брудний. Є тут і арабський квартал, і ірландський. Чесно-ну не чого робити в цьому місті. Ну зайшли в невеликий собор.
Не викликає все це особливого інтересу. Природно, нашим дамам все було як то. тим більше, що навколо стільки магазинів. Дали їм пару годин "на розграбування". Більше дозволити не могли, т. К. На виїзді нас чекав товариш, якого не пустили в місто прикордонники.
Через 4 дні ми знову поїхали в Гібралтар і знову проходили процедуру заповнення анкет. Але на цей раз була неділя, 99 відсотків магазинів були закриті. Ми ризикнули піднятися на машині на скелю. Знаете- не пошкодували. Проїзд коштує 10 фунтів з людини і 2 фунти з машини (за тим курсом 1 фунт до 100 рублів). Далі карту із зазначенням парковок. Квитки дають право безкоштовного входу в деякі музеї. Хочу попередити, що є ще 2 варіанти піднятися на скелю: на фунікулері (що то 20-25 євро), який дуже часто не працює, або на мікроавтобусі 25-30 євро з людини (та ще будете чекати його заповнення). Ну і можна пішки (за вхід теж доведеться платити).
І ось перший майданчик.
Ось та сама злітна смуга. Очманіти.
Тут же невеликий музей. Капонір однієї з англійських батарей.
Якщо піднятися трохи вище в гору (пішки), то потрапите в ще один музей, так званий тунель. Він проритий в скелі. Реально-дуже цікаво.
Довжина тунелю метрів 500. Тут багато залів з пробитими бійницями для гармат.
Багато композицій. Скрізь можна включити аудіогід (безкоштовний) англійською, іспанською, німецькою мовами (російського немає).
В одному з отворів я встиг зняти посадку літака на смугу Гібралтару.
Віддати належне англійцям. Вони з повагою ставляться до своїх героїв, які захищали Скалу. Є список всіх загиблих тут англійських солдатів.
Тунель закінчується з красивим виходом на море.
Нам пора повертатися. Фото на пам'ять у англійській батареї.
Ну а як же мавпи? - запитаєте ви. Адже Скала знаменита своїми мавпами, єдине місце в Європі, де живуть ці тварини. Дійсно, у англійців реально існує повір'я, що поки жива на Скелі хоч одна обезьяна- Гібралтар залишиться англійським. У них навіть є посада, що то типу доглядача за мавпами. Ці тварини можуть з'являтися де завгодно. До речі, за годування їх передбачений немаленький штраф. Ми спеціально не шукали мавп, але бачили їх про багатьох місцях. У подтвержденіе- кадр з вікна машини.
Ну все, пора мчати в Малагу на літак.
Рекомендувати чи Гібралтар? Не знаю, швидше за все варто туди з'їздити, але тільки після того, як огляньте інші місця Андалусії. Ну, або просто для галочки. Так, і звичайно, для любителів шопінгу теж багато що тут буде цікаво. Якщо ж ви хочете з'єднати шопінг і скелю, то повірте, на це у вас піде цілий день.