Основними формами психічного відображення є-ються відчуття. сприйняття. уявлення і думка.
Відчуття - це форма психічного відображення від-ділових якостей і властивостей, зв'язків і відносин предмета. Це елементарний психічний процес, форма, на кото-рую може бути «розкладено» психічний, і яка є в цьому сенсі кордоном психічного взагалі. За формою відчуття суб'єктивно (тобто залежить від суб'єкта, його свідомості), а за змістом-об'єктивно (тобто не залежить від свідомості суб'єкта). Відчуття виникає в умовах безпосереднім-ного чувственногоконтакта з предметом. Ні перед-мета, немає і відчуттів.
Сприйняття, на відміну від відчуттів, являє собою відображення предмета як цілого. Тому в ньому відображення окремого підпорядковане відображенню ціле-го. У цьому сенсі в сприйнятті наявні (виступу-ють чітко) не всі відчуття, а переважно ті з них, синтез яких забезпечує відтворення пред-мета як цілого. В силу чого сприйняття носить більш узагальнений характер, ніж відчуття. Так само як і ощу-щення, сприйняття виникає в умовах безпосередній-ного чувственногоконтакта з предметом.
Уявлення - це форма психічного відображення предмета в його частинах і в цілому на основі раніше отриманий-них вражень. Наявність самого предмета в цьому випадку не обов'язково. Подання формується як обоб-щенний образ предмета на основі механізмів пам'яті і уяви.
Думка є продукт мислення. Мислення - це спо-можності до утворення абстракцій (понять) і оперує-вання абстракціями (поняттями) за певними зако-нам розумової діяльності. Розумові образи позбавлені безпосереднього чуттєво-наочного харак-тера: неможливо побачити, сприйняти почуттями, пред-ставити у вигляді чуттєвого образу абстракції, висловлюючи ющіе певні поняття: «будинок взагалі», «людина взагалі» і т. П.
Основними формами мислення є поняття, судження і умовивід. Наука, що вивчає форми і закони розумової діяльності, називається логікою. Вихідною і основною формою мислення є поняття, яке виражається певними засобами мови. Найчастіше словами або сполученнями слів. Слово і поня-тя не одне і те ж. Слово - це звуковий або графічний знак, який може бути пов'язаний з тим чи іншим випадок-ним поданням (враженням, чином) або позначення-чати поняття. Поняття - це розумова абстракція істотних ознак речей, їх зв'язків і відносин. Тому слово як позначення поняття асоціюється в нашій уяві нема з чим завгодно, а тільки з точно встановлюються класом речей, відповідним дан-ному поняттю. Судження є форма думки, в якій що-небудь стверджується або заперечується про предмете1 його свій ствах, зв'язках або відносинах. Наявність твердження або заперечення є відмінною рисою судилося-ня як форми мислення. Саме завдяки цьому суж-дення володіє ще однією важливою ознакою: воно може бути істинним або хибним. Умовивід є така форма мислення, коли, виходячи з одних суджень, напів-ють деякі інші судження.