Відбір собак здійснюється з урахуванням їх фенотипу і гено-типу. За вдалим визначенням В. Т. Лобанова, фенотипом називають всю сукупність зовнішніх особливостей і продуктив-них якостей тварин, а генотипом - комплекс спадкових факторів, всю складність генетичної інформації, переданої через статеві клітини батьків. Слід мати на увазі їх взаємо-зв'язок, так як фенотипічні особливості тварин розвиваються (або формуються) на базі певного генотипу в межах генотипических можливостей.
Як можна оцінити собаку за генотипом в процесі її племінного відбору? По-перше, за її фенотипу, по-друге, за фенотипом її предків, особливо близьких родичів і, по-третє, за фенотипом її потомства. З цього випливає, що на практиці оцінка тварин за генотипом проводиться за фенотипом. Ви-дающийся радянський вчений-зоотехнік М. Ф. Іванов писав, що хороші генотипи слід шукати серед хороших фенотипів.
Однак повної гарантії отримання від видатних за фенотипом собак високоякісного потомства немає. Нерідко нащадки від високоякісних виробників бувають вельми за допомогою-ними, так як фенотип не завжди відображає генотипическую цін-ність особи.
У клубах службового собаківництва ДОСААФ відбір собак для племінного розведення проводиться за результатами бони-вання тварин, щорічно організує республіканськими, міст Москви і Ленінграда, крайовими, обласними клубами службового собаківництва ДОСААФ. Бонітування проводиться спеціальними комісіями, які комплектуються з штатних зоотехніків клубів і досвідчених собаківників громадських об'єднань.
Бонітування - це комплексна оцінка собак по походжу-ня, конституції і екстер'єру, службовим якостям і ка-кість потомства з метою з'ясування їх племінної цінності і визначення подальшого використання.
Оцінка собак за походженням, конституції і екстер'єру, службовим якостям і якістю потомства виражається в бал-лах, отриманих на змаганнях, випробуваннях, виставках і ви-горілках. Основним документом для бонітування є облікова картка на племінну собаку.
Оцінка за походженням проводиться на підставі ро-дословной картки бонітіруемой собаки і оцінок батьків, отриманих на оглядах-змаганнях, виставках і випробуваннях. Чим більше в родоводу картці є предків з високими службовими і племінними якостями і чим менше з низькі-ми, тим вище цінується походження.
При оцінці за походженням слід враховувати, що най-більший вплив на оцінюється тварина (пробанда) окази-ють батьки. Тому важливо, щоб батьки були високо-якісними по службовим (здатність добре учнів-тися і нести службу) і племінним показниками і відбувається із-дили з ліній і сімейств, добре поєднуються між собою. До позитивних показників походження відноситься так-же наявність в родоводів предків з високою оцінкою якості їх нащадків. Бажано, щоб видатні предки були як з боку батька, так і матері, за цієї умови можна припускає-лага велику можливість закріплення кращої спадковими-ності.
При оцінці родоводів враховується також, в якому на-правлінні - висхідному або згасаючому - знаходяться якості предків. Зростання якостей предків з покоління в покоління є цінним показником походження, їх погіршення - небажаний племінної показник.
Необхідно також враховувати ступеня інбридингу, якщо він застосовувався, і якість собак, на яких застосовувався інбридинг.
Чим отдаленнее предки, тим менше позначається їх вплив на оцінювану племінну собаку.
При наявності можливостей оцінка племінних собак по про-похождення на основі родоводів карток доповнюється племен-ної оцінкою їх бічних родичів (сестер, напівсестер, брати-їв, полубратьев) - так звана оцінка по сібсам і полусибсов. Вона особливо важлива при відборі племінних псів, а при виборі родоначальників ліній і сімейств обов'язкове.
Конституція і екстер'єр оцінюються за вищим балом, отриманим на оглядах-змаганнях і виставках. Тип консти-туції племінної собаки повинен повністю відповідати вимогам стандарту, а всі особливості екстер'єру відповідати або впритул наближатися до вимог стандарту. Осо-бою увага звертається на фортецю і гармонійність телосло-вання, відсутність істотних недоліків і пороків.
Оцінка за службовим якостям - одна з основних при бонітування собак. Службові якості оцінюються ступенем дипломів, присуджених на випробуваннях і змаганнях. Однак слід враховувати, що ступінь дипломів, хоча і є цін-ним показником, в повному обсязі характеризує службові якості, так як вона в значній мірі залежить не від при-рідних здібностей собаки, а від якості і тривалості дресирування. До того ж нерідко трапляється видачі в клубах дипломів на собак, які не відповідають їх фактичної оцінці.
Тому слід враховувати здатність собаки вирабати-вать і надовго зберігати потрібні для служби (роботи) услов-ні рефлекси і навички, її витривалість, пристосованість до життя і роботи в складних природно-географічних умовах. Для виявлення здатності до дресирування і вибору методів у собак визначається переважна реакція на зовнішні раз-подразники, тип ВНД, розвиненість нюху, слуху і зору.
З 1987 року в ряді клубів службового собаківництва ДОСААФ застосовуються «Методики перевірки відповідності пове-дення собак службових порід вимогам стандарту», склад-лені Центральним клубом службового собаківництва ДОСААФ СРСР на основі методики, розробленої в НДР. В основу цих методик покладено виявлення у собак активно-оборонної та пасивно-оборонної реакції шляхом агрес-пасивного дій з боку незнайомих людей (напад на собак з джгутом або палицею і ін.). Ці методи випробування собак в племінній роботі корисні, і без них обходитися не можна, але потрібно пам'ятати, що пасивно-оборонна реакція може спостерігатися у собак як слабкого (боягузливого), так і сильного типів ВНД. Наприклад, якщо собаку, особливо в молодому віз-расте, сильного типу ВНД неправильно дресирувати (при раз-вітіі злоби застосовувати надмірно сильні удари джгутом або прутом, залякувати), то вона в подальшому при появі посто-ронніх людей і нападі на неї може проявляти пасивно-оборонну реакцію (боягузтво). Слабке прояв ак-тивно-оборонної реакції може також спостерігатися у собак, з якими не проводилася дресирування з розвитку злоби. І на-оборот, при вмілій, систематичної дресируванню від собак з недос-таточно сильним типом ВНД можна домогтися, особливо якщо поруч знаходиться господар, прояви активно-оборонної реакції.
Працездатність собак, особливо для таких видів служ-би, як розшукова, пошуково-рятувальна, рудорозискная і дру-Гії, в значній мірі залежить також від ступеня розвитку органів нюху, слуху і зору. На жаль, досить чітко розроблених, науково обґрунтованих відповідних ме-Тодика визначення розвитку зазначених органів в розпорядженні наших кінологів поки ще немає. В якості вихідних рекомен-Дацій пропонуються наступні.
Оцінювати стан зору і слуху у собак можна пу-тем уважного спостереження за поведінкою тварин у вре-мя прогулянок і дресирування на різній місцевості, при зустрічі зі сторонніми людьми і тваринами, транспортними засобами та іншими сильними подразниками. Зрозуміло, це будуть приблизні орієнтири для оцінок.
Про розвиток нюху у тій чи іншій собаки можна судити за результатами їх дресирування та роботи по вибірці речей і людей по заданому запаху і з опрацювання запахових слідів людини. Особливо наочно ці якості проявляються при роботі з групою собак, що дозволяє порівнювати їх, ви-являти кращих, найталановитіших по розвиненості нюху. Тому слід всіляко заохочувати проведення клубами таких видів дресирування і змагань.
На початковому етапі визначення ступеня розвиненості органу нюху рекомендується проводити дресирування собак по вибірці речей за загальноприйнятою методикою і з'ясовувати, скільки потрібно повторень прийомів вибірки для вироблення у собаки чітких навичок: чим швидше у собаки виробляються ці навички, тим, можна припускати, краще у неї розвинене нюх.
Більш точні результати цей метод дає, якщо вибірку собаками речей робити не відразу після того, як до них торкався чоловік і залишив на них запахових слід (мітку), а через кілька хвилин (годин), в результаті чого концентрація запахових молекул на них відповідно пройшов часу зменшується і вловлювати (диференціювати) шуканий запах стає важче. Чим більше пройшло часу з моменту нанесення на речі запахових міток людиною і чим більше собакою вироблено правильних вибірок речей, тим краще у неї розвинений нюх.
Якщо дресирувати за вибіркою речей групу собак за єдиною методикою і за єдиною ж методикою проводити їх випробування, то можна порівняно точно визначати собак, що мають більш розвинений нюх, і їм віддавати перевагу при відборі для дресирування і племінного використання. Особливо це важливо при відборі собак для розшукової, пошуково-рятувальної та інших служб, заснованих на здатності тварин до виявлено-ня та диференціювання запахів.
Необхідність оцінки племінних собак за якістю по-потомство пояснюється тим, що нерідко від тварин, які отримали високі оцінки за екстер'єром, конституцією і службовим ка-кість, отримують посереднє потомство, а від тварин з більш низькою оцінкою - цінне потомство.
Основними вимогами правильної оцінки за якістю потомства є використання ефективної методики, будів-гое її дотримання і систематичне проведення оцінки.
Необхідно мати на увазі, що правильно оцінити якість потомства досить складно, але без достовірної оцінки пле-тимчасової цінності тварин племінну роботу вести неможливо.
У тваринництві оцінка виробників за якістю по-потомство здійснюється методом порівняння їх дочок з до-черьмі інших виробників, порівняння дочок з їх мате-рямі і ін.
У собаківництві оцінка за якістю потомства вироб-диться за наявними показниками на дітей бонітіруемой собаки. Чим більше цуценят було отримано і враховано при бонітування від племінної собаки, тим повніше і достовірніше її оцінка за якістю потомства. При цьому важливо домагатися, щоб цуценята і молоді собаки вирощувалися, містилися і дрессірова-лись в рівних умовах, інакше оцінка по ним племінних со-бак буде важко порівнянної, недостатньо об'єктивною.
Оцінці за якістю потомства піддаються як вироб-ники-пси, так і производительниц-суки. Особливо суворі вимоги пред'являються до кобелям, так як їх потрібно значно менше, ніж сук, і вони в'яжуться з багатьма суками, а значить, мають великі можливості для поліпшення якості потомства.
Племінних псів, від яких отримують при в'язанні з визна-діленими племінними суками цуценят високої якості, промінь-ших, ніж від інших виробників, називають покращувачами. Таких виробників використовують широко для поліпшення ка-пра потомства.
Виробників, від яких отримують цуценят гірших, ніж від інших виробників, а також гірших, ніж їх матері, називають ухудшателямі. Їх до в'язки з племінними суками в даль-нейшем не допускають.
Виробники, від яких отримують цуценят не краще і не гірших, ніж племінні тварини, з якими їх порівняй-ють, називаються нейтральнимі.Проізводітелей, є покращувачами або погіршити-ками за всіма основними ознаками, за якими ведуть відбір (конституція, працездатність, препотентность і др.), називаючи-ють абсолютними покращувачами або ухудшателямі. Слід мати на увазі, що нерідко зустрічаються виробники-покращувачі по одному або декількох показниках племінного відбору (консти-туція, екстер'єр та ін.) І ухудшателі або нейтральні по дру-гим показниками.
При оцінці племінних собак за якістю потомства в клу-бах службового собаківництва ДОСААФ враховуються якість отриманих від них нащадків по конституцією та екстер'єром і оціню-ки, отримані з дресирування. Враховується також наявність у по-Томка племінних оцінок «еліта» і I клас. Крім того, повинні прийматися до уваги і службові якості нащадків - спо-можності до дресирування і несення служби, що залежать від пре-володіє реакції поведінки, типу конституції і ВНД, раз-вітості органів нюху, зору і слуху, витривалості і при-пристосувань до життя і роботи в складних природно-географічних умовах.
Важливу роль при комплексній оцінці племінних собак, особливо виробників, грає визначення їх препотентності - здатності стійко передавати у спадок основні свої робочі і племінні якості (здатність до дресирування і ра-боті, витривалість, тип конституції, характерні особливості екстер'єру та оцінка за якістю потомства) .
Препотентность кожного виробника визначається на основі даних про ка-честве його потомства.O препотентності кобеля - племінного виробника в через відомою мірою можна судити, порівнюючи його дочок з їх мате-рямі. При оцінці по потомству з'ясовується, наскільки подібні між собою його нащадки за основними показниками, визна-ляется кількість дочок, у яких племінні показники вище материнських, одноліток і вище середніх показників собак клубу. На основі цього судять про здатність виробників передавати потомству свої основні, найбільш цінні племінні якості та покращувати якість собак.
Залежно від комплексної оцінки (бонітування) і на-лайливих балів собакам присвоюються племінні класи: «еліта», I, II і III.
Для включення в план розведення собаки спочатку повинні мати не нижче III племінного класу, а при повтор-ном включенні в план - не нижче II класу. Всі собаки повинні бути полнозубимі і з нормальним прикусом.
Присудження собакам племінного класу не гарантує-ет їх високої племінної цінності. Визначається племінна цін-ність за результатами в'язки псів і сук. Племінне їх використання розширюється в міру того, як з'ясовуються хороші племінні якості кожної собаки за якістю по-потомство.
Молоді пси перший рік в'яжуться не більше ніж з 3-4 суками. При виявленні в їх потомство після в'язки з суками різного походження більше 30 відсотків цуценят з однорідними вадами вони з плану розведення виключаються. Племінне використання псів припиняється також, якщо після в'язки з трьома суками від них не було отримано потомство.
Питання про доцільність племінного використання сук вирішується після отримання не менше двох приплодів від різних виробників. При виявленні в першому посліді 30 відсотків і більше за цуценят слаборозвинених, виродків і інших неповноцінних вони в'яжуться з другим псом, що не родинним першому, про-вірний за якістю потомства. Якщо від другої в'язки по-променя такі ж результати, як і від першої, то такі суки з плану розведення виключаються.