Малєєва Дар'я
самотність
Загальноприйнято думка про те, що самотність - це погано. У якийсь степу-ні це дійсно так, але з іншого боку можливо і зворотне, що я зараз і спробую довести.
Коли нікого немає поруч, людина може в спокійній неметушливі обстанов-ке поміркувати, обміркувати своє життя, свої вчинки, обміркувати все, що його тре-вожіт. І найголовніше, він буде щирим у такий момент - який сенс обма-Нива самого себе? Навпаки, якщо людина не один, то до кінця чесним у своїх промовах він не буде, так як мимоволі почне щось перебільшити-вать, що-небудь недоговорювати, малюватися перед слухачем, показувати толь-ко кращі свої якості. І це природно: кому захочеться виставляти перед слу-Шателем свої негативні риси?
Тільки лише в самоті людина може бути природним, може бути самим собою, що дуже важливо. Тільки на самоті він справді вільний і може робити все, що хоче: ніхто його не бачить. Немає ніякого тиску з будь-чиєї сторони, ніхто не втручається в думки, не збиває їх хід, чи не порушує гармонії між людиною і його роздумами.
Іноді ж самотність буває навіть необхідним, коли втомлюєшся від окружа-чих, коли все набридне і набридне. Самотність - найкращий вихід з той-який ситуації.
Але, як би парадоксально це не звучало, самотність може служити обсягів по-нання людей. На самоті людина приходить до розуміння необхідності знаходження з ним ще когось, необхідності суспільства, колективу, приходить розуміння неможливості життя поодинці, поза колективом, без людей.
Самотність має очисної силою. Коли людина один, йому відкритому-ється інший погляд на життя, він дивиться на все з іншої точки зору, іншими очима. І коли на самоті людина розуміє, що йому хтось потрібен, він не може інакше, то ця людина починає по-справжньому цінувати спілкування з людьми і просто їх присутність. Тому у людей, які пройшли школу самотності, в подальшому складаються міцні відносини з іншими.
Не бійтеся самотності! Воно навіть корисно, коли в міру. Не потрібно бачити в самоті тільки погане. У ньому все ж є багато позитивного.
Інформує мова.
Доповідь про собак для любителів кішок.
Мені б хотілося розповісти вам про те, що повинно бути цікаво всім. Йтиметься про чудових, милих, прекрасних, іноді дуже смішних і забавних, розумних і красивих істот - словом, про "братів наших менших". Як ви зрозуміли, я хочу говорити про тварин. Спробуємо трохи проникнути і в їх царство - в одну з вищих сфер органічного світу.
Як ви знаєте, всі тварини розділені на класи, загони, в свою чергу розділені на сімейства, що складаються з окремих видів. Розмова ж піде про ссавців, а якщо точніше, то про ссавців четвертого загону - про хіщ-них. При згадці про хижаків ви, напевно, представили розлюченого лева; крадеться вовка; тигра, м'яко йде по землі; пантеру, виглядає здобич; або просто звичайну, може навіть ту, яку ви тримаєте у себе вдома, кішку. Але загін хижих складається не з одного сімейства. У нього входять віверрових, тхорячих, гієни, ведмеді, кішки і, звичайно ж, собаки. Саме про них я і буду говорити.
Це сімейство дуже різноманітно. За кількістю видів, що включають в себе, сімейство собак може зрівнятися тільки з сімейством кішок. А взагалі ці два сімейства мають багато спільного. Як вже було сказано, вони належать до одного класу і загону. Крім того і кішки, і собаки (деякі їх види) яв-ляють найпоширенішими тваринами.
І я зупинюся на домашніх видах. Домашні собаки різноманітні. До-німи види являють собою дуже велику кількість різних порід, в за-лежно від яких собака може бути великою або маленькою, мати різні ознаки. А взагалі всіх домашніх собак ділять на сім груп: хорти, доги, так-си, лягаві, болонки, пінчери і власне домашні, як-то - вівчарки, шпіци і собаки північних інородців.
Мати вдома собаку дуже добре. Справедливе прислів'я про те, що собака - друг людини. Як і належить справжньому одному, собака дуже вірна господареві. Ці тварини мають на рідкість сумними і розумними очима. Дивлячись в них здається, що собака розуміє, переживає, відчуває те ж, що і її господар. Це, до речі, відрізняє собаку від кішки. Ще одна відмінність в тому, що собака непріхот-лива в їжі - мете все, що дадуть, та потім ще й дивиться голодними шукачам очима. Також собака - вірний сторож. Вона ні за що не пустить до хати чужого, на відміну від кішки, яка, може бути, поричіте трохи, та й сховається. До того ж з собакою можна спілкуватися, навчити її розуміти і виконувати команди, видрес-сіровать. І ще собака ніколи не образить свого господаря, не накинеться на нього. А від кішки всього можна очікувати: вона то добра, а то різко раптом змінить-ся і ні з того ні з сього почне кусатися, дряпатися і так далі.
Існує думка про те, що собаки і кішки - непримиренні вороги. Це не так. Без причини собака кішку не зачепить, але коли остання починає вигинати спи-ну, задирати хвіст трубою, шипіти, гарчати, то яка собака тут витримає і не накинеться на задиристу кішку? - Сама винна! А інша кішка і така надасть-ся, що сама кинеться на собаку. Але деякі представники цих тварин живуть дружно, мирно, не ображають один одного. Так що собаки - дуже хороші тварини. Як і кішки.
Чи можна переконати дурня?
Моя мова присвячена дуже важливій проблемі і досить спірного питання одночасно. Проблема ця повинна бути цікава всім, так як кожен з вас, я думаю, потрапляв, і не раз, в таку ситуацію, коли намагався комусь щось пояснити або довести, але стикався з цілковитим нерозумінням. І тоді за-давався питанням або про переконливість своїх доказів, або про умствен-них здібності співрозмовника. І я хочу поговорити про можливості першого при відсутності другого, тобто чи можна переконати дурня.
Але для початку розберемося, кого ми будемо переконувати. Якщо заглянути в толко-вий словник живої велікоукраінского мови Смелаа Даля, то навпроти слова "дурень" ми побачимо "дурна людина, тупиця, тупий, незрозумілий, нерозумний" або "нерозумного, божевільний, юродивий" або "блазень, що промишляє дурью, блазенством" . Ну, останнє значення ми відкинемо, а з рештою будемо розбиратися.
Почнемо з того, що дурень, який би він не був - теж людина. З цього можна зробити висновок, що теоретично переконати дурня можна в чому завгодно, так як він обла-дає людським розумом. Проблема в тому, що розум цей не завжди виявляється розвиненим до потрібного ступеня, але це вже інше питання.
Наведу такий приклад: ви пояснюєте дурневі якусь огидну завдання по ще більш огидною фізики або який-небудь математики або ще з якоїсь такої гидоти. Так тут не тільки дурень, тут і не всякий нор-мальний людина зрозуміє! Пояснити це дурневі точно не вдасться, навіть намагатися не варто. Але переконати його в тому, що, наприклад, два плюс три буде п'ять, я думаю, можна. Просто переконати, втовкмачити дурневі це, щоб знав і пам'ятав.
Взагалі дурневі можна втовкмачити що завгодно, на те він і дурень, щоб брати все на віру без доказів. Скажеш такому, що, наприклад, "Що робити?" Пушкін написав, він і повірить. А якщо говорити зовсім вже переконливо, то повірить дурень і в те, що, наприклад, президент Єльцин вийшов з лікарні, почуває себе чудово, помолодшав років так на двадцять і робить невтомно роботу у благоУкаіни.
Дурня можна переконати в чому завгодно, це точно, але пояснити йому що-небудь навряд чи вдасться.