Ультразвукове дослідження лімфатичних вузлів
У нормі поверхнево розташовані лімфатичні судини і вузли ехогра-фически НЕ лоціруются.
Ехографія на сучасному етапі не дозволяє діагностувати вроджену патологію судин і лімфатичних вузлів, за винятком одного пороку разві¬тія лімфатичних судин - лімфангіоми.
Ця патологія виявляється відразу після пологів або невдовзі після них, ізлюблен¬ной локалізацією є шкіра шиї, обличчя, пахвовій області і грудей. За своєю будовою частіше зустрічається в двох формах: кистовидной і кавернозної. Розміри пухлини можуть бути від 1-2 см до дуже великих.
Представлена у вигляді одного або декількох багатокамерних утворень, вміст гетерогенно через наявність серозної рідини, детриту, холестерину та ін.
Пухлина представлена великою кількістю безладно розташованих низько або анехогенних порожнин, відокремлених один від одного ехогенних перего¬родкамі і ехогенних включеннями.
У нашій практиці кавернозна лімфангіома була діагностована у двох дівчаток. У однієї дівчинки пухлина з розташуванням на шиї дала швидке зростання і до 6 місяців по зовнішнім вимірам мала 28 х 22 см (піддалася оперативному втручанню з позитивним результатом). У другій дівчинки з локалізацією пухлини в пахву, що мала в 1.5 місяці розмір 7x6 см, настав зворотний розвиток, і до 4 місяців пухлина лоціювати як плоске гетерогенное освіту з нерівними нечіткими контурами.
Певний ехографіческій інтерес представляє дослідження патологі¬ческі змінених (збільшених) лімфатичних судин і вузлів.
Мал. 34. Лимфангиома: а - 1 - лімфангіома в пахвовій западині у вигляді двох ан¬ехогенних утворень (кістозна форма); 2 - шкіра; б-1 - лімфангіома шиї у вигляді безладно розташованих порожнин (кавернозна форма); 2 - шкіра
З поверхнево розташованих частіше піддаються запального процес¬су і піддаються ехолокації лімфатичні вузли: позадіушной, підщелепні, под¬мишечние і пахові. Їх збільшення є наслідком запалення прилеглих залоз або іншого способу інфікування. На ехограмі лімфовузли, незалежно від їх локалізації, лоціруются як округлі нізкоехогенние освіти, імею¬щіе ніжну ехогенних капсулу і добре відмежовані від навколишньої тканини.
Є наслідком прямої інфекції або реактивного запалення. Лімфаде¬ніт супроводжується збільшенням регіонарних лімфатичних вузлів і їх воспале¬ніем. Найчастіше вражаються привушні, підщелепні, пахвові і пахові. Може бути гострим і хронічним.
У фазі гострого запалення в вищеописаних місцях лімфовузли лоціруются як округлі низькою ехогенності освіти. При гнійному ускладненні (расплавле¬ніе) ехогенність різко знижується або стає анехогенних. Навколо вузлів лоці-ється зона перифокального запалення (набряк). Слід зазначити, що саме в цій фазі через периаденита лімфовузли можуть з'єднатися й утворити конгломерат. Втрачають чіткість ехогенних кордонів.
Незалежно від причини (неспецифічна або специфічна) лімфовузли умень¬шаются в розмірах, контури нечіткі, переривчасті, а ехогенність підвищується за рахунок розростання сполучної тканини. Іноді горбиста поверхня може викликати підозру на новоутворення, слід диференціювати з метастазами в лімфовузли.
Слід пам'ятати, що не всяке збільшення лімфатичних вузлів означає їх запалення. Зокрема, вони збільшуються при лейкозі, лімфогранулематозі, при різних ендокринних захворюваннях. У цих випадках присутня не воспа¬літельний момент, а гіперплазія лимфаденоидной тканини вузлів. У діфферен¬ціаціі допомагає відсутність гострої больової клініки.
Мал. 35. Запальний процес: а - 1 - гострий лімфаденіт в пахвовій впаді¬не неясної етіології; 2 - шкіра; 6 1 (стрілки) - гострий лімфаденіт в пахвовій западині у вигляді конгломерату лімфатичних вузлів; 2 - шкіра; в - 1 (стрілки) - хроні¬ческій лімфаденіт в підщелепної області у вигляді двох гетерогенних з нерівними контурами лімфатичних вузлів; 2 - шкіра
Гостре запалення поверхневих і глибоких лімфатичних судин. Внача¬ле захворювання лімфатичні судини лоціруются у вигляді нізкоехогенних вузьких доріжок, що йдуть від первинного вогнища. При прогресуванні процесу судини розширюються, а в їх порожнини лоціруются ехогенності включення (тромби), пріво¬дящіе до лімфостаз, а навколо них з'являється зона перифокального запалення нерівній ехогенності (інфільтрат), на ехограмі лоціруется як широка звивиста, різної ехогенності доріжка.
Мал. 36. Лімфангіт (варіанти): а, б, в - 1 - лімфовузол; 2 - лімфогенні доріжки; 3 - шкіра; 4 - м'яз
Найбільш характерне ураження периферичних лімфовузлів, частіше шийних, пахвових і рідше пахових. Лоціруются збільшені, іноді групувати в пакети лімфовузли, вміст яких гетерогенно через наявність ехогенних прошарків і вогнищ некрозу.
Мал. 37. Лімфогранулематоз (варіанти): а, б, в - лімфогранулематоз у вигляді группі¬рованних в пакет лімфовузлів
Мал. 38. Лімфосаркома (стрілки): а - шиї; б - воріт печінки; в - пахової області
Злоякісна пухлина, яка вражає також і лімфатичні вузли периферії: шиї, щитовидної залози, молочних залоз, пахвовій і паховій області. При цьому лімфовузли збільшені, різної ехогенності, контури нерівні, переривчасті з проростанням в вигляді псевдоподий в сусідні тканини, що і відрізняє від доброякісного збільшення лімфатичних вузлів.
Ауреліо ПІНУ "ТРАКТАТ ПО КЛІНІЧНОЇ ехографія"