Лорд Гленарван і його дружина Елен здійснюють весільну подорож в шотландських водах на яхті «Дункан». Екіпаж корабля виловлює акулу, в нутрощах якої знаходять пляшку з-під шампанського. Всередині неї лежать роз'їдені водою паперу на трьох мовах з проханням про допомогу: англійське судно зазнало аварії, врятуватися вдалося двом матросам і капітану Гранту. Почувши про знахідку, до лорду приїжджають діти капітана.
Після відмови англійського уряду вести пошуки Гленарван сам вирішує відправитися на допомогу герою Шотландії. Їм точно відомо, що аварія сталася на 37-й паралелі, але довгота невідома. У пошуках капітана відважні шотландці здійснюють по 37-й паралелі кругосвітню подорож.
У фіналі фільму обидві сюжетні лінії зливаються, корабель Жюля Верна і «Дункан» зустрічаються в море.
Яхта "Дункан" прямує з Європи до Південної Америки. Її маршрут проходить поруч з Канарськими островами. Але не важко помітити, що в ролі островів показаний Аю-Даг з боку Гурзуфа.
Вид з Небесної бухти біля табору Артек. Гавань Артека - міжнародна яхтова стоянка, поблизу неї також знято безліч фільмів про морські пригоди ( «Одіссея капітана Блада», «В пошуках капітана Гранта»)
У Криму були зняті лише деякі морські сцени. Основна ж маса матеріалу родом з Болгарії. А точніше - з передмістя містечка Белоградчик. «Белоградчішкі скали» - природний феномен. Химерні скелі простягаються на великій території, що знаходяться в Північно-західній частині Болгарії, в 40 км від сербського кордону. Белоградчішкі скали використовувалися як природні декорації для безлічі художніх і документальних картин. Всього, в тутешніх місцях було знято більше 70 болгарських, американських і європейських стрічок. Анджей Вайда знімав в Белоградчішкіх скелях епізоди свого кіношедеври - «Попіл». Тут знімалися Гойко Мітіч, Крістофер Ламберт, Клаус Марія Брандауер, Макс фон Зюдов і ін. Василь Ліванов знімав в Белоградчик «Повернення Дон Кіхота» з Арменом Джигарханяном і Михайлом Ульяновим. У 1985 році Станіслав Говорухін завершив зйомки фільму «В пошуках капітана Гранта», де самі унікальні натурні кадри, які відтворюють Патагонії, були зняті в околицях Белоградчик. В горах, що носять власні назви (Пастух, Ведмідь, Мадонна та ін.).
Місця дуже красиві, годі й казати. Подібний антураж можна було відшукати в тому ж Криму. Просто як згадував Говорухін часи були такі, що люди намагалися хоч ненадовго вискочити за межі залізної завіси з приводу і без.
Ось цей кадр можна було зробити десь в Нікітській розколині, наприклад. "Нікітська розколина скалодром" Пам'ятник природи (1969), розташований над тролейбусної трасою поблизу селища Ботанічний. Немов розсічені гігантським мечем, вапнякові скелі утворюють тут похмуре, холодне ущелині. Стрімкі скелі висотою в 25-30 метрів нависають над головою, уздовж верхньої кромки ущелини росте ліс. При ширині близько 30 метрів Нікітська розколина тягнеться зі сходу на захід на 200 метрів.
А таке є на Кара-Дазі.
Майже Херсонес Таврійський.
Цікаво: В Австралії Паганель і Роберт їдуть на конях і розмовляють про виснажливу спеку взимку, при цьому в цьому ж кадрі кінь фиркнула і з рота пішла пара.
