Навіщо потрібне нове укриття?
Той саркофаг, який стоїть на четвертому блоці зараз, створювався в екстреному режимі відразу після аварії - його закінчили вже через сім місяців після вибуху реактора. Головний недолік «Укриття»: його будували дистанційно з використанням кранів і роботів. Бетонні конструкції опускали впритул до будівлі енергоблоку, про їх точній установці руками будівельників не могло бути й мови.
Вимушена схема установки привела до того, що між бетонними блоками безліч зазорів. Загальна площа таких щілин може перевищувати тисячу квадратних метрів - це дві баскетбольні майданчики, через які до зовнішнього світу проходить випромінювання і радіоактивний пил.
Інша проблема існуючого саркофага - його недовговічність. Проектний термін служби після додаткових робіт - 2023 рік.
Як «Арка» допоможе вирішити ці проблеми?
Створюваний купол стане частиною Нового безпечного конфайнмента (НБК) - тобто герметичної оболонки навколо четвертого енергоблоку. Звід і торцеві стіни «Арки» виконані так, щоб максимально прилягати до будівель ЧАЕС, проломи закриють мембранами.
Вся конструкція в довжину перевищує два футбольних поля (160 метрів). «Арка» вище 35-поверхового будинку (109 метрів) і важить понад 36 тисяч тонн. Вона повинна витримати малоймовірні землетрусу і навіть смерчі.
Металева конструкція неідеальна, в кріпленнях теж можуть бути тріщини. Щоб навіть через них радіоактивний пил не потрапила назовні, в простір між внутрішнім і зовнішнім корпусом «Арки» будуть постійно закачувати повітря, створюючи надлишковий тиск.
Термін служби нового укриття - 100 років.
Станцію накриють і забудуть?
Ні, всередині «Арки» знаходяться два крана для наступної стадії проекту. Передбачається, що за допомогою них буде розібраний старий саркофаг, після чого можна буде почати думати, як витягти з реактора понад тисячу тонн ядерного палива, переплавленого з уламками будівлі. Всі ці паливовміщуючі маси потім збираються поховати.
Весь багаторічний процес спорудження «Арки» можна подивитися в короткому ролику.