Tutto sanno, nulla fanno;
Gira volta son Francesi?
Piu gli pesi, men ti danno.
Н.В. Гоголь «Рим». Собр. Соч. в 7-й тт. Т.1 (С.608)
Н.В. Гоголь .Т.2, стр.401:
«... Щоб ще більше облагородити російську мову, половина майже слів була зовсім викинута з розмови і тому досить часто було потрібно вдаватися до французької мови, зате вже там, по-французьки, інша справа: там дозволялися такі слова, які були набагато жорсткіше згаданих / Т.2, стр.407 /: Втім, якщо слово з вулиці потрапило в книгу, не письменник винен, винні читачі, і перш за все читачі з вищого суспільства: від них перших не почуєш жодного порядного російського слова, а французькими, німецькими та англійськими вони, мабуть, наділять в такому кількості, що й не захочеш і т.д. »(див. далі)
21. У чому різниця між историзмами і архаїзмами?
Історизм - слова, що позначають зниклі з сучасного життя (реалії) предмети, явища, що стали неактуальними поняття: ботфорти, боярин, бурса, віче, опричник, будьоннівець, непман, інститутка, кольчуга, гусар, гувернер тощо.
Семантичні і часткові історизм - це неактуальні в даний час значення багатозначних слів: шолом- старовинний металеві. військовий головний убір; щит-озброєння стародавнього воїна; дружина -княжеское військо; таран найдавніша знаряддя для руйнування фортечних стін (напр. на відміну від значень в сучасному ринку. язикетаран- літака, частина в підводному човні для нанесення удару по корпусу судна, військова операція по глибокому вклинювання в оборону противника і ін.).
Історизм, на відміну від інших застарілих слів, не мають синонімів у сучасній російській мові, так як застаріла сама реалія, для якої ці слова служили назвами.
Историзмами стають слова, різні за часом своєї появи в мові: вони можуть бути пов'язані і з досить віддаленими епохами (тіун, воєвода, опричнина), і з подіями недавнього часу (продподаток, губком, повіт).
Архаїзми - застарілі назви актуальних понять, у яких є інші, сучасні назви: вседневно- завжди, комедіант - актор, глаголити - говорити. відати Знати і ін.
Власне лексичні архаїзми - слова, які застаріли самим коренем: вия- шия, ланіти- щоки, сей- цей, всуе- марно, вежди- повіки, длань- рука, долоня, перси- груди (звідси словонаперснік- довірена особа, якій довіряють таємне , улюбленець, мож - можна, зело - дуже, лепота - краса, цирульник - перукар.
Лексико-семантичні архаїзми - застарілі назви багатозначного слова, що мають інші, неустарелие назви: гість -іноземний купець, дієслово-слово, мова -народ, пошлий- популярний, позор- видовище, мрія думка.
Лексико фонетичні архаїзми відрізняються від сучасних варіантів одним, рідше двома-трьома звуками (фонемами) або місцем наголосу: нумер - номер, феатр - театр, аглицкий - англійська, млеко - молоко, бібліотека-бібліотека, ворог- ворог, аглицкий - англійська, Млада, шведський - шведський.
Лексико словотвірні архаїзми відрізняються від сучасних варіантами суфіксів и- рідше приставками: Рибар - рибалка, содейство- сприяння, нервовий - нервовий, всколькі -поскольку, рукомесло - ремесло, кокетствовать- кокетувати і ін.
Лексико-морфологічні архаїзми - застарілі форми слів або застаріла приналежність слів до даного граматичному класу - форми І.П. мн.ч. роги, телят, цигани, коліна (пор. роги, телята, цигани, коліна); форми Р.П. мн.ч. - хмар, плечей (пор. Хмар, плечей); форми Ім.п. ед.ч.- залу, рейки, санаторію (пор. зал, рейок, санаторій); в минулому слова лебідь, рояль були ж.р.- зараз м.р. слово вуаль було м.р. - Зараз жіночого та ін.