Трахеопіщеводний шунтування після ларінгектоміі з використанням вітчизняних і зарубіжних

Клочіхін А.Л. Чистяков А.Л. (Ярославль)

В даний час актуальною проблемою залишається пошук найбільш ефективного способу відновлення голосової функції у хворих на рак гортані III-IV стадії, які перенесли Ларінгектомія. Втрата голосу в результаті цієї операції призводить до інвалідизації, завдає хворому важку психічну травму. Велике поширення отримав хірургічний метод (у вигляді різних способів трахео шунтування, в т.ч. із застосуванням вітчизняних і зарубіжних Трахеопіщеводний клапанів), який дозволяє використовувати для голосоутворення легеневий повітря, що забезпечує хорошу розбірливість мови, збереження індивідуальних особливостей голосу.

Нами проведена оцінка результатів трахео шунтування як самостійного методу відновлення голосової функції у хворих, які перенесли видалення гортані, і в поєднанні з використанням Трахеопіщеводний клапанів, порівняти ефективність використання Трахеопіщеводний клапанів вітчизняного та імпортного виробництва.

Трахеопіщеводний шунтування після ларінгектоміі було проведено 57 хворим, які розділені на 3 групи; 1 група - хворі, яким виконано Трахеопіщеводний шунтування без установки трахео клапана з формуванням захисного механізму з слизової стравоходу (8 осіб); 2 група - хворі, яким встановлювався трахеопіщеводний клапан вітчизняного виробництва (18 осіб); 3 група - хворі, яким виконано відстрочене Трахеопіщеводний шунтування з установкою імпортних Трахеопіщеводний клапанів "Provox" або "Blom-Singer" (31 осіб).

У 1-ій групі відновлення голосової функції з гарною якістю (вільна і тривала фонация на одному видиху, чітку вимову звуків) відзначено тільки у 65% хворих, значно пізніше (на 14-16 день), ніж в двох інших групах. У 42% хворих відзначено порушення захисної функції. У 2-ої групи реабілітація голоси після трахео шунтування з установкою вітчизняного трахео клапана була досягнута у всіх хворих на 2 - 3 добу. Хороша якість голосу відзначено у 61% хворих. Однак, як в найближчому післяопераційному періоді, так і в терміни від 1 до 2 місяців після установки клапана спостерігався закид слини і рідини (25% хворих). При зміні клапанів виявлена ​​неспроможність захисної фіранки, яка деформувалася, зморщується і нещільно прикривала стравоходу отвір клапана. У 3-ій групі гарна якість голосу зазначалося протягом перших 2 діб після операції і спостерігалося у 90% хворих (з попереднім проведенням голосової проби). У 6 хворих через 2 педелі після операції якість голосу різко погіршився, і внаслідок трахеопіщеводний клапан був видалений (причиною стало невідповідність довжини клапана товщині Трахеопіщеводний стінки, внаслідок чого внутрішній флянец клапана змістився і товщу Трахеопіщеводний стінки). У решти хворих цієї групи збереглося досягнуте якість голосу при хорошій захисної функції клапана. У одного хворого при відстроченої установці трахео клапана ранній післяопераційний період ускладнився гнійним медіастиніту. В ході проведеного лікування: ревізія клітинних просторів шиї з дренуванням флегмони параезофагеальние простору, антибіотикотерапія. Стан пацієнта стабілізувався.

Таким чином, відстрочене Трахеопіщеводний шунтування з використанням імпортних клапанів "Blom-Singer" або "Provox" можна вважати найкращою з пропонованих хірургічних методик і методом вибору для відновлення голосової функції у хворих після ларінгекоміі.