Документ. Товар з вітрини: облік і списання
Матеріал підготовлений фахівцями видавництва ТОВ "Баланс-Клуб"
Товар з вітрини: облік і списання
Мабуть, фраза "показати товар лицем" найбільш точно відображає призначення виставкових зразків. Один із способів такого показу - оформлення скляної вітрини. Існують і інші пристосування для демонстрації пропонованих до продажу товарів: шафи-вітрини, надприлавочних вітрини, острівні і пристінні гірки, стенди, кронштейни і т. П.
Розглянемо відображення в обліку виставкових зразків, з огляду на особливості використовуваного для цього товару.
Два в одному:
товар як виставковий зразок
і як товар
- змінювати виставкові зразки часом двічі в день;
- проводити демонстраційні покази нових колекцій;
- надавати всілякі знижки та здійснювати інші заходи, залучаючи тим самим покупця.
Оскільки зразки виставляються з наявного в продажу товару і в процесі демонстрації не втрачають (за умови частої заміни) своїх споживчих якостей, то і в обліку вони відображаються не окремо, а в складі товару (рахунок 28 "Товари").
Адже в кінцевому рахунку зразки, як і інший товар, можуть бути продані або "звичайним шляхом" - по сформованої продажної вартості, або зі знижкою - в результаті сезонного розпродажу, або прямо в результаті інших заходів (наприклад, під час демонстрації зразків).
Знижка з ціни продажу
І все-таки слід зазначити, що ймовірність втратити свої споживчі якості (вигорів, запорошився, з'явилися плями і т.п.) у зразка значно вище, ніж у звичайного товару, розміщеного в торговому залі. Для того щоб продати такий зразок, можна, наприклад, використовувати торгові знижки з продажної ціни. Знижки в цьому випадку надаються, як правило, в межах торгової націнки. При цьому дохід визначається в розмірі виручки від продажу вже за вирахуванням суми знижки.
Ось тому в бухгалтерському обліку сума знижки окремою проводкою не відбивається. Не враховується сума знижки і для розрахунку торгової націнки на реалізовані товари, і для визначення собівартості реалізованих товарів. Такий висновок випливає з порядку визначення торгової націнки і собівартості реалізованих товарів, встановленого п. 22 П (С) БО 9.
Наочність впливу знижки на суму отриманого доходу забезпечує проведення розрахунків з використанням РРО, технічні можливості яких дозволяють встановити відповідний режим для продажу товарів зі знижкою. У Z-звіті, який складається за підсумками дня, міститься вся необхідна інформація про вартість проданих товарів за цінами продажу, сумі наданих покупцям знижок, суму торгової виручки за день (з урахуванням знижки).
Якщо ж продаж товарів (виставкових зразків) здійснюється із застосуванням розрахункових книжок, то загальна сума знижки вказується і в корінці, і у відривній частині розрахункової квитанції в дужках поряд із сумою розрахунку з позначкою ( "ск") (п. 9.3 Порядку № 1) .
У податковому обліку до складу валового доходу також включається сума виручки, отриманої від продажу виставкового зразка. Податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються на продажну вартість виставкового зразка, тобто на вартість з урахуванням знижки (п. 4.1 Закону про ПДВ).
Покупцеві в магазині одягу сподобався костюм, надітий на манекен, вартістю 520 грн. Цей костюм виявився єдиним, інші з цієї партії були вже продані. Оскільки костюм знаходився в залі без відповідної упаковки (пакет, чохол), а крім того, було виявлено невелика плямочка на рукаві, покупцеві була надана знижка з ціни продажу в розмірі 5% *.
Додаткові дані для прикладу:
- виручка від продажу товарів за звітний місяць - 36 000 грн. (з урахуванням знижки);
- сума знижки - 26 грн. (520 грн. Х 5%);
- середній відсоток торгової націнки за місяць (умовно) - 31,6%;
- торгова націнка на реалізований. товар - 11 384,22 грн. [(36 000 грн. + 26 грн.) Х 31,6%] **.
Собівартість реалізованого товару - 24 641,78 грн. (36 026 грн. - 11 384,22 грн.). У даній таблиці наведено приклад відображення знижки в обліку.
Припустимо, в якості виставкового зразка використовується такий крихкий товар, як плитка керамічна облицювальна. Як правило, спеціалізовані магазини (відділи) набувають (виготовляють на замовлення) для цієї мети Експозе-тури, що складаються з декількох планшетів, на які наклеюють зразки плитки, створюючи тим самим експозиції.
Необхідна кількість плитки для створення такої експозиції передається зі складу магазину в торговий зал за письмовим розпорядженням керівника на підставі накладної на внутрішнє переміщення. Плитку кладуть на клей (акрил), який зазвичай не погіршує її якості. Однак зразок може тріснути, надколоти і т. П. У цьому випадку в магазині на підставі наказу керівника створюється комісія для проведення уцінки виставкового зразка, вірніше, його складових (окремих плиток).
- Уцінка проводиться комісією відповідно до Положення № 120/190, і її результати відображаються в опису-акті, яка складається у двох примірниках. В акті вказується кількість Уціняють плитки, її ціна і загальна вартість, нова ціна після уцінки і сума уцінки.
- Опис-акт підписується членами комісії, які проводили уцінку, а також матеріально відповідальною особою і затверджується директором торгового підприємства.
- Перший примірник затвердженої опису-акта передається в бухгалтерію, другий - матеріально відповідальній особі.
- Результати уцінки відображаються у тому місяці, в якому була складена опис-акт. При цьому сума уцінки виставкового зразка списується в бухгалтерському обліку на витрати періоду або за рахунок винної особи, якщо причиною пошкодження плитки були його дії.
Оскільки в магазинах облік товарів зазвичай ведеться в продажних цінах, то сума уцінки виставкового зразка списується спочатку за рахунок торговельної націнки (в її межах) і тільки потім - за рахунок витрат звітного періоду, зменшуючи при цьому первинну вартість уцінюється.
У податковому обліку сума уцінки товарів (в тому числі виставкового зразка) не применшує балансову (первісну) вартість товарів з метою визначення їх приросту (убутку) згідно п. 5.9 Закону про прибуток. Тобто первісна вартість товарів, визначена при їх оприбуткуванні відповідно до П (С) БО 9 для цілей податкового обліку, залишається незмінною.
Тому якщо тільки в залишку товарів на кінець звітного періоду перебувають (ще не продані) уцінені виставкові зразки, то при визначенні їх балансової вартості на кінець звітного періоду з метою податкового обліку необхідно враховувати первісну вартість виставкових зразків, а не вартість, встановлену на ці зразки після уцінки.
У магазині згідно з наказом директора була встановлена експозиція. Для її створення зі складу в торговельний (демонстраційний) зал на підставі накладної була передана частина плитки в кількості 25 кв. м за ціною 69 грн. за 1 кв. м на загальну суму 1 725 грн.
Через деякий час в результаті заміни експозиції була пошкоджена (надколоти, надщерблена) керамічна плитка в кількості 12 шт. (1,2 кв. М) на суму 82,80 грн. в тому числі ПДВ - 13,80 грн. Облік товарів на складі і в магазині ведеться в продажних цінах в порядку, встановленому п. 22 П (С) БО 9.
Додаткові дані (суми умовні):
- сума уцінки - 21 грн .;
- продажна вартість після уцінки - 61,80 грн. в тому числі ПДВ - 10,30 грн .;
- середній відсоток торгової націнки - 30,99%;
- торгова націнка зниженої в ціні плитки - 25,66 грн. (82,80 грн. Х 30,99%);
- сума уцінки за рахунок торговельної націнки (в її межах) - 15,36 грн. (82,80 грн. Х х 30,99% - 61,80 грн. 6 = 25,66 грн. - 10,30 грн.);
- сума уцінки первісної вартості - 5,64 грн. [(82,80 грн. - 25,66 грн.) -
- (61,80 грн. - 10,30 грн.) = 57,14 грн. - 51,50 грн.];
- сума ТЗВ, що припадає на уцінену плитку, - 2,16 грн.
Згідно з наказом керівника сума уцінки списано на витрати звітного періоду.
Порядок відображення уцінки плитки наведено нижче в таблиці
Виставковий зразок
як майно постачальника
на зберіганні
Розглянемо ситуацію, коли виставковий зразок створюється з невеликої кількості товару (паркет, меблева тканина і ін.), Який додатково до основного товару доставляється постачальником-виробником (поклажодавцем) в магазин (зберігачу) на підставі договору зберігання, укладеного між постачальником і торговим підприємством.
Найчастіше при цьому зразок товару знаходиться в магазині до тих пір, поки такий товар не буде знятий з виробництва або зразок не буде повернений з якихось інших причин (наприклад, оновлення зразка), передбаченим у договорі. У цьому випадку договір зберігання вважається безстроковим (ч. 2 ст. 938 ЦК).
Якщо ж виставковий зразок знаходиться в магазині до закінчення терміну, зазначеного в договорі зберігання, то такий договір вважається терміновим (ч. 1 ст. 938 ЦК).
Одним з істотних умов договору зберігання є відповідальність зберігача (магазину) за втрату (нестачу) або пошкодження майна (товару) і обов'язок відшкодувати поклажодавцеві (постачальнику) завдані збитки (ст. 950 і 951 ЦК).
Так, якщо виставковий зразок, перебуваючи в магазині, виявиться частково зіпсованим, то магазин зобов'язаний буде відшкодувати постачальнику збитки в розмірі суми, на яку знизилася вартість виставленого товару. Однак при встановленні факту і ступеня пошкодження виставкового зразка враховується погіршення його стану та у зв'язку зі змінами, викликаними природними властивостями такого зразка (паркет рассохся, вигорів колір і т. П.), Це все повинно бути передбачаються сторонами в договорі (ст. 949 ЦК ).
Для того щоб уникнути взаємних претензій, в договорі необхідно погоджувати умови, в яких зразок повинен знаходитися (температурний режим, вологість і т. П.).
Якщо ж внаслідок пошкодження виставкового зразка його споживчі якості змінюються настільки, що він не може бути використаний за первісним призначенням, то поклажодавець має право відмовитися від цього зразка, а магазин зобов'язаний буде повністю відшкодувати його вартість.
Бухгалтерський
і податковий облік
Зазвичай зразки надходять в магазин на підставі накладної, в якій вказується їх кількість, ціна за одиницю і загальна вартість. Але в зв'язку з тим, що договір зберігання не передбачає переходу права власності, виставковий зразок в бухгалтерському обліку враховується в магазині за балансом і відображається за дебетом позабалансового субрахунка 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні".
Після того як виставковий зразок буде повернуто постачальнику відповідно до умов договору, він знімається з позабалансового обліку з одночасним відображенням за кредитом субрахунка 023. Дохід (сума винагороди), отриманий від надання послуг зі зберігання, відбивається як інший дохід від операційної діяльності (Кт рахунку 719).
У податковому обліку вартість таких виставкових зразків до складу валових витрат не включається (п. 5.1 Закону про прибуток) і, отже, не коригується відповідно до п. 5.9 Закону про прибуток. Це пояснюється тим, що зразки хоча і знаходяться у зберігача (у магазині), але залишаються власністю поклажодавця.
А ось сума винагороди, отримана за послуги зберігання, включається до складу валового доходу за правилом першої події (пп. 4.1.1 та 11.3.1 Закону про прибуток) і є базою для нарахування податкових зобов'язань з ПДВ також за першою подією (п. 4.1 , пп. 3.1.1 і 7.3.1 Закону про ПДВ).
При поверненні магазином 30.06.04 р паркету було виявлено, що частина паркету в кількості 1 кв. м пошкоджена (маються надломи, тріщини).
Сума завданих постачальнику збитків, певна створеної за наказом директора торгового підприємства комісією (в присутності представника постачальника), склала 57,50 грн. В результаті магазин повернув весь паркет, в тому числі "пошкоджений, і відшкодував постачальнику збиток в сумі 57,50 грн.
З метою встановлення особи, винної у псуванні зразка, директором торгового підприємства був виданий наказ про службове розслідування. Після закінчення службового розслідування було встановлено, що в псуванні паркету винен продавець магазину, який визнав свою провину і погодився погасити суму збитку. При цьому встановлено, що даний факт не є результатом навмисних дій продавця ****.
Вищенаведені операції відображаються в обліку таким чином.
- з одного боку, у поклажодавця (постачальника) на суму безоплатно отриманих послуг виникне валовий дохід (пп. 4.1.6 Закону про прибуток);
- з іншого боку, у зберігача (магазину) виникнуть податкові зобов'язання з ПДВ. При цьому база оподаткування визначатиметься виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни (п. 4.2 Закону про ПДВ).
* Можливість надання знижки в магазині була передбачена розробленим внутрішнім документом про продаж товарів зі знижкою, затвердженим наказом директора торгового підприємства. Такий документ необхідний для того, щоб до магазину не було претензій ні з боку покупців, ні з боку контролюючих органів, оскільки цим документом встановлюється порядок надання знижок (в яких випадках вона надається, її розмір в кожному конкретному випадку і ін.).
** Торгова націнка на реалізовані товари розраховується без урахування наданої знижки.
**** Оскільки в діях продавця не було умислу, то Порядок № 116 не застосовується.
1. ЦК - Цивільний кодекс України від 16.01.03 р № 435-IV.
3. Порядок № 116 - Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р № 116, з доповненнями.
4. Положення № 120/190 - Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, затверджене наказом Мінекономіки і Мінфіну України від 10.09.96 р № 120/190.
Маргарита Позднякова,
бухгалтер-експерт фірми "Баланс-Клуб"