Лінгвісти розповіли НСН, чому Украінане забули, як пишуться слова «стерлядь» і «коньяк».
Підбито підсумки «Тотального диктанту». Цього року найбільші труднощі в написанні у Украінан викликали два слова: «коньяк» і «стерлядь», пише РИА Новости. Представники експертної ради акції припустили, що в першому слові були допущені помилки, тому що ця назва міцного алкогольного напою, який більше вживають чоловіки, а на диктант в основному прийшли представниці жіночої статі. Що стосується помилок в назві риби, у організаторів не було версій, зате зазначалося, що варіацій неправильного написання було так багато, що їх не перелічити.
Член Медіалінгвістіческой комісії Міжнародного комітету славістів Олена Кара-Мурза в бесіді з НСН поміркувати на тему причин неправильного написання цих лексичних одиниць і поділилася своїми висновками.
«Запропонована гіпотеза досить переконлива. Якщо розширити сферу обговорення, то можна згадати, що ті принципи і прийоми вивчення орфографії, які були закладені в нинішній системі навчання і тестування, тобто ЄДІ, вони, на жаль, виявилися менш ефективними, ніж на це розраховували. Навіть незважаючи на те, що "стерлядь" і "коньяк" досить частотні слова, історично існуючі в українській мові, вони викликали у пишуть питання », - зауважила співрозмовниця НСН.
Однією з основних причин високої частоти помилкового написання слова «стерлядь» експерт назвала поступовий вихід цього назви риби з повсякденної мови сучасних Украінан.
«Тут виникає питання про загальну культуру і її динаміці. Тому що, якщо взяти російську класичну літературу, скажімо, персонажів Гоголя - Чичикова з Ноздрьовим, які поглинали стерлядь, слова подібного роду можна перевести в особливий розряд, який об'єднує агноніми. Це невідомі слова. Відповідно, помилки в цих словах викликані тим, що вони пішли з нашого життя, з нашого побуту. Зараз дійсно інша риба на столі в порівнянні з початком минулого століття. Тому такого роду слова викликають труднощі з об'єктивних культурно-історичних причин. Так що, тут можна говорити про недоробку з боку філологів, які, може бути, пропонують не найвдаліші методики навчання грамоти. А з іншого боку, в мові відбуваються об'єктивні процеси, слова йдуть з нашого побуту, стають агнонімамі, і це теж викликає помилки », - пояснила Кара-Мурза.
На закінчення вона додала, що, незважаючи на явну практичну користь від акції «Тотальний диктант», вважає більш показовою в знанні рідної мови усну, живу мову людини, ніж уміння правильно вживати на листі правила орфографії і пунктуації.
«Постановка в центр уваги громадськості питань правопису, включаючи цю чудову ініціативу," Тотальний диктант ", є трохи неточною. Не можна абсолютизувати грамотність в принципі. Це не найголовніший критерій якості володіння людиною рідною мовою. Набагато важливіше, як людина спілкується, як він міркує, спростовує якісь ідеї, як спілкується зі своїми близькими. На мій погляд, це набагато важливіше того, скільки він здатний зробити помилок в диктанті. Тим більше що диктант - це цілком штучне завдання та навчальний захід. Відомо, що будь-який диктант насичують великою кількістю орфограмм і пунктограми. А в реальному житті важливіше, як люди спілкуються один з одним, як будують діалог », - уклала лінгвіст.
Природу помилкового написання слова «коньяк» НСН розкрив професор, доктор філологічних наук, завідувач лабораторією лінгвістичної конфліктології НДУ ВШЕ Максим Кронгауз. Він розповів, що це найпоширеніший приклад того, як люди, слабо знають правила написання твердого та м'якого знаків, допускають помилки в словах іноземного походження.
«Слово" коньяк "зустрічається досить часто [у мові], на відміну від" стерляді ". Але одна справа пити, а інша справа писати! Тут найімовірніше проблема вибору розділового м'якого і твердого знака. Але ті, хто знає правила орфографії, пам'ятає, що твердий знак з'являється після приставок. У деяких іноземних словах здається, що він теж може писатися. Це якась ілюзія, як в слові "ад'ютант" - там же приставка неросійська, а твердий знак пишеться. І це оманливе враження працює. Я думаю, що саме це стало причиною помилки. Слово як раз звичайне, але якщо правило забули, то українські слова зрозуміло як писати, а в запозичених можна припуститися помилки », - розповів Кронгауз.
Акція «Тотальний диктант» щорічно проходить в безлічі городовУкаіни вже 13 років. У цьому році в ній взяли участь 866 міст, а найстаршому учаснику диктанту було 102 роки. З кожним роком кількість бажаючих перевірити свою грамотність зростає, тому в минулому році організатори забезпечили можливість взяти участь в акції навіть тим, хто знаходився в польоті або в плаванні. Папір і ручки роздавали всім поціновувачам української мови на борту рейсу Одеса - Київ, а також пасажирам фрегата «Паллада» і парусника «Крузенштерн».