1. У простому реченні тире особливо важливо як знак, що відокремлює предикативно приєднується неглагольний або інфінітивний член висловлювання (найчастіше - іменник):
На якусь мить її штовхає порив - зістрибнути в воду. Але вона приречено залишається на місці (Горького.). Пе; ті час у Зінки здригнулося старе-любов до Яшке (Панфіл.). Волосся на голові у нього ніби корова в позаурочний час мовою злизала. а бородёнка ріденька-овес в неврожайний рік, і очі у дідуся Катаючи каламутні - пійло теляче, а з особи дивиться дул'коватий ніс (Панфіл.). Невдоволено засовався плечима, Зося вирушила на кухню, а коли повернулася, за обіднім столом сидів останній столовнік -Олександр Іванович Корейко (Ільф і Петров),
2. Далі, тире зазвичай між підметом і присудком - іменником, -случай, який, власне, являє собою приватний по відношенню до першого. Тут доводиться, однак, брати до уваги, витримана чи між сполучаються частинами пауза. При незначності її постановка тире небажана.
У свою чергу довжина паузи залежить від відомих граматичних і логічних моментів. З логічних має значення, напр. чи є присудок поняттям конкретно-побутовим або ж абстрактним або науковим. Обліку підлягає також загальний характер пропозиції - більш довгої паузи вимагає пропозицію, що носить загальний характер логічного визначення. Має значення ещ $: виступає підмет або присудок у вигляді окремого слова або цілої групи, - при складності однієї з частин висловлювання посилюється тенденція збільшувати паузу; так само в разі, якщо декілька підлягають мають одне присудок або кілька присудків відносяться до одного підлягає.
Звичайно при присудок з запереченням пауза менше. Див. Ще - нижче - про логіко-психологічний момент - штучно витримується паузі з метою повідомлення поняттю, званому за нею, особливої значущості.
а) Взагалі характер нового мистецтва - перевага важливості змісту над важливістю форми, тоді як характер древнього мистецтва -равновесіе змісту і форми (Бєлінський.). Справа поезії-життя, жива діяльність, вічна боротьба її і вічне прагнення людини до досягнення гармонії з самим собою і природою (Доброл.). У нескінченних буднях і горе - свято, і пожежа - забава; на порожньому особі і подряпина-прикраса (Горького.). Країна Рад - наша батьківщина. Там, в країнах капіталізму, «парод' і« суспільство »- поняття, один одного виключають (Сельвінського.).
б) В даний час Іванов червоноармієць. Його батько робочий.
Тире ж зазвичай ставиться між подлежащной і сказу- емной частинами, поєднання яких в мові є по суті штучним, вторинним, напр.- іменника з інфінітивом або, навпаки, інфінітива з інфінітивом і под.
Тут встає і найважливіше завдання -Вивчити, поліпшити всіляко роботу перекладачів (таз) .У мерти -не велика мудрість [336], ти б ось жити вміла (Горького.). Бачити себе в друку- одна з найсильніших штучних пристрастей людини, зіпсованого книжковим століттям (Герцен). Я знаю, - ви думаєте, що ваш борг - скакати в армію тепер, коли армія в небезпеці (Л. Толстой.).
Якщо подібне з'єднання відбувається ще за допомогою зв'язки це, тире ставиться перед нею:
Йти з міста, від боротьби, від житейського шуму, йти і ховатися у себе в садибі - це не життя, це егоїзм, лінь. (Чех.). У країні соціалізму народна поезія - це поезія, що виражає революційний ліризм нашого суспільства, ідейний характер його мислення, широту і різноманітність його інтересів, історичну перспективу його зростання (Сельвінського.).
Якщо підлягає є займенники я (ми), ти (ви), він. (Вони), зазвичай вони від сказуемной частини з іменником, що представляє її центр, не відокремлюються тире; але вживання останнього нерідко при дотриманні паузи, відповідної переконливості другій частині висловлювання: так і при присудок-прилагательном.
Назви - страшна річ.
Ж. П. Ріхтер каже з надзвичайною вірністю: якщо дитя збреше, злякавшись його поганим дією, скажіть, що збрехав, але не кажіть, що він - брехун (Герцен). Вона - велика, пишна, обличчя у неї кругле і такий славний, білий, гладкий лоб (Горького.). Ми - революціонери і будемо такими до пори, поки одні - тільки командують, інші - тільки працюють (Горького.). Ви -качающіеся середняки, тимчасово заблуждёпние, і ми до вас адміністративних заходів застосовувати не будемо, а будемо вам фактично відкривати очі (Шолох.). Я знаю, що ви - старомодні, Давно і не дівчинка ви (Брюс.).
3. Тире може замінювати двокрапка перед словами, які уточнюють загальне поняття: Он-то сам перенесе все - і розголосу, і образу, і також те, якщо від нього дехто відвернеться на селі. Ну, а як вона, Улька? (Панфіл.), - практика знову-таки представляє розвиток першого принципу.
4. Тире ставиться перед узагальнюючим словом:
Майбутній від'їзд, сльози Вари, розмова з Голубєвим - все це якось піднімати Мезенцева (Еренб.). Чорна половина земської хати, купа сіна в кутку, шерех тарганів, противна жебрацька обстановка, голова понятих, вітер, заметіль, небезпека збитися з дороги, і раптом ці чудові світлі кімнати, звуки рояля, красиві дівчата, кучеряві діти, веселий щасливий сміх-таке перетворення здавалося йому казковим. (Чех.). У запорошених одеських окопах, в сосновому високому лісі під Ленінградом, у снігах на підступах до Москви, в плутаних заростях севастопольського гірського дубняка-всюди бачив я крізь Розкритий як би випадково воріт ващітной шинелі, ватника, кожушка або гімнастерки рідні сінебелие смужки «морський душі» (Л. Собол.). Блискучий, обмитий кузов карети з важамі і валізами погойдується перед нами; спини коней, шлеї, віжки, шини коліс - все мокро і блищить на сонці, як покрите лаком (Л. Толстой).
Найчастіше в подібних випадках замість тире ставлять кому з тире.
5. Між двома тире іноді може ставитися відокремлюваний додаток (найчастіше - поширене) з відтінком предикативности ( «а саме»):
Ви, я думаю, погодитеся зі мною, що в області вашого мистецтва -жівопісі-є якась грань, різко розділяє два періоди (Лавров.).
6. Важлива функція тире-позначати паузу, відповідну в вимові опущеному члену висловлювання:
Потім все це якось обійшлося. Приручених Сеня навчився говорити, а Настя - слухати без збентеження (Леон.). Настя була для Сені - життя, сміх, буйний трепет любовної радості, Катушін - смуток, безвілля життя, непорушно, тиша (Леон.). І вітер я відчуваю братом, І матір'ю - повітря полів. (Сельв.).
Перше тире в другому прикладі факультативно: його може і не бути, а поставлене, воно тільки зобов'язує витримувати аффективную паузу; Друга необхідна як позначення пропущеного в висловлюванні вказівки на час. Пор. і: На шостому десятку свого життя він подолав все, що було призначено і що хотілося йому подолати, і від цього придбав ще один вислів - трохи нудьгує впевненості і спокою (Лавров.).
7. Можливо тире як знак витриманою паузи перед поняттям особливо значним:
На війні, обертаючись постійно близько смерті, люди робляться краще, всяка нісенітниця з них злазить, як нездорова шкіра після сонячного опіку, і залишається в людині -ядро (А. Н. Толстой.). Ти, каже, синку, багато побачиш на світлі, і за кордоном побуваєш, але російським званням - пишайся (він же).