Одиниці та відносини.
Головною Е цього рівня є слово як носій лексіч-ського значення; крім нього, до цього рівня відносяться також прірав-Нива до слова - за характером своїх значень і виконуваних функцій - неоднословние вторинні одиниці мови: фразеологіз-ми, лексікалізованние номінативні і предикативні сполучення слів, а також абревіатури. Лексико-семантичний рівень аккуму-лирует і закріплює підсумки пізнавальної діяльності мовця колективу, вироблені в практиці спілкування поняття. В силу цього лексико-семантичний рівень істотно відрізняється від всіх дру-гих рівнів. Мовознавці вказують на низку визначальних його характе-ристик.
Словниковий склад рухливий і проникний, це відкритий рівень мови. Нові факти дійсності, що потрапляють в сферу челове-чеський діяльності, нові поняття, що формуються на цій основі, отримують безпосереднє відображення в словниковому складі мови.
Систематична організація лексики на семантичних основа-пах виражається і в таких явищах мови, як багатозначність, синонімія, антонімія, лексична асиміляція, семантична со-четаемость слів і ін. Прикладом системної організації лексики можуть служити згадувані вище тематичні групи слів і семантич-ські (понятійні ) поля.
Типи опозицій слів по семем і лексем
Наявність у слова двох сторін - лексеми і семеми (тим більше декількох семем) дозволяє одному слову входити в велике число різноманітних опозицій. Уявімо для простоти, що лексема має одну семему. Тоді вона, як оп-рідшали Олег Михайлович Соколов, може вступати в сле-дмуть дев'ять відносин:
1. У двох слів тотожні лексема і семема. Це одне і те ж слово (сніг - сніг).
2. У двох слів тотожні лексеми, але є невеликі відмінності в семем, хоча спільність частини семеми зберігається. Це - явище багатозначності слова (сніг - атмосферні опади і сніг - сивина).
3. У двох слів тотожні лексеми, але не мають спільних сем семеми. Виникає явище омонімії: ключ - приспо- собления для відкривання замка, ключ - джерело води, бью- щий з-під землі.
4. Лексеми мають загальну частину (перетинаються), семеми то- ждественни. Такі слова являють собою морфологічні або фонетичні варіанти слова (лисиця і лисиця, нуль і нуль).
5. Лексеми мають загальну частину і семеми мають загальну частину. Такий випадок трактується як однокореневих синонімія (вірити - вірувати, заходити - заходити).
6. Лексеми мають загальну частину, семеми різні. Такі слова називаються паронимами: кампанія, аспірант і компа- ня, аспірат.
7. Дві різні лексеми мають тотожні семеми (мовознавство - лінгвістика, флексія - закінчення). Такі слова називаються омосемамі.
8. Дві різні лексеми несуть семеми, що мають про- щую частина: ділити - розчленовувати. Явище називається різно кореневої синонимией.
9. Дві різні лексеми висловлюють дві різні семеми. Це будь-які різні слова, наприклад трактор - світанок.
Всі розглянуті угруповання можуть бути представле-ни в таблиці.
Слід мати на увазі, що в усі зазначені відносини слово може входити по кожній зі своїх семем.
Ю. Н. Караулов розрізняє чотири основні типи оппозит-ций між семем.
1. Нульова опозиція, т. Е. Семеми відображають один і той же денотат (лоб - чоло).
2. пріватівной опозиція, коли семема однієї лексеми повністю включається в семему інший лексеми (ворона - птиця).
3. Еквіполентная опозиція, при якій дві семеми різних лексем мають деякі загальні семи, за якими вони перетинаються (думка - думати).
4. Диз'юнктивна опозиція, коли семеми не мають спільних сем (колоти - пурхають).
Найбільш близькими є семеми, що розрізняються по одній-двом семам при наявності декількох однакових. У та-ких опозиціях знаходяться антоніми і синоніми, слова однієї вузької тематичної групи. На таких опозиціях будуються угруповання слів.
Співвідношення семем по семам простежуються і в линів-ної послідовності, в синтагматике. Саме від семного складу семем залежить можливість або неможливість ос-уявного поєднання слів один з одним.
В. Г. Гак виділяє три види відносин семем по семам в синтагматическом ряду.
1. Семантичне узгодження, коли в семем соче-танучих слів є однакові семи. Змія повзе - в семем змія є сема «без ніг» і в семем повзти є сема «без допомоги ніг».
2. Семантичне неузгодженість, коли в семем соче-танучих слів немає співпадаючих, але немає і суперечать один одному сем (змія переміщається).
3. Семантичне неузгодженість при наявності в денотативного семем поєднуються слів суперечать один одному сем. У цьому випадку або поєднання лексем стає безглуздим (дощ повзе), або в ньому відбувається зміна складу однієї з семем, яка стає коннота- тивной (час повзе; тут повзе втрачає сему «без ніг», з- зберігаючи сему «повільно рухається») . На основі семантичного неузгодженості будуються іронічні висловлювання з загальним значенням «безглуздість, неможливе, помилкове»: чоботи всмят- ку, професор кислих щей, моряк з розбитого корита, від- ставний кози барабанщик, нашому забору двоюрідний пле тінь.
Вивчення співвідношень семем по семам в парадигматике і в синтагматике дозволяє підійти до розгляду пристрою лексичної підсистеми мови.