У «Федеральних державних вимогах до структури основної загальноосвітньої програми дошкільної освіти» особлива увага приділяється розвитку у дітей комунікативних компетенцій.
Комунікація - здатність спілкуватися з однолітками і дорослими, розуміння і усвідомлення себе.
Спілкування - важливий показник психічного розвитку дитини. Людина без комунікації не може жити серед людей. Комунікація не просто дія - це саме взаємодія: воно здійснюється між учасниками.
Сучасне суспільство висуває високі вимоги до комунікативної діяльності особистості. Суспільству потрібні творчі особистості, які можуть нестандартно мислити, грамотно висловлювати свої думки, знаходити рішення в будь-яких життєвих ситуаціях. У дошкільному віці діти легко набувають нові знання, зберігають і утримують сформовані вміння і навички.
Комунікативна діяльність передбачає:
1. взаємозбагачення дітей новим досвідом пізнання, формами взаємодії.
2. Освоєння дітьми різними видами діяльності.
3. Встановлення емоційного взаємодії з дітьми і дорослими.
В даний час комунікативний розвиток дошкільника викликає тривогу. Ні для кого не секрет, що телевізор і комп'ютер, комп'ютерні ігри стали замінювати і дітям, і дорослим спілкування і ігрову діяльність. Спілкування і тільки живе людське спілкування збагачує життя дітей.
У багатьох дітей порушена комунікативна функція мови. У таких дітей спостерігається нестійка увага, погана пам'ять, швидка стомлюваність, недостатній розвиток пізнавальної діяльності, поганий словник, порушення граматичної будови мови, незріла емоційно-вольова сфера. У дошкільнят спостерігаються гальмівні процеси і вони можуть проявити: боязкість, скутість. Діти починають ставитися критично до своїх дефектів. Дошкільнята не завжди можуть правильно сформулювати свою думку, правильно відповісти на питання, не можуть правильно поставити запитання, не можуть у встановленні контакту як з дорослими, так і однолітками, не можуть вести стримано розмову з друзями, вступають в конфлікти і не можуть дозволити його мирним шляхом і у ввічливій формі.
Театралізована гра є засобом розвитку спілкування дітей дошкільного віку. Вона є хорошою можливістю розкриття творчого потенціалу дитини, виховання творчої спрямованості особистості. Діти вчаться помічати в навколишньому світі цікаві ідеї, втілюють їх, створюють свій художній образ персонажа, у дітей розвивається творча уява, асоціативне мислення, вміння бачити незвичайні моменти в буденному.
Колективна театралізована діяльність спрямована на цілісне вплив на особистість дитини, його розкріпачення, залучення в дію, активізуючи при цьому всі наявні у нього можливості; на самостійне творчість; розвиток всіх провідних психічних процесів; сприяє самопізнання, самовираження особистості при досить високому ступені свободи; створює умови для соціалізації дитини, підсилює його адаптаційні можливості, коригує комунікативні відхилення; допомагає усвідомленню почуття задоволення, радості, значущості, що виникають в результаті виявлення прихованих талантів і потенцій.
Театральна діяльність виконує одночасно пізнавальну, виховну і розвиваючу функцію.
Виховні можливості театральної діяльності великі, так як вона сприяє розвитку таких комунікативних здібностей:
1. Знайомство з навколишнім світом.
2. Становлення психічних процесів (увага, сприйняття, пам'ять, мислення, уява).
3. Розвиток мови (словниковий запас, граматичний лад мови, удосконалюється звукова культура мовлення, навички зв'язного мовлення, інтонаційна і виразна мова)
4. Розвиток емоційно-вольової сфери (здатність розпізнавати емоційний стан людини по міміці, жестах, інтонації, уміння ставити себе на його місце в різних ситуаціях, висловлювати своє власне ставлення до добра і зла).
6. Джерело розвитку почуттів, глибоких переживань і відкриттів дитини, залучення його до духовних цінностей (співчуття, співпереживання).
7. Удосконалюється моторика, координація, плавність, переключення, цілеспрямованість рухів.
8. Формується уявлення про театр як про мистецтво, з'являється інтерес до театрально-ігрової діяльності.
9. Удосконалюються музичні здібності при створенні художнього слова.
Вся театралізована діяльність в моїй групі організована так, що вона сприяє розвитку розумової активності, розвитку психічних процесів, удосконалюються мовні навички, підвищується емоційна активність і правильне комунікативну поведінку.
Театральні постановки і гри в театр оптимізують пізнавальний розвиток дошкільників, вводять дітей в багатий світ образів, людських вчинків і стосунків. Дитина вчиться заздалегідь продумувати свої дії, вчинки героїв, рольові висловлювання, підбирає виразні засоби - міміку, інтонацію, позу. Яскравість, видовищність і алегоричність, притаманне мистецтву театру, дозволяють довести до свідомості дитини піднесені надання про дружбу, добро, справедливість, красу людських відносин. Театралізована ігрова діяльність сприяє вихованню у дітей організованості, самостійності, комунікативних здібностей. Дошкільнята навчаються послідовно міркувати і доводити свою точку зору.
Через рольові висловлювання, драматичну розробку сюжетів літературних творів дитина - дошкільник засвоює зміст і активно експериментує зі словом, мімікою, жестом, рухом, опановує різними способами вираження думок, характеру, способу героїв вистави.
Беручи участь у театралізованій ігровій діяльності діти пізнають світ, стають учасниками подій з життя світу природи і людей. Все театралізовані ігри будуються на матеріалі казок і граючи, діти вчаться складно розповідати, відчувати, передають інтонацію, активно користуються рухами, мімікою і жестами
Принципи розвитку комунікативних здібностей, які формуються в театралізованій діяльності:
1. Принцип інтергратівності (взаємозв'язок з іншими видами діяльності).
2. Різноманітність тематики і методів роботи.
3. Максимальна активність дітей.
4. Співпраця дітей один з одним і з дорослими (взаємозв'язок дитини і дорослого).
5. Компетентність педагога.
6. Принцип індивідуального підходу до дітей (диференційований підхід).
7. Принцип ігровий подачі матеріалу.
Види мотивацій в театралізованій грі:
Необхідно створити в груповий кімнаті предметно-розвиваюче середовище, яка забезпечує можливість одночасно займатися різними видами діяльності. У нашій групі оформлені театральні зони, які відрізняються один від одного: «міні-музей», «театральна сцена», «в країні театру», «куточок ряжень». Створення таких зон підштовхують дітей до самостійної творчої діяльності, до гри в театр.
Театральні центри представлені різноманітним оснащенням і наступним матеріалом: книги, театральні маски і окремі елементи костюмів, набори ляльок, ширми, різноманітні види театрів (бі-ба-бо, тіньової, настільний, театр ложок, пальчиковий театр, театр ляльок з «живою рукою» , театр петрушек, естрадний театр, театр-драматизації, театр на блюдечках, театр на парасольці, театр на повітряній кулі, театр на долоньках, театр картинок (фланелеграф), атрибути і декорації (макет дерева, будиночок, квіти і так далі).
Принципи організації театрального середовища:
1. Принцип дистанції (спілкування дорослого з дитиною «очі в очі».
2. Принцип активності, самостійності, творчості.
3. Принцип стабільності-динамічності.
4. Принцип комплексування і гнучкого зонування (діти займаються одночасно різними видами діяльності, не заважаючи один одному).
5. Принцип емоціогенності (індивідуальна комфортність і емоційне благополуччя кожної дитини).
6. Принцип естетичної організації (поєднання звичного і нового).
7. Принцип статевих і вікових відмінностей (еталони мужності й жіночності).
Робота з розвитку у дітей комунікативних здібностей засобами театралізованої діяльності проходить через основні види діяльності і в їх взаємозв'язку, вона може бути організована в ранкові та вечірні години, в будь-який вільний час протягом дня.
Вся робота повинна бути систематизована таким чином, щоб педагог кожен раз стимулював би рухову, інтонаційну, творчу активність всіх дітей.
Розвиток комунікативних здібностей дітей засобами театралізованої діяльності, часті їх виступи сприяють реалізації творчих сил і духовних потреб дітей, розкріпачення і підвищенню самооцінки, загальному розвитку; прояву допитливості, прагнення до засвоєння нової інформації, розвитку асоціативного мислення, наполегливості, прояви загального інтелекту, емоцій. У дітей розвивається вміння комбінувати образи, інтуїція, здатність до імпровізації, розвивається мелодико-інтонаційна виразність, плавність мови. Найголовніше - участь у театралізованих іграх доставляють дітям радість, викликають активний інтерес, захоплюють їх.