Татуювання, яку завдала ашара.
У Джека є татуювання на лівому плечі - цифра п'ять і чотири китайські ієрогліфи.
У серії «Чужинець у чужій країні» розповідається про те, як Джек був на острові Пхукет. і жінка на ім'я ашара завдала йому татуювання. Вона сказала, що може бачити внутрішню сутність людей і «позначати їх». За словами Ашаром, Джек - "лідер. Велика людина", але це робить його самотнім і злим. Не дивлячись на її протести, він змусив її татуювати себе. Після чого її брат і місцева банда напали на Джека, і йому довелося виїхати з Пхукета.
Коли Джек був у полоні на станції "Гідра", Ізабель помітила іронію в його татуюваннях, і запитала, що вони означають. Пізніше вона сама переклала ієрогліфи: "Він серед нас, але він не один з нас", у відповідь Джек зауважив: "Це те про що вони, кажуть, але не те, що вони означають". Однак, переклад Ізабель не зовсім точний.
Буквальний переклад Правити
Зразок татуювання на лівому плечі Джека.
- 鷹 - орел
- 击 - бити
- 長 - довгий
- 空 - небо, порожнеча, простір
Ці ієрогліфи - цитата з відомого вірша, написаного Мао Цзедуном. і їх можна перевести, як "орел летить в небі". Але сам вірш має більш глибоке значення.
В татуюванні допущена помилка. У китайській писемності є традиційна і спрощена форма запису ієрогліфа, але не допускається змішувати в написанні ієрогліфи тієї та іншої форм. І тим не менше другий ієрогліф ( "击") записаний в спрощеній формі, а перший і третій в традиційній ( "鷹", "長").
- правильне написання в спрощеній формі: 鹰 击 长 空
- правильне написання в традиційній формі: 鷹 擊 長 空
першоджерело Правити
Каліграфічний запис цього вірша на китайському. Ієрогліфи, використані в татуюванні Джека обведені.
Чанша.
В день осінній, холодний
Я стою над річкою багатоводної,
Над поточному на північ Сянцзяном.
Бачу гори і гаї в наряді багряному,
Смарагдові води прозорої річки,
За якою рибальські снують човники.
Бачу: сокіл злітає стрілою до небосхилу,
Риба в мілкій воді промайнула, як тінь.
Все живе прагне зараз на свободу
У цей ясний, затягнутий інеєм день.
Побачивши багатобарвний простір перед собою,
Що втрачається десь в імлі,
Задаєшся питанням: хто править долею
Всіх живих на безкрайньої землі?
Мені пригадалися дні віддаленій весни,
Ті друзі, з ким навчався я в школі.
Всі ми були в той час бадьорі і сильні
І мріяли про майбутню волі.
По-студентському, з жаром ми суперечки вели
Про всесвіту, про долі рідної землі
І віршами під час дозвілля
Надихали на подвиг один одного.
У відвертих розмовах своїх молодь
Чи не щадила тодішніх гордовитих вельмож.
Наші човни мчали всім вітрам всупереч,
Але в дорозі затримали нас хвилі річки.
Мао Цзедун
Переклад Самуїла Маршака