Планування діяльності підприємства
Ефективність функціонування підприємства визначає-ся багатьма обставинами. Серед них: правильність установ-лення «що, скільки, якої якості і до якого часу вироб-водити продукцію або надавати послуги» з урахуванням попиту і перед-розкладання; вибір оптимальної технології і організації виробництва; своєчасне і раціональне ресурсне забезпе-чення; величина основного і оборотного капіталів; форми та методи реалізації продукції та ін.
В умовах ринкової системи господарювання діапазон ис-користування цих факторів надзвичайно великий. Тому каж-дое підприємство повинно прагнути до їх оптимальному сполучення-ня.
Це передбачає необхідність застосування відповідних щих форм і методів їх внутрішньої ув'язки. Такою формою є-ється планування виробничої і господарської діяль-ності підприємства. Досвід багатьох процвітаючих компаній про-промислово розвинених країн показує, що в умовах ринку з його жорсткою конкуренцією планування господарсько-виробниц-жавної діяльності є найважливішою умовою їх вижи-ваності, економічного зростання і процвітання, успішної реа-лізації прийнятої стратегії розвитку підприємства. І справді, якщо стратегія підприємства є принциповою ус-тановки його розвитку на майбутнє, то планування представля-ет собою визначення оптимальних шляхів виробництва та реалі-зації продукції, оскільки в ньому здійснюється як ув'язка ре-сурсів, потенціалу підприємства з цілями його розвитку в тимчасовому періоді, так і зі способами їх досягнення. Більш того, в умовах невизначеності економічного розвитку, на-личия ризиків і жорсткої конкуренції, притаманної ринковій сі-стем господарювання, воно стає практично єдиною умовою, що вносить певну стійкість при здійсненні виробничо-господарської діяльності підпри-ку Саме воно дозволяє підприємству на основі наявних « ранкових можливостей спроектувати потрібну організацію виробництва і реалізації продукції з урахуванням змін, про-вихідних в господарському середовищі.
Разом з тим планування буде дієвим лише в тому ііучае, якщо воно буде відповідати наступним вимогам:
По-перше, планування має відповідати на питання: що, ютда і як може статися?
По-друге, реалізацію обраної альтернативи майбутнього розвитку необхідно здійснювати на основі рішень, прини-травнем сьогодні.
По-третє, планування є безперервний процес прий-ку рішень, в ході якого встановлюються і уточнюються по юемені цілі та завдання розвитку підприємства в зв'язку з изменени-ями. що відбуваються навколо нього, і визначаються ресурси для п виконання.
По-четверте, планування слід здійснювати попрінціпу, згідно з яким функціонування підприємства повинно бути рентабельно і забезпечувати грошові надходження і прибуток в обсязі, що задовольняє зацікавлені в резуль-татах роботи підприємства групи осіб (власників, котрі заснували-телей, колективів акціонерів, держава тощо .).
По-п'яте, в силу відмінностей в характері прояву факторів гроізводства і завдань, що випливають з окремих напрямків діяльності підприємства, планування поділяється на дол-госрочное і короткострокове. Так, питання, пов'язані з приобре-теніем обладнання і характером його використання, кадровою політикою, визначенням асортименту продукції і ринку збуту вимагають їх розгляду на довготривалий період. У той же час питання, що стосуються поточного забезпечення підприємства сировиною і матеріалами, плати за енергію, воду, необхідно рас-сматривать на короткостроковий період.
Реалізація цих вимог передбачає, що планування я процесі свого здійснення повинно дотримуватися наступних принципів. це:
• гнучкість, яка передбачає постійну адаптацію до з-трансформаційних змін середовища функціонування підприємства. Його соблюде- ня вимагає коригування плану при різних змінах зовнішнього і внутрішнього середовища;
• безперервність, що припускає ковзний характер пла-
вання, насамперед в частині систематичного перегляду
планів, «зрушуючи» період планування (наприклад, після завер
шення звітного місяця, кварталу, року);
• комунікативність, під якою розуміється координація
і інтеграція зусиль (або принцип холізму по Р.Акофу). все діл-
жно бути взаємопов'язані і взаємозалежно;
• участь, яка передбачає важливість залучення в нього всіх
можливих учасників процесу функціонування підприєм
ку;
• адекватність, тобто відображення реальних проблем і самооцен-
ки в процесі планування. Адекватність передбачає, що
реально відбуваються процеси з раціональної точністю діл-
жни моделюватися при складанні плану підприємства;
• комплексність як взаємозв'язок і відображення в плані всіх
напрямків фінансово-господарської діяльності підприєм-
ку;
• багатоваріантність, що дозволяє вибрати найкращу з
альтернативних можливостей досягнення поставленої мети.
Дотримання цього принципу вимагає розробки різних сце-
наріев майбутнього розвитку підприємства виходячи з імовірнісних
сценаріїв розвитку навколишнього середовища;
• ітеративна, що передбачає неодноразовість увяз-
ки вже складених розділів плану (ітерації). це обусловлі-
кість творчий характер самого процесу планування.
На практиці застосовується стратегічне, довгострокове, крат-косрочное і поточне планування. Кожне з них має свої форми і методи ув'язки ресурсів і способів досягнення цілей і розрахунку показників. Вони є предметом розгляду од-ної з провідних галузей знання економічної науки - «Про-гнозірованіе і планування економічної діяльності».
У нашому випадку планування буде розглянуто тільки з точки зору його ролі і значення в справі розвитку економіки пред-прпхтя про умовах ринку як засобу, що дозволяє знайти найбільш ефективні шляхи ув'язки і розвитку можливостей підприємства з попитом і пропозицією на товари або послуги, вироблені їм.