У сучасній економічній літературі зустрічається кілька визначень ринку:
- ринок - це обмін, організований за законами товарного виробництва і обігу, сукупність відносин товарного обміну;
- ринок - це механізм взаємодії покупців і продавців (іншими словами, ставлення попиту і пропозиції);
- ринок - це сфера обміну всередині країни і між країнами, що зв'язує між собою виробників і споживачів продукції.
По-друге, корисність або значимість праці виробника товару получа-ет своє остаточне визнання лише тоді, коли товар кимось куплений і за нього заплачені гроші (або він обміняний на який-небудь інший товар). Якщо цього не відбувається, то такий товар і праця, витрачена на його виготовлення, виявляються непотрібними і марними.
Звідси випливає, що ринок представляє собою сферу відносин обміну між людьми, пов'язаних з обміном товару на гроші і грошей на товар, з при-знанням затраченої праці на створення речі (послуги).
Ринок являє собою спосіб зв'язку відокремлених товаровиробників на основі суспільного поділу праці. Це проявляється в наступному:
1) ринок інформує товаровласників про стан справи у всіх галузях і сферах господарського життя;
2) він визначає суспільну корисність товарів;
3) вказує напрямки і характер зміни виробничих програм.
Функціями ринку є:
1. Ціноутворююча - визначення ринкової вартості товарів і послуг і цін їх реалізації;
2. Репродуктивна - забезпечення безперервності відтворювального процесу (зокрема, зв'язку між виробництвом і споживанням), формиро-вання цілісності національної економічної системи та її зв'язків з други-ми національними економіками в масштабі світового господарства;
3. Стимулююча - спонукання виробників товарів і послуг до сни-ню індивідуальних витрат у порівнянні з суспільно необхідними, підвищення суспільної корисності товарів і послуг, їх якості та спожи-них властивостей. Стимулююча функція проявляється в визначальною мірою як результат внутрішньогалузевої та міжгалузевої конкуренції, а також зміни соотноше-ня між попитом і пропозицією;
4. Регулююча - що робить вплив на співвідношення між различ-ними сферами і галузями економіки, приведення у відповідність платежесп-собного попиту і пропозиції, накопичення і споживання, інших пропорцій;
5. Контролююча раціональність виробництва рівнем цін;
6. Конкурентна - формує відносини суперництва між вироб-водіями товарів і послуг в межах окремих країн і світового господарства;
7. Сануючих - забезпечує очищення економічної системи від неефективних і нежиттєздатних підприємств через механізм конкуренції;
8. Інформаційна. Через постійно мінливі ціни, процентні ставки на кредит ринок дає учасникам виробництва об'єктивну інформацію про суспільно необхідній кількості, асортименті і якості тих товарів і послуг, які поставляються на ринок. Стихійно протікають операції перетворюють ринок в гігантський комп'ютер, збирає і переробляє узагальнені дані по всьому тому господарському простору, яке він охоплює. Це дозволяє кожному підприємству постійно звіряти власне виробництво з мінливими умовами ринку.
9. Комунікативна. Суть комунікативної функції ринку полягає в тому, що ринок посеред-ством таких компонентів ринкового механізму, як потреби, інтереси, попит і пропозиція, забезпечує прямі і зворотні взаємозв'язки між виробництвом і споживанням; узгодження економічних інтересів госпо-ствующих суб'єктів - виробників-продавців і споживачів-покупців, власників вільних грошових коштів і осіб, які потребують цих засобах, працівників і роботодавців; приведення у відповідність обсягів по-ма і структури виробництва з об'ємом і структурою платоспроможного попиту; обмін результатами діяльності господарюючих суб'єктів в умов-ях глибокого суспільного розподілу праці; взаємовигідність технологи-чеських і економічних зв'язків між учасниками суспільного виробниц-ства, задоволення їх потреб в різних видах благ.
10. Оціночна функція полягає в порівняння індивідуальних іздер-жек виробництва з суспільно необхідними, що визначають ринкову вартість продукції. Остання, будучи скоригованої на співвідношення попиту і пропозиції, становить ринкову ціну. Саме ринкова вартість визначає суспільну значимість вироблених товарів і послуг і витраченого на їх виготовлення праці.
11. Розподільча функція забезпечує розподільні процеси, опосередковані обміном на принципах еквівалентності, а саме: распреде-ня економічних (матеріальних, трудових, грошово-кредитних і фінан-сових) ресурсів між товаровиробниками-продавцями в галузевому і територіальному розрізах; реалізацію вироблених благ, доведення їх до конкретних споживачів-покупців, тобто рух товару відповідно до структури і динамікою платоспроможного попиту; формування доходів економічних суб'єктів ринку (прибутку, заробітної плати і т.п.), після-ший їх розподіл і перерозподіл в процесі обміну результату-ми своєї діяльності.
12. Посередницька. Економічно відокремлені виробники в умовах суспільного поділу праці повинні знайти один одного і обмінятися результатами своєї діяльності. Без ринку практично неможливо визначити, наскільки взаємовигідній є та чи інша технологічна і економічна зв'язок між конкретними учасниками суспільного виробництва. У нормальній ринковій економіці з достатньо розвинутою конкуренцією споживач має можливість вибору оптимального постачальника (з точки зору якості продукції, її ціни, термінів поставки, послесбитового обслуговування та інших параметрів). У той же час продавцю надається можливість вибрати найбільш гідного покупця.
Реалізація всіх функцій ринку в їх єдності обумовлює його роль в економічній системі суспільства.
Як функціонує система, ринок передбачає наявність відповідного механізму (організації).
Господарський механізм - сукупність організаційних структур і конкретних форм і методів управління; а також правових норм, за допомогою яких реалізуються діючі в конкретних умовах економічні закони; процес відтворення. Ринковий механізм господарювання - система методів регулювання і засобів впливу на економічні процеси, в якій розвинені товарно-грошові відносини, всі форми власності і види підприємництва мають рівні можливості для розвитку, а роль держави в економіці обмежена.
Ринковий механізм - це така форма організації господарства, при якій споживачі і виробники взаємодіють за допомогою ринку (і руху на ньому цін) на основі конкуренції між ними з метою вирішення трьох основних завдань ринкової економіки: що виробляти, як виробляти, для кого виробляти. При цьому головною залишається завдання: наскільки все це вигідно підприємцям.
Формування ринкового механізму господарювання передбачає реалізацію певних умов господарювання, що забезпечують ринкові зв'язки. До їх числа відносяться:
1) необхідне різноманіття форм власності і форм господарство-вання;
2) свобода ціноутворення;
3) забезпечення свободи вибору;
4) свобода підприємницької діяльності;
5) важливий факт наявності конкурентної боротьби між різними суб'єкта-ми підприємницької діяльності;
6) існування добре розвиненої системи економічного, правового та адміністративного регулювання економіки державою; наявність розвиненого антимонопольного законодавства і достатніх механізмів його реалізації, що послаблюють монополістичні тенденції;
7) необхідна наявність ринкової інфраструктури.
Основними елементами ринкового механізму є ціна, попит і пропозиція.
Співвідношення попиту і пропозиції визначає ціну товару на ринку. Ціна несе інформацію про стан ринку для споживачів і виробників, зумовлюючи тим самим поведінку господарського об'єкта на ринку. Ціна є формою існування товару, його заходом. Тому вона є грошовим вираженням вартості товару в широкому сенсі, тобто і трудової вартості, і споживач-ної вартості, і мінової вартості.
В умовах товарного обігу виробництво представлено на ринку пропозицією товарів, а споживання - попитом на товари.
Іншими словами, пропозиція являє суму продавців, або виробників даного товару, а попит - покупців, або споживачів (індивідуальних або продуктивних), цього ж товару.
Попит - це розмір суспільної потреби, виражений в грошах. Попит - це потреба в товарах, представлена на ринку. Попит завжди представлений грошима, тобто платіжними засобами населення і підприємств. Платоспроможний попит визначає можливий обсяг реалізації товарів, т. Е. Характеризує місткість ринку.
Пропозиція представляє собою сукупність товарів, що надходять для остаточної реалізації на ринок. Під пропозицією розуміється продукт, який знаходиться на ринку або може бути доставлений на нього. Звідси випливає, що пропозиція товарів залежить від їх виробництва і від товарних запасів.
Для забезпечення нормального процесу обігу товарів на ринку має існувати відповідність між попитом і пропозицією. На це якраз і направлено регулювання ринку. Перш за все, співвідношення попиту і пропозиції має безпосередній вплив на формування рівня цін. У свою чергу це співвідношення коливається в залежності від діючих ринкових цін. Тому ціновий фактор активно впливає на відповідність між попитом і пропозицією.
У короткостроковому відрізку часу регулювання попиту і пропозиції досягається за допомогою: зміни цін; маневрування товарними запасами.
У довгостроковому відрізку часу регулювання попиту і пропозиції здійснюється за рахунок наступних чинників: зміна продуктивності праці; зміна обсягу і пропорцій суспільного відтворення; зміна структури особистого споживання; регулювання динаміки грошових доходів населення.
Для економіки однаково ненормальним є як надмірне перевищення попиту над пропозицією, так і надмірне перевищення пропозиції товарів над їх попитом. У першому випадку буде відчуватися хронічний дефіцит товарів, у другому випадку - осідання товарних мас в каналах звернення, їх затоварення.
Суб'єктами ринкових відносин є продавці (виробники), покупці (споживачі) і різного роду посередники. Ними можуть бути: держава (уряд), підприємства (фірми) і домашні господарства. Об'єктами на ринку виступають всілякі товари, що виставляються на продаж (блага і послуги, робоча сила, засоби виробництва, фінанси і т.д.).