Суднові насоси - студопедія

Суднові насоси різних типів зображені на рис. 7. 16.

Суднові насоси - студопедія

Мал. 7.16. Суднові насоси а - поршневий; б - відцентровий; в - осьової (пропелерний); г - зубчастий (шестерний); д гвинтовий; е - струменевий

У поршневому насосі (рис. 7.16, а) при русі поршня вгору під поршнем обра

-зуется розрідження (зона зниженого тиску). Клапан в нижній частині насоса відкриваються

ється і рідина з всмоктуючого патрубка через клапан заповнює порожнину насоса.

При зворотному ході поршня (вниз) рідина стискається, клапан закривається, а рідина з насоса виштовхується під тиском в нагнетательную магістраль.

Особливості: 1. високий натиск; 2. здатність до Самовсмоктування (до «сухому» пу-

ську); 3. постійна готовність до роботи

Пуск: при пуску обидва клапана повинні бути відкриті (пуск із закритим клапаном на

нагнітанні призводить до значного зростання напору, викликає гідравлічні удари, ко-торие можуть привести до розриву трубопроводу або пошкодження прокладок клапана).

Регулювання подачі - зміною швидкості електродвигуна, якщо це передба-

дивлено схемою його управління (регулювання перекриттям клапанів) неприпустимо

Застосування: в якості осушувальних насосів, для видалення води з декора трюмів, машинного відділення і ін.

Принцип дії відцентрового насоса (рис. 7.16, б) полягає в наступному: при обертанні робочого колеса насоса лопаті робочого колеса відкидають рідина з великою швидкістю до периферії корпусу. На місце витісненої рідини в центр корпу

са з всмоктуючого патрубка надходять нові порції рідини.

Для отримання високого напору (понад 2,5 МПа = 25 at) служать многоступенча-

ті насоси, які мають декілька робочих коліс, розташованих на одному валу, пріводі-

мом в дви-ються електродвигуном.

Особливості: 1. простота конструкції; 2. мінімальне число частин, що зношуються; 3. придатність до роботи із забрудненою рідиною; 4. рівномірність подачі жид

кістки, що дозволяє збільшити швидкість течії її в трубопроводах і зменшити діа-

метр і масу останніх; 5. можли-ність безпосереднього зчленування насоса з електро-

Пуск і зупинка: 1. неможливість «сухого» пуску - необхідно перед пуском заповнити рідиною корпус насоса і усмоктувальний трубопровід; 2. перед пуском за-

крити клапан на нагнітанні і відкрити на всмоктуванні, 3. після пуску поступово від-

вать клапан на нагнітанні; 4. при зупинці насоса першим слід закривати нагнітаючи-вальний клапан, щоб уникнути спорожнення насоса і трубопроводу.

Регулювання подачі: 1. дросселированием (зміною ступеня відкриття клапа

на на нагнітанні); 2. зворотним перепуском рідини через байпасний клапан (цей кла-

пан включають паралельно насосу); 3. зміною частоти обертання електродвигуна

(Якщо це передбачено схемою управління).

Область застосування: відцентрові насоси є найбільш розповсюдженим видом суднових насосів. Їх застосовують в системи прісної і забортної води, масляних, паливних, пожежних та ін.

Принцип дії осьового насоса (рис. 7.16, в) полягає в наступному: при враще-

ванні крильчатки (пропелера) робоча рідина засмоктується в насос через всасиваю-

щий патрубок і під тиском направляється в нагнітальний. Робоче колесо насоса має від двох до шести лопатей.

Особливості: 1. простота конструкції; 2. мінімальне число частин, що зношуються; 3. придатність до роботи із забрудненою рідиною; 4. можли-ність безпосередній

ного зчленування насоса з електродвигуном; 5. висока продуктивність (подача);

6. високий ККД (0,7 ... 0,9); 6. невеликий напір; 7. мала висота всмоктування, тому їх розміщують нижче вільного рівня засмоктує рідини.

Пуск: неможливість «сухого» пуску,

Регулювання подачі: 1. зміною кута установки лопатей колеса; 2. зраді

ням швидкості електродвигуна (якщо це передбачено схемою управління).

Дроселювання (зміна ступеня відкриття клапана на нагнітальному пат-

рубці) в осьових насосах не застосовується.

Застосування: у випадках, коли більшу вироб-дітельность необхідно поєднувати з незначним напором, наприклад, в якості баластних насосів. Їх також застосовують на криголамах для звільнення корпусу судна, затиснутого в льодах - шляхом перекачування води з одного борту на інший, а потім у зворотному напрямку, що викликає розгойдування корпусу судна (як у дитячої іграшки «іван-встанька).

У зубчастому насосі (рис. 7.16, г) одна шестерня обертається електродвигуном

(Ведуча), з нею в зачепленні знаходиться друга - ведена.

При обертанні коліс рідина, що заповнює западини, переноситься уздовж сте-нок корпусу з камери всмоктування в камеру нагнітання. де видавлюється зубцями сосед-

нього колеса, створюючи натиск.

Зворотний рух рідини запобігає малими зазорами між внутрен-

ній поверхнею корпусу і зубами обертових коліс.

Особливості: 1. малі габарити і маса; 2. рівномірність і безперервність пода

чи робочої рідини; 3. здатність створювати високі напори (до 10 Па = 100 at);

4. можли-ність безпосереднього зчленування насоса з електродвигуном; 5. мала висок

та всмоктування, тому їх розміщують нижче вільного рівня засмоктує рідини.

Пуск: 1. неможливість «сухого» пуску; 2. при пуску обидва клапана повинні бути від-

Регулювання подачі: 1. зміною частоти обертання електродвигуна; 2. про-

ратним перепуском частини рідини через перепускний (байпасний) клапан.

Застосування: в паливних і масляних системах, тобто там, де робоча рідина має більшу в'язкість.

Принцип дії гвинтового насоса (рис. 7.16, д) такий же, як і зубчастого. Усередині корпусу - три шнека з косими зубами на кожному. Центральний шнек вра

щается електродвигуном і тому обертає крайні (лівий і правий).

Особливості: 1. ускладнена конструкція (через шнеків з косими зубами);

2. рівномірність і безперервність подачі робочої рідини; 3. здатність створювати високі напори; 4. можли-ність безпосереднього зчленування насоса з електродвигуном

лем; 5. мала висота всмоктування, тому їх розміщують нижче вільного рівня засаси

Пуск: 1. неможливість «сухого» пуску; 2. при пуску обидва клапана повинні бути від-

Регулювання подачі: 1. зміною частоти обертання електродвигуна; 2. про-

ратним перепуском частини рідини через перепускний (байпасний) клапан.

Застосування: в паливних і масляних системах, тобто там, де робоча рідина має більшу в'язкість.

Принцип дії струминного (ежекторного) насоса (рис. 7.16, е) заснований на ви-

користуванні явища ежекції (відсмоктування).

Ежектор - це струменевий апарат, в якому для відсмоктування газів і рідин використовується кінетична енергія іншого газу або рідини.

Такі насоси використовуються для гасіння пожежі піною. Через насос зліва направо проходить забортної вода з пожежної магістралі під тиск 6-8 at.

У нижній частині корпусу насоса утворюється зона розрідження, в яку надходить сухе пінний порошок, який захоплюється потоком води. В результаті на виході струминного насоса утворюється рідка піна.

На цьому ж принципі працює витяжна вентиляція в залізничних вагонах і в автобусах.

Крім того, ежектори використовують для осушення деяких приміщень, видалених

них від насоса, встановленого в МО - ланцюгової ящик, румпельне відділення і т.п.

Особливості: 1. простота конструкції; 2. відсутність рухомих частин; 3. посто-

Янная готовність до дії; 4. здатність створювати високі напори (за рахунок пожежно

Регулювання подачі: зміною подачі пожежного насоса (див. Відцентрові насоси)

Застосування: 1. для створення великих обсягів піни при гасінні пожеж; 2. осу-

шення приміщень, віддалених від насоса.

Схожі статті