- Поняття і види основних суднових документів
- Документи, що видаються компетентними органами і підтверджують певні якості судна
- Документи, що відображають життєдіяльність судна
- Поняття і види основних суднових документів
При реєстрації судна, а також при всіляких оглядах проведених компетентними органами, судну видаються відповідні документи, що підтверджують ті чи інші його якості. Крім того, на судні ведеться цілий ряд документів, від-ража весь процес життєдіяльності судна. Наявність на судні всіх цих документів регламентується цілим рядом внутрішньонаціональних і міжна-рідних нормативних актів.
Виходячи з цього, всі суднові документи можна класифікувати за такими ознаками:
- за юридичною силою документа - оригінали та копії;
- за іншими ознаками.
У національному морському праві України питань суднових документів присвячена Глава 3 Розділу II КТМ України. Зокрема в ст. 35 міститься перелік основних суднових документів, які повинен мати судно. До них віднесені:
- свідоцтво про право плавання під Державним прапором України (судновий патент);
- свідоцтво про право власності на судно;
- міряльне свідоцтво (для суден, які підлягають техні-зації нагляду класифікаційного товариства);
- свідоцтво про мінімальний склад екіпажу;
- список осіб суднового екіпажу (суднова роль);
- список пасажирів, які знаходяться на судні;
- машинний журнал (для суден з механічним двигуном);
- суднове санітарне свідоцтво;
- пасажирське свідоцтво, якщо судно перевозить більше
12 пасажирів;
- ліцензію на право користування судновою радіостанцією, журнал
(Щоденник радіослужби) та інші документи відповідно Рег-Ламент радіозв'язку;
- свідоцтво про вантажну марку (якщо судно використовується для пе-ревозкі вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і видобутку корисних копалин-мих, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, букси-ровки інших судів і плавучих об'єктів, здійснення гідро-технічних робіт або підйому затонулого в морі майна, для наукових, навчальних і культурних цілей);
- журнал реєстрації заходів щодо запобігання забруднення-нію моря.
Перелік цих документів не є вичерпним і носить лише орієнтовний характер тому наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 36 КТМ Украї-ни судно, яке плаває в портових або прибережних водах, може не мати ма-шинного і санітарного журналів, а риболовецьке судно довжиною 24 м і більше, відповідно до ст. 37, повинно мати міжнародне свідоцтво про безопас-ності рибальського судна.
Всі суднові документи, за винятком свідоцтва про право влас-ності на судно, а також суднового квитка, відповідно до ст. 39 КТМ Украї-ни повинні зберігатися на судні в оригіналі. Свідоцтво про право влас-ності на судно, а також судновий квиток повинні бути або в оригіналі, або у вигляді нотаріально посвідченої копії.
Всі суднові документи, що знаходяться на судні, визнаються державами або на підставі міжнародних договорів, або на принципі взаємності. Однак в тому випадку, якщо є достатні підстави вважати, що дані, що містяться в цих документах, не відповідають фактичному стану судна, а також в тому випадку якщо документи відсутні або прострочені, судно мо-же бути піддано огляду компетентними органами держави порту.
- Документи, що видаються компетентними органами і підтверджують певні якості судна
Свідоцтво про право плавання під державним прапором (Судо-вої патент) є документом, що надає судну право плавання під прапором тієї чи іншої держави. Це свідоцтво видається в відпо-відно до вимог п. 3 ст. 5 Конвенції про умови реєстрації суден 1986 р
Як уже зазначалося, в Україні Судновий патент видається українським су-дам, технічний нагляд за якими здійснюють класифікаційні об-щества. Цей документ видає капітан морського порту за місцем внесення судна до Державного суднового реєстру України. У цьому документі зазначаються: назва судна; найменування власника судна і бербоут-чартерного су-довладельца, якщо такий є; термін на який судну надається право плавання під державним прапором України (якщо судно зафрахто-вано за договором бербоут-чартер); порт реєстрації судна; номер і дату регі-страції в Державному судновому реєстрі; основні характеристики судна (призначення і тип судна, позивний сигнал, ідентифікаційний номер ІМО, рік і місце споруди); назва класифікаційного товариства видав міряльне свідоцтво і основні розміри судна з цього свідченням (довжина, ширина, осадка, валова і чиста місткість); а також тип, кіль-сть і потужність головних двигунів).
Свідоцтво про право власності на судно видається органом, кото-рий видав свідоцтво про право плавання під Державним прапором Ук-раїни. Цей документ підтверджує факт наявності у суб'єкта трьох правомочностей щодо судна (право володіння, право користування і право розпорядження долею судна).
Свідоцтво про право власності на судно втрачає силу в разі ранку-ти судном права плавання під Державним прапором України або за пе-переходи судна від одного власника до іншого. Вимога його наявності на судні встановлюється КТМ України.
Класифікаційне свідоцтво (свідоцтво про придатність до пла-ванию) видається органом, що здійснює технічний нагляд за судном, і є одним з документів, що засвідчують придатність судна до плаву-нию.
Вимога про наявність цього документа встановлюється між-родного нормативними актами, зокрема конвенціями SOLAS-74, MARPOL-73/78.
Міжнародне міряльне свідоцтво видається від імені державних валют-ва, класифікаційним товариством відповідно до принципів і правил зазначених конвенцій і засвідчує вантажомісткість судна. Форма свиде-тва для судів виконують міжнародні рейси повинна відповідати-вать зразку, наведеному в Додатку II Конвенції 1969 р Воно складаючи-ється на офіційну мову або мови країни видачі. Однак якщо Свиди-будівництві складено не англійською або французькою мовою, його текст, в со-ності з вимогою ст. 9 Конвенції 1969 року має включати переклад на одну з цих мов.
Свідоцтво втрачає чинність, якщо мали місце значні конструк-тивні зміни судна спричинили зміни в вантажопідйомності, вико-вання обсягу і т. П. Свідоцтво перестає бути дійсним при передачі судна під прапор іншої держави, проте, якщо інша держава (під прапор кото-рого передається судно), так само є стороною Конвенції, обмірні свідоцтва може залишатися чинним протягом не більше трьох місяців, з метою видачі такому судну нового свідоцтва.
За даними вимірювального свідоцтва стягуються корабельний і ЛОЦ-Манський збори, а також збори за прохід каналів і вузькості. Для проходу судна окремими каналами можуть використовуватися спеціальні форми вимірювального свідоцтв (наприклад, для проходу Суецького або Панамського каналу).
Свідоцтво про вантажну марку так само видається класифікаційним товариством здійснюють технічний нагляд за судном проте вже в соот-повідно до вимог ст. 16 Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 г. Наявність цього свідоцтва є обов'язковим для судів викорис-зующей: для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і видобутку корисних копалин, рятування людей, суден, які терплять лихо на море, буксирування інших суден та плавучих об'єктів; для здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що потонув в морі; для наукових, навчальних і культурних цілей.
Свідоцтво про вантажну марку видається від імені держави на термін не більше п'яти років. Воно складається офіційною мовою або мовою країни ви-дачі. Якщо свідоцтво складено не англійською або французькою мовою, його текст повинен включати переклад на одну з цих мов. Форми видавати-мих свідчень містяться в Додатку III до Конвенції.
Свідоцтво про мінімальний склад екіпажу видається відповідно до вимог Правила V / 13b Міжнародної конвенції з охорони чоло-веческое життя на морі 1974 р а також відповідно до принципів і поло-жениями Резолюції IMO А.481 (12). Свідоцтво регламентує міні-мінімальний склад екіпажу, при якому допускається вихід судна в море. Міні-мінімальний склад екіпажу залежить від типу, району плавання і призначення судна. В Україні мінімальний склад екіпажу встановлюється в залежності від на-значення судна Міністерством транспорту України або Міністерством риб-ного господарства України.
Пасажирське свідоцтво (для суден, що перевозять більше 12 пасажі-рів) видається класифікаційним товариством відповідно до вимог Конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року і підтверджує, що судно відповідає всім вимогам що ставляться до пасажирських суден щодо конструкції, остійності, забезпеченні водовідливних , пожежних та рятувальних засобів.
Судам, які підпадають під вилучення з цих вимог, відповідно до положень Конвенції 1974 р повинен видаватися Свідоцтво про вилучення.
Ліцензія на право користування судновою радіостанцією - видається Міністерством зв'язку України відповідно до вимог Глави IV Між-родного Конвенції з охорони людського життя на морі 1974 р яка була повністю переглянута в порівнянні з початковим текстом Конвенції.
Відповідно до правил Конвенції комплектація обладнання, яке необхідно мати на борту судна, залежить від морських районів, в яких раз-вирішено плавання судна. (Світовий океан розділений на чотири райони
Міжнародне свідоцтво про безпеку риболовного судна ви-дається класифікаційним товариством здійснює технічний нагляд за судном відповідно до вимог Торремоліносской міжнародної конвенції з безпеки риболовних суден 1977 р
Це свідчення яв-ляется обов'язковим для риболовних суден довжиною 24 м і більше, включаючи судна, обробні улов.
Суднове санітарне свідоцтво - містить висновок органів са-тарних нагляду про готовність судна до плавання, про необхідні в зв'язку з цим заходах і про терміни їх проведення. Свідоцтво видається санітарно-епідеміологічною станцією на водному транспорті і дійсно в тече-ванні встановленого в ньому терміну.
Крім перерахованих документів, пряма вказівка на обов'язкове нали-чие яких на судні міститься в ст. 35 КТМ України, ч. 5 цієї статті з-тримається правило, згідно з яким на судні, що плаває за кордон, долж-ни бути також документи, передбачені міжнародними договорами України.
До таких документів очевидно можна віднести:
Свідоцтво про управління безпекою (видається пасажирським судам, високошвидкісним судам, нафтовими танкерів, танкерів-хімовозів, газовозів, навалювальних судам і вантажним високошвидкісним судам валовою місткістю 500 регістрових тонн і більше відповідає вимогам Прави-ла 1ХУ4 Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 р .);
Свідоцтво про безпеку вантажного судна по конструкції (видав-ється вантажному судну валовою місткістю 500 регістрових тонн і більше по-сле огляду, якщо воно відповідає вимогам по освідетель-ствованию вантажних суден, викладеним у правилі 1/10 Міжнародної кон-венції з охорони людського життя на морі 1974 г.);
Свідоцтво про безпеку вантажного судна по устаткуванню і постачання (видається вантажному судну валовою місткістю 500 регістрових тонн і більше після його перевірки, якщо воно відповідає відповідним тре-бованіям міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 г.);
Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню при пе-ревозке шкідливих рідких речовин наливом (видається після здійснюють огляд-вання відповідно до положень Правила 10 Додатка II до Міжнародним-рідний конвенції щодо запобігання забрудненню із суден 1973/78 р);
Міжнародне свідоцтво про придатність судна для перевезення небезпечних хімічних вантажів наливом (видається після першого чи періодичного огляду танкера-хімовоз, що виконує меж-родного рейси, що відповідає відповідним вимогам Між-народного кодексу по хімовоз);
Свідоцтво про придатність судна для перевезення зріджених газів наливом (видається після першого чи періодичного освіде-тельствованія газовозу, який відповідає відповідним вимогам Ко-дексу по газовозів) та інші.