Приходько Р.В. СТВОРЕННЯ ОСВІТНІХ КЛАСТЕРІВ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНІВ
К.е.н. доцент, Інститут холоду і біотехнологій НДУ ІТМО
Кластер (в економіці) (англ. Cluster) - сконцентрована на деякій території група взаємопов'язаних компаній: постачальників продукції, комплектуючих і спеціалізованих послуг; інфраструктури; науково-дослідних інститутів; вузів та інших організацій, які взаємодоповнюють один одного і підсилюють конкурентні переваги окремих компаній і кластера в цілому.
Існує три основні причини географічної концентрації фірм.
§ Перша причина пов'язана з можливістю отримувати виграш від розподілу витрат на підтримку і розвиток загальних для декількох компаній ресурсів.
§ Друга причина зводиться до самої по собі географічну близькість, що забезпечує дешевизну і швидкі терміни поставки необхідного для бізнесу товару або послуги.
§ Третя причина полягає в тому, що концентрація фірм в межах однієї місцевості сприяє поширенню неявного знання, тобто тих знань і досвіду, які не можуть бути легко формалізовані і передані, і тісно прив'язані до носять їх людям.
Численні приклади зі світової практики підтверджують, що кластерна форма організації виробництва є найбільш підготовленою для інноваційного процесу.
Характерними ознаками кластера є:
§ максимальна географічна близькість;
§ спільність сировинної бази;
§ наявність інноваційної складової [1].
Освітній кластер - сукупність взаємопов'язаних установ професійної освіти, об'єднаних за галузевою ознакою і партнерськими відносинами з підприємствами галузі [2].
Згідно ще одному визначенню, освітній кластер - це система навчання, взаємонавчання і інструментів самонавчання в інноваційній ланцюжку наука-технології-бізнес, заснована переважно на горизонтальних зв'язках всередині ланцюжка [3].
Побудова освітнього кластера пов'язано з необхідністю об'єднати в рамках однієї (територіальної, функціональної) зони бізнес-проекти в конкретній освітній галузі, фундаментальні розробки і сучасні системи проектування нових технологій, методик, інтелектуальних продуктів і підготовку виробництва цих продуктів. Для роботодавця-замовника освітніх послуг освітній кластер є фабрикою комплексного практико-орієнтованого знання, що дозволяє визначити зони пріоритетних інвестиційних вкладень [4].
Світова практика свідчить про те, що національні інноваційні системи не можна побудувати без встановлення і розвитку співробітництва між вузами, дослідницькими центрами, органами державної влади та місцевого самоврядування, інституційними інвесторами.
Об'єднання підприємств одного технологічного ланцюжка до відповідних кластери допоможе налагодити загальну інфраструктуру і буде сприяти більш ефективному фінансуванню. У той же час поки рано робити висновки про успішність цієї ідеї - необхідно дочекатися перших результатів пілотних програм.
Пріоритет віддано таким галузям, як фармацевтика, медицина, ядерні та радіаційні технології.
До реалізації пілотних програм вирішено залучити Зовнішекономбанк, "АІЖК", Фонд сприяння розвитку малих форм підприємств у науково-технічній сфері, "Російську венчурну компанію", "Роснано", Фонд розвитку Центру розробки та комерціалізації нових технологій.
Залишилося знайти компанії, яким потрібні подібні сервіси, і університети, які здатні їх надати. За рахунок держпідтримки кластери, в які входять компанії, стійко ростуть довгий час (3-4 роки), можуть перетворитися в потенційні точки росту економіки. У будь-якому випадку відлік піде від дати затвердження проекту урядом [5].