До основних характеристик структури трикотажу відносять-ся: структура, лінійна щільність (товщина), крутка ниток, довжина нитки в петлі, модуль, форма і розмір петлі, пористість (показники заповнення), щільність, товщина і ширина трикотажу, поверхнева щільність ( маса 1 м 2), вид переплетення, структура поверхні.
Структура ниток залежить від волокнистого складу, спосо-ба виробництва (прядіння), товщини, крутки. Ці фактори в значній мірі обумовлюють як зовнішній вигляд, так і споживчі властивості трикотажних полотен. Так, для по-лучения теплозахисних, м'яких полотен для верхніх трико-тажних виробів використовують чистошерстяних або змішану апаратну пряжу значної товщини і невеликий крутий-ки, або текстуровану пряжу, або нитки з хімічних по-локон. Для виробництва полотен білизняних або для верхніх легких виробів кращі тонкі і гладкі нитки або пряжа з хімічних і натуральних волокон. Тонкі ошатні жіночі панчохи в'яжуть з поліамідних ниток (комплексних, мононитей), іноді в поєднанні з профільованими нитками.
Білизняні полотна виробляють переважно з хлоп-чатобумажной, хлопколавсановой, хлопкополінозной, хлопко- вискозной пряжі, а також з віскозних, ацетатних і Поліа-мідно комплексних ниток. Деяка кількість полотен виробляють з напіввовняної і чистошерстяної пряжі. Полотна для верхнього трикотажу виготовляють з усіх видів сировини; панчішно-шкарпеткові вироби - в основному з поліамід-них ниток, бавовняної і напіввовняної пряжі, про-Філіровать ниток. В останньому випадку вироби приобрета-ють мерехтливий, іскристий ефект.
Залежно від призначення полотен підбирають нитки раз-ної структури: пряжу різних способів прядіння і ступеня крутки, комплексні нитки з хімічної сировини одноніточ- Цінні та кручені, нитки фасонних круток, текстуровані нитки, причому в різних поєднаннях - пряжа, скручена або тро -щеная з пряжею, комплексними нитками, текстуровані нитки - з пряжею і т.д.
Тонкі і гладкі нитки з хімічної сировини застосовують для полотен з підвищеною гладкістю поверхні (лицьового і виворітного), які повинні легко ковзати по поверхні шкіри і верхнього одягу. Це білизняні, блузочні і сорочкові полотна. Блискуча поверхня ниток підкреслює ефект блискучих і матових смуг, відтінків. З ниток підвищеної об'ємності - текстурованих - отримують полотна з рель-ефной поверхнею, підвищеної товщини при невеликій мас-се 1 м 2. Товсту, пухку апаратну пряжу використовують для начісування в полотнах для теплого білизни або спортивного одягу.
Крутка пряжі і ниток впливає на властивості по-лотен: при підвищенні крутки збільшується жорсткість трико-тажа, нерівномірність його петельной структури, закручівае- мість країв.
Полотна з пряжі і ниток з малої круткой м'які, менш напружені; краю полотен неврівноважених переплетень менше закручуються, але в процесі експлуатації поверх-ність полотен з таких ниток легше заворсовивается, знижує-ся стійкість до утворення пілінгу.
Пряжа і нитки підвищеної крутки надають полотну жест-кість; петельная структура такого трикотажу нерівна слідом-ствие підвищеної напруженості нитки при вигині в петлі, збільшується закручіваемость країв полотна, проте його по-поверхню менш пухка, більш стійка до утворення пив-линга, більш зносостійка.
Для поліпшення гігієнічних властивостей, підвищення ЕЛАС-тичності, драпіровані верхніх трикотажних і спортивних виробів використовують армовані нитки, в яких комплекс-ні капронові або лавсанові нитки оповиті покривними ні-тями (штучними, лляними, бавовняними).
У трикотажному виробництві для поліпшення зовнішнього вигляду виробів застосовують розрізні нитки типу алюніт, метання, шгастшгекс. Пружність деяких частин панчішно-шкарпеткових і перчаточних виробів збільшують за допомогою гумових і по- ліуретанових ниток (спандекса).
Форма і розмір петлі. Форма петлі залежить від розмірів петельного кроку А і висоти петельного ряду В і характеризують-ся коефіцієнтом співвідношення щільності С = В / А. Він ха-рактерізует геометричну форму петлі трикотажу. При С = 1 петля має форму квадрата, при С> 1 петлі витягнуті уздовж петельного стовпчика, при С <1 — вдоль петельного ряда.
Петлі можуть бути відкритими і закритими: в відкритих петлях протягання, що з'єднують сусідні петлі, не перетинаючи-ються один з одним; в закритих - перетинаються. Відкриті петлі надають полотну хорошу розтяжність і ела-ність, закриті - більшу формостійкість, так як пере-перетину ниток обмежують їх рухливість і еластичність. Полотна, пов'язані відкритими петлями, розпускаються легше, ніж полотна із закритих петель.
Форма петель різноманітна: округла, широка, звужений-ва, подовжена (рис. 3.1). По висоті розрізняють петлі нор-мальної величини, зменшені і збільшені. Чим менше петля, тим більше кривизна нитки, що утворює палички осто-ва петлі, і тим більше розсіювання світлових променів. Чим вище петля і більше распрямлена нитка, тим світліше здається полотен-но в результаті спрямованого відбиття світла. Поєднанням в полотні петель різної висоти отримують різну будову лицьового і виворітного боків, рельєфні і відтінків еф-дефекти.
Довжина нитки в петлі (1п) дорівнює довжині нитки в остові і про-тяжке в міліметрах. Цей параметр визначається досвідченим або розрахунковим шляхом за формулами виходячи з геометричної моделі структури трикотажу. Від довжини нитки в петлі залежать щільність, еластичність, еластичність, пористість і інші властивості. Зі збільшенням довжини нитки в петлі зростають вирощуючи-жімость і пористість, рихлість, повітро-і паропроніцае- мість, усадка трикотажу, зменшуються пружність і щільність трикотажу, розривна навантаження по довжині і ширині, стійкості-с- полотна до стирання.
Модуль петлі (ТП) також характеризує ступінь заповнення-ня полотна, визначається як відношення довжини нитки в петлі до діаметру нитки (rfK): ти
lu / При одній і тій же щільності частота трикотажу може змінюватися в залежності від товщі-ни нитки. Тому при однакових щільності більш щільним слід вважати трикотаж з найменшим модулем петлі.
Зменшення модуля петлі може бути досягнуто збільшен-ням товщини нитки або зменшенням довжини нитки в петлі. Отже, чим менше лінійний модуль, тим частота три-котажа буде вище.
Пористість залежить від виду волокон, товщини і крутки пряжі і ниток, виду переплетення, щільності, характеру від-ділки. У порівнянні з тканинами трикотаж характеризується більшою пористістю, що пояснюється його петельним будови третьому. Найбільшою пористістю характеризуються вироби з вовни фангових переплетень, а також з начісування-них полотен, З підвищенням пористості зростають намокае- мість і пилеемкость полотен.
Щільність трикотажу визначається числом петель на вус-ловной довжині, що дорівнює 100 мм. Визначається вона зазвичай в двох напрямках: по петельним рядам і по петельним стовпчиків (відповідно щільність по горизонталі - ПТ і по вертик-ли - Л "в). Відхилення за кількістю петельних стовпчиків і петель-
них рядів повинні забезпечувати допустимі відхилення по поверхневої густини (маси 1 м 2). Знаючи щільність трікот-жа в цих напрямках, можна визначити параметри, харак-теризують форму петлі: петельний крок А і висоту петель-ного ряду В (в міліметрах) відповідно за формулами:
Якщо щільність по горизонталі і вертикалі однакова, то трикотаж називається равноплотним, якщо неоднакова - не- равноплотним. Щільність трикотажу залежить від товщини ні-тей, класу трикотажної машини: зі збільшенням товщини і зниженням класу машини щільність зменшується, а з умень-ням товщини і підвищенням класу машини - зростає. Щільність трикотажу впливає на такі важливі його властивості, як товщина, маса 1 м 2. міцність і подовження, а також по-рістость і заповнення.
З підвищенням щільності збільшуються теплозахисні властивості трикотажу, міцність, товщина, маса, зменшуються сминаемость, розтяжність, распускаемость і пористість. Прак-тичні значення показників величини петельного кроку А і висоти петельного ряду В полягає в тому, що, змінюючи їх, мож-но регулірововать величину усадки трикотажних полотен. Чим вище клас машини, тим щільніше трикотаж по горизонту-ли. Щільність по вертикалі залежить від глибини кулірованія, тобто вона не знаходиться в прямій залежності від класу машини, але з його підвищенням також підвищується.
Товщина трикотажу залежить від товщини нитки, виду пере-плетіння, щільності в'язання, обробки. Товстий трикотаж по-лучают з пухкої, пухнастою і товстої пряжі на машинах низ-ких класів, а тонкий - з гладких ниток і пряжі на машинах високих класів. Після ворсування товщина трикотажу збільшується, а після каландрирования - зменшується. Тол-щина виробів значною мірою впливає на їх теплозахисту-ні властивості, проникність, драпируемость. Від товщини по-лотна залежить ширина і конструкція швів, число полотен в на-стилі при розкрої, витрата швейних ниток і їх властивості.
Від ширини полотна багато в чому залежать можливість вибору фасону вироби, особливості його конструювання, а також на-амо економне використання матеріалу, тобто отримання мі-мінімальними відходів при розкрої. Ширина залежить від діаметра і ширини ігольніци машини, щільності в'язання, товщини ниток і виду переплетення, обробки.
Поверхнева щільність (маса 1 м 2) трикотажу зави-сит від товщини застосовуваної пряжі, щільності в'язання і тривалий-ни нитки в петлі, виду переплетення, способу обробки, влажнос-ти менше, ніж у виробів з тканин (за винятком виробів верхнього трикотажу) . Вона характеризує економічність данно-го виду сировини і його споживчі якості. Незаперечною перевагою багатьох видів одягу з трикотажу (за виклю-ченням верхньої) на відміну від одягу з тканин є їх легкість. Причому забезпечення легкості трикотажного одягу досягається без погіршення її теплозахисних властивостей, що вельми важливо при розробці оптимального асортименту теп-теплозахисних одягу.
Допустимі відхилення по поверхневої густини:
♦ для полотна основов'язаного вертелочного - мінус 5%;
♦ для інших видів полотен - мінус 6%.
Плюсовий допуск по поверхневої густини не обмежиться-ється.
Переплетення трикотажу. Від переплетення залежать зовн-ний вид лицьової та зворотньої сторін, міцність, розтягується-ність, товщина, маса, сминаемость, пористість, распускае- мість, закручіваемость країв полотен.
Структура поверхні трикотажу залежить від ряду фак-торів: волокнистого складу і будови ниток, виду палітурці-ня, щільності та характеру обробки полотна. Залежно від цих чинників трикотажні полотна мають різну структуру: гладку, шорстку, рельєфну, з малюнком, ажурну, ворсову (начесной, петельную) і ін. Трикотаж головних і похідних переплетень характеризується гладкою і рівною поверхнею, а полотна рісунчатих переплетень - рельєф-ної, ажурною, ворсової і ін. Структура поверхні трікот-жа визначає величину опорної поверхні полотна, кото-раю, як відомо, характеризує міцність його до стирання. Наприклад, полотна інтерлочні, кулірного і платірованних основов'язаних переплетень (трико-сукно, трико-трико і ін.), Які мають велику опорну поверхню, використовують у виробництві водстве багатьох видів білизняних і верхніх виробів, що спосіб-ствует збільшення терміну їх служби.