Професійне спілкування працівника ОВС як виховний простір
2. Сторони спілкування - комунікація, інтеракція, перцепція.
3. Рівні і форми комунікативного процесу.
4. Умови ефективності спілкування.
Особистість розвивається, людина стає нею в соціумі, в оточенні людей. Розвиток особистості взагалі і співробітника ОВС зокрема неможливо без спілкування з іншими людьми. Людське спілкування завжди було улюбленим предметом досліджень в психології та педагогіці, багато вчених займалися цією проблемою.
Дуже важливо пам'ятати, що спілкування є провідною діяльністю для представників професій типу «людина - людина». Спілкування виступає найважливішим засобом виховання, навчання, управління, взаємодії, досягнення професійних цілей, саморозвитку. Існують різні підходи до визначення поняття «спілкування», але не можна вважати вірними ті з них, які прирівнюють спілкування до комунікації (обміну інформацією). Спілкування - це ще і взаємодія людей, і сприйняття ними один одного.
Спілкування - двосічний процес і результат встановлення і підтримання контактів між людьми.
Двосічним цей процес можна вважати тому, що невміння спілкуватися може завдати одному з партнерів психологічну травму. У професійному спілкуванні співробітника обов'язково має бути присутня культура.
Залежно від розташування людей в просторі при спілкуванні виділяють наступні зони дистанції в людському контакті:
1) інтимна зона (менш 50 см) - спілкування близьких людей - в цю зону допускаються лише близькі, добре знайомі люди; для цієї зони характерні конфіденційність, тихий голос в спілкуванні, тактильний контакт, дотик;
2) професійна зона (1-1,5 м) - для повсякденного бесіди з друзями та колегами, передбачає тільки візуально-зоровий контакт між партнерами, що підтримують розмову;
4) публічна зона (понад 5 м) - передбачає спілкування з великою групою людей - в лекційній аудиторії, на мітингу і пр.
Г.М. Андрєєва пропонує характеризувати структуру спілкування шляхом виділення в ньому трьох взаємопов'язаних сторін:
1) комунікативна сторона;
2) інтерактивна сторона;
3) перцептивна сторона [16].
Говорячи про комунікації як обмін інформацією, необхідно відзначити, що в умовах людського спілкування інформація не тільки передається, але і формується, уточнюється, розвивається. Відбувається не просте рух інформації, але як мінімум активний обмін нею. Крім того, партнери можуть вплинути один на одного, але станеться це за умови, що всі будуть «говорити однією мовою» і однаково розуміти ситуацію спілкування.
Інформація, що повідомляється в процесі комунікації, може бути спонукальна (виражається в наказі, раді, прохання) і констатуюча (виражається у формі повідомлення).
Передача будь-якої інформації можлива лише за допомогою знаків, точніше знакових систем, на основі яких можна виділити види комунікації.
Інтерактивна сторона спілкування - це вироблення єдиної стратегії поведінки між партнерами по спілкуванню.
Кожна ситуація диктує свій стиль поведінки і дій: в кожній з них людина по-різному «подає» себе, а якщо ця самоподача не адекватна, взаємодія утруднено.
1) коли кожен учасник робить свою частину загальної роботи незалежно від інших - «спільно-індивідуальна діяльність» (деякі виробничі бригади, де у кожного працівника своє завдання);
2) коли спільне завдання виконується послідовно кожним учасником - «спільно-послідовна діяльність» (конвеєр);
3) коли має місце одночасна взаємодія кожного учасника з усіма іншими - «спільно-взаємодіє діяльність» (спортивні команди, наукові колективи або конструкторські бюро).
Перцептивная сторона спілкування - це прочитання за фізичними характеристиками людини будь-яких його психологічних властивостей (сприйняття людини людиною). Відбувається сприйняття не тільки фізичних характеристик об'єкта, а й поведінкових його характеристик, формування уявлення про його наміри, думки, здібності, емоції, установках і т. Д. Велике значення в сприйнятті людини має установка на сприйняття.
Ефекти міжособистісного сприйняття:
1) ефект ореолу - інформація про людину його випереджає, випереджає його поява в колективі і заважає бачити його справжні риси і прояви;
2) ефект новизни - по відношенню до знайомої персони найбільш значущою і такою, що запам'ятовується виявляється остання, нова інформація про неї, тоді як по відношенню до незнайомої персони найбільш значима вперше з'явилася інформація, що створює перше враження про людину;
3) ефект стереотипізації - сприйняття партнера по спілкуванню в залежності від його груповий приналежності (національності або професії).
Генерація сторінки за: 0.021 сек.