Лобжіна Наталія Анатоліївна учитель початкових класів ГБОУ ЗОШ №815
Роль спілкування в процесі навчання.
Спілкування здатне стати джерелом проблем, стіною розділяє людей, або навпаки найбільшою розкішшю буття.
Світ складається з різних людей, але всі ми повинні вміти і розуміти, і поважати один одного.
Спілкування - це єдине, що може розташувати людей один до одного з першого погляду. «У людини не вміє спілкуватися, вченість стає - педантизмом, остроуміе- блазенством, добродушіе- лестощами». (Слова Локка)
Вже давно один з філософів сказав, що людина це «дорогоцінний скарб і скарби сховані глибоко в ньому, а відкрити їх треба якомога раніше. Першими на пошуки скарбу відправляються батьки і педагоги. Кожну дитину ми повинні навчити спілкуватися зі світом і один з одним. Тільки в цьому випадку будь-який з гордістю може вимовляти «я - людина». А слово складається з двох значущих слів: чоло - високий розум, вік - час відведений нам в цьому світі.
Згідно з новими ФГОС величезну увагу потрібно приділяти розвитку комунікативних універсальних навчальних дій, так як для успішного існування в сучасному суспільстві, людина повинна володіти рядом дій, тобто вміти ставити мету, планувати і досягати її. Величезну роль відіграє спілкування. Невміння спілкуватися приводить дитину до конфлікту з однокласниками, педагогами і самим з собою. І ні а який успішності не може йти мови. Комунікативні універсальні навчальні дії забезпечують: компетентність і облік позицій інших людей, тобто партнерів по спілкуванню, вміння слухати і вступати в діалог, брати участь у колективному обговоренні проблем, співробітництво з однолітками і дорослими.
Спілкування - це складний процес встановлення і розвитку контактів між людьми. Основна потреба в спілкуванні - це потреба в повазі, в розумінні, самореалізації та самодостатності, в прагненні пізнати інших людей. У нашому житті через невміння знаходити спільну мову з самим собою і оточуючими, люди часто завдають один одному душевний біль. Ввічливість, що йде від серця, є стрижнем спілкування. Спілкування між людьми допомагає розвитку і формування особистості, особливо підкреслю успішної особистості. Існує кілька видів спілкування: індивідуально - особистісне (я-я), індивідуально - колективне (я- ми), колективно суспільне (ми- ми). Спілкування має будуватися як гра, за певними правилами. Ми педагоги повинні навчити дитину прагнути бути краще, підтримувати себе в рівновазі з людьми, тобто вміти правильно і грамотно спілкуватися. Всі педагоги самі повинні знати свій предмет, відчувати дитину, правильно оцінювати ситуацію, вчасно робити висновки і творчо проявляти себе. Необхідно велике терпіння, вміння підігравати, фантазувати, перевтілюватися створюючи атмосферу емоційного підйому.
Сучасна педагогіка і практика роботи кращих вчителів довели, що ефективне навчання сьогодні, причому навчання радісне, важке, але переможний, можливо тільки на позиціях педагогіки співробітництва, треба розмовляти з дитиною, а також навчати його спілкуватися.
Учити дитину спілкуватися треба з народження, а вдосконалюватися йому належить все життя.
Дітям потрібно допомогти відкрити власну «я». Спілкування незамінний помічник. В емоційному спілкуванні закладаються основи майбутньої успішної особистості: здатної бачити, чути, сприймати світ, проявляти пізнавальний інтерес, відчувати почуття захищеності і впевненості в собі.
Одним з найбільш важливих, але і найскладніших моментів у процесі спілкування - вміння слухати і чути співрозмовника. Воно допомагає людині зрозуміти самого себе та інших.
Жили на світі три мудреця. Вони знали багато всього, і їх знання були корисні для підданих тієї країни, де вони жили. Однак, була одна річ, якої не знав жоден з трьох. Ніхто з них ніколи не бачив слона.
Але на той час, коли в цю країну заїхав бродячий цирк, і з'явилася можливість дізнатися, що ж таке слон, все вони постаріли і втратили зір. Однак, пристрасне бажання дізнатися, що ж являє собою слон, не зникло. Взяли вони поводирів і вирушили в цирк, щоб познайомитися зі слоном. Так як очі їх вже перестали бачити, знайомство з дивовижним слоном могло здійснитися тільки на дотик.
Підійшов перший мудрець до слону з боку хобота, обмацав хобот і сказав собі: "Тепер я знаю, що таке слон. Він схожий на змію, він довгий і гнучкий".
Другий мудрець підійшов з боку ноги слона, обмацав ногу і сказав: "Нарешті-то я дізнався, що таке слон. Він схожий на колону - круглий і гладкий!"
Третій підійшов з боку хвоста. Пощупавши хвіст, він вигукнув: "Обидва ви помиляєтеся. Слон - це довга мотузка!"
І ніхто з них не знав насправді, що ж таке слон, тому що кожен знав тільки частину.
Тому дуже часто трапляється так, що двоє співрозмовників не можуть знайти спільну мову з того чи іншого питання. Таким чином, виникає протистояння двох думок, тобто ніякого потрібного результату від такого спілкування ніхто з двох співрозмовників отримати не зможе, якщо тільки цим результатом не буде створення конфліктної ситуації.
Розвиток дитини безпосередньо залежить від того, з ким він спілкується, який коло і характер його спілкування. Саме в процесі спілкування з іншими людьми дитина засвоює загальнолюдський досвід, накопичує знання, опановує уміннями і навичками, формує свою свідомість і самосвідомість, виробляє переконання, ідеали і т.д.
Багато мудрих порад щодо спілкування дав В.А Сухомлинський. Підкреслюючи, що виховання словом - найслабше і найбільш вразливе місце сучасної школи. В.А. Сухомлинський вимагав від вчителя майстерного володіння їм: «Кожне слово, сказане в стінах школи, має бути продуманим, мудрим, цілеспрямованим.
Ще раз хочеться підкреслити, що дуже важливо підтримувати прагнення дитини в спілкуванні з нами педагогами, дотримуватися принципів рівності у співпраці з дітьми, прагнути виявляти цікавість до дитини в процесі спілкування.