Проблема навчання програмуванню в школі
МОУ СЗШ №25 з УІОП, м Росош
Інформатика - особливий предмет в шкільній програмі, досить «молодий», не обтяжений поки ще достатком «офіційних, стандартних» методів і методик викладання. Це пояснюється багатьма причинами: різноманітністю наявної в школах обчислювальної техніки, різноманітністю наявного програмного забезпечення, різною кількістю годин, виділених на викладання і т.д.
У державному стандарті з інформатики відзначається, що в результаті вивчення інформатики та ІКТ на базовому рівні учень в області програмування повинен:
- знати основні властивості алгоритмів, типи алгоритмічних конструкцій: слідування, розгалуження, цикл, поняття допоміжного алгоритму;
- вміти використовувати алгоритмічні конструкції, виконувати і будувати прості алгоритми, виконувати базові операції над предметами, наприклад намистом символів, числами, списками, деревами;
- використовувати набуті знання і вміння в практичній діяльності та повсякденному житті при виконанні індивідуальних і колективних проектів, в навчальній діяльності, в подальшому освоєнні професій.
Дані знання, вміння і навички формуються при вивченні теми «Алгоритмізація та програмування».
Однак я впевнена, що вивчати програмування потрібно. Вивчаючи програмування, учні краще розуміють сутність роботи комп'ютера, його можливості та обмеження. Програмування допомагає школярам розвивати навички мислення, а також звичку до акуратною роботі. Немає кращого способу розвинути логіку мислення, точність формулювань, акуратність, ніж програмування. Ряд шкільних предметів взагалі не пов'язаний з будь - якої стороною мислення, а налаштований на ускладнення знань в конкретній галузі, на розвиток кругозору учнів. Інформатика розвиває специфічний стиль мислення.
На мій погляд, програмування - це така засаднича річ яку хоч в малому ступені, але треба знати всім. Вважаю, що вміння будувати алгоритми і програмувати їх на алгоритмічних мовах відмінно розвиває логічне мислення.
Я вважаю, що якщо людина розуміє як створюються програмні засоби і вміє хоча б на елементарному рівні програмувати, то він краще розумітиме принцип роботи будь-якого прикладного ПО, і в разі помилки або в разі нестандартної ситуації буде знати що робити і зможе впоратися з нею. При побудові навчання учнів темі «Алгоритмізація та програмування» кожен вчитель інформатики стикається з величезною кількістю питань: як побудувати виклад матеріалу, які використовувати методичні розробки, в якій формі проводити заняття, які скласти практичні завдання, який матеріал використовувати учням при вивченні та інші. Всі ці питання виникають через відсутність чітко і в повному обсязі викладених навчально-методичних матеріалів і підручників для вивчення даної теми.
На навчальний предмет «Інформатика і ІКТ» в федеральному базисному навчальному плані в 8-х та 9-х класах відводиться 105 годин (35 навчальних годин з розрахунку 1 навчальна година на тиждень в 8 класі і 70 навчальних годин з розрахунку 2 навчальних години на тиждень в 9 класі). З цієї кількості годин відводиться 19 годин на вивчення теми «Алгоритми і виконавці», причому мається на увазі вивчення формальних виконавців алгоритмів. Середнє (повну) загальну освіту базового рівня включає в себе 35 годин в 10 класі і 35 годин в 11 класі (з розрахунку 1 навчальна година на тиждень). В даний кількість годин не входять години на вивчення теми «Алгоритмізація та програмування». Передбачається, що вчитель буде використовувати мову програмування під час вирішення завдань при вивченні інших тем.
Таким чином, обсяг годин на вивчення теми «Алгоритмізація та програмування» не дає можливості в повній мірі вивчити дану тему в шкільному курсі. В цьому і полягає невідповідність виділяється кількості годин на вивчення даної теми з об'ємом розглянутого матеріалу за дане кількість годин, і в цьому виражається невідповідність до вимог випускника за формою єдиного державного іспиту.
І ось тут і проблема як зацікавити учнів програмуванням, як навчити розуміти і вирішувати завдання. З досвіду роботи кожен з учителів інформатики (в тому числі і я) може сказати, що найбільший інтерес в учнів викликає графіка (як в восьмих, так і в одинадцятих класах), при роботі з якою на екрані видно барвистий результат виконання програми. Також ми знаємо, як часом важко пояснити учням, що все, що виконує комп'ютер, - це програми. Тому у мене виникла ідея давати більшу частину матеріалу, використовуючи графіку. Звідси випливає і зміна навчального плану занять: на перше місце можна відразу поставити вивчення графічних операторів, а потім вже з їх допомогою пояснювати (по можливості) весь інший матеріал. Дитині простіше побачити і зробити, ніж намагатися зрозуміти, що так відбувається насправді. Використовуючи подібні програми, можна проілюструвати роботу всіх основних операторів, а якщо використовувати елементи блок-схем, то і продемонструвати роботу алгоритмів без використання операторів. Також хороший відгук у хлопців особливо 5-6 класів знаходить використання на уроках виконавців типу Робот, Чертежник і т.д. Практично всі учні в класі цікавляться у вирішенні таких завдань. Потім самостійно будують вже понад складні лабіринти.
Застосовуючи такий досвід в роботі, можна спостерігати в учнів якийсь елемент змагальності, бажання зробити краще і красивіше свого товариша. Даний тип уроків приносить результати як в молодших (враховуючи їх вік), так і в старших класах.
Як передбачається організувати спілкування вчителя та учнів на уроках інформатики?
Коли на уроці вчитель пояснює матеріал, потім дає цікаві завдання або створює проблемні ситуації, щоб закріпити цей матеріал, він чудово організовує тільки один тип взаємин - "визначає" - і випускає з уваги інший - "залежний", коли учням вкрай необхідно обговорити цей матеріал між собою.
Так виходить, що знання, набуті на уроці, не стають для учнів значущими, своїми, а залишаються необхідними тільки в навчальному процесі, в повсякденному житті вони не використовуються.
Тому я вважаю, що урок інформатики повинен складатися, як мінімум, з двох основних частин.
У першій частині вчителю необхідно ясно, просто і доступно пояснити матеріал і перевірити правильність засвоєння учнями його основних моментів.
Другу частину уроку потрібно присвятити обговоренню нового матеріалу між учнями. При цьому вони можуть вже почати виконувати роботу на персональних комп'ютерах.
Важливо, щоб школярі самостійно використовували нові відомості і мали б право радитися один з одним. Учитель же в цій частині уроку - координатор - консультант зі складних питань, але не активний учасник спілкування. «Діловий шум» в цій частині уроку просто необхідний.
При такій організації спілкування вчителя і учнів на уроці інформатики створюються умови найкращого засвоєння учнями нових знань. Знання, отримані таким чином, стають для учня особистісно значущими, своїми. Це дозволить створити потенціал для розвитку творчих здібностей школярів, самостійності суджень, які так необхідні сучасній людині.